Видео дня
Мати-й-мачуха en français
Світ змінюється швидше, ніж це вдається збагнути. Надання наприкінці 70-х політпритулку Надії Світличній означало те, що Захід в цілому (й Сполучені Штати зокрема) поважно ставляться до дисидентського руху в СРСР і гонінь інакомислячих. Надання статусу політбіженки у 2013-му Інні Шевченко означає лише вдале попадання останньої у кон’юнктуру.
Ліва Франція, стурбована підтриманням реноме захисника прав людини, відкрила двері панянці з Femen, так само зацикленій на певному тренді. Справжнє переслідування підмінене ерзац-проблемою, ідеї – буфонадою, жертви режиму – епатуючим публіку showgirls.
Світлична по виїзді за кордон була удостоєна аудієнції Папи Римського. Мадемуазель Шевченко ощасливлена потраплянням на поштову марку. Шевченко, коментуючи цю подію, висловила сподівання, що тепер "всі гомофоби і фашисти будуть змушені лизати мою дупу". Що ж, "всякому городу – нрав і права", як сказав би Григорій Сковорода, всякому часу – гідний його дискурс, всякій країні – свої герої.
Про французький вояж Інни Шевченко "Обозреватель" вже писав. Як писав і про те, що у столичній міліції підтвердили відсутність щодо неї будь-якого кримінального провадження. Спилювачка хреста відбулася штрафом, проте претендує на роль Жанни д`Арк. І комусь, очевидно, вигідно, аби казка про гнану Шевченко виглядала як бувальщина.
Між тим очевидний нонсенс із наданням притулку Шевченко ризикує стати тенденцією. У Франції чекає притулку колишній генеральний прокурор України Святослав Піскун. Екс-глава ГПУ з родиною емігрував у березні. Як писало агентство УНН, в Україні помічники Піскуна терміново розпродують його майно, зокрема, будинок у Буковелі.
Ще одна, м’яко кажучи, небідна людина (до речі, Шевченко або ті, хто її спонсорує, проплатили відкриття філіалу Femen у самому центрі Парижа, де ціни на оренду нерухомості є захмарними) розраховує на милість французької влади.
Зазвичай Франція "запрягає" довго (депутат Ар`єв в інтерв’ю "Обозревателю" відзначив, що це, мабуть, єдина європейська країна, де обідня перерва у чиновників триває дві години замість однієї і відпустка прологнована на довший термін). Проте у "Обозревателя" є відомості, що справа Піскуна – на стадії позитивного вирішення.
Екс-генеральний посилається на те, що в Україні на нього чинять тиск через справу ЄЕСУ, котру він закрив у 2005-му. Нічого подібного, каже ГПУ. Не чинили, не чинять й чинити не збираються. Хоча б з тієї простої причини, що жодних справ по Юлії Тимошенко Піскун не закривав.
Про це він сам говорив в інтерв’ю 5 каналу, коментуючи у 2010-му відновлення слідства щодо ЮВТ. Тільки з тих пір збігло чимало води, і пан Піскун з гонорового депутата ПР перетворився на людину, колишню у всіх відношеннях. А оскільки стать і екстер`єр не дозволяють йому стати у лави Femen і боротися з "гомофобами", на чолі Піскуна виведено ієрогліф страждання. Від дій тих, з чиїх рук екс-прокурор їв зовсім нещодавно.
"Закривав справу проти Тимошенко начальник відділу Генеральної прокуратури України на початку 2005-го. Зараз відкрив цю справу теж слідчий Генпрокуратури", – говорив Піскун 12 травня 2010 року. Цим він акцентував на тому, що Генеральна прокуратура має абсолютне право, "як і наглядовий прокурор, який спостерігає за розглядом кримінальних справ", скасувати постанову і почати розслідування наново.
Вершителям долі на берегах Сени вартувало б знати смаковиту цитатку від Піскуна, де він говорить про те, що у керівництва ГПУ (мова про той таки 2010 рік) "є чимало доказів", які доводять провину Тимошенко. Франції слід чіткіше визначатись, з ким вона бодай на рівні моральної підтримки – з Піскуном чи Тимошенко. Навіть якщо абстрагуватися від обох персон, сприяння абсолютно "різновекторним" персонажам виглядає щонайменше дивно.
Мабуть, відчуваючи хисткість власної позиції, Піскун вустами своїх українських комунікаторів з пресою додає ще й те, що він, мовляв…мав види на 2015 рік, і це "не сподобалось певним колам". Якщо так йтиме й далі, то біля офісу OFPRA незабаром опиниться і Олег Ляшко – цей також каже, що балотуватиметься у президенти в 2015-му. Відтак Гревен – музей воскових фігур у Парижі – матиме змогу залучати до своєї експозиції живих екзотів…
Жарти жартами, а тим часом у Франції на рішення щодо притулку чекає ще один український емігрант – депутат IV-VI скликань Андрій Шкіль. Про його ситуацію "Обоз" також писав неодноразово. Справа проти Шкіля, порушена ще в часи "України без Кучми", не закрита і по цей час. Це кримінальне провадження існує, і вже не раз за останні 12 років бувало так, що зі справи про "масові заворушення" слідчі ГПУ здмухували порох і починали в ній ті чи інші дії.
В чому має рацію Святослав Піскун, так це в тому, що очолюване колись ним відомство може у будь-який момент поновити слідство у кримінальній справі. Що ж до термінів давності, то це поняття в Україні трактується довільно, до того ж, новий КПК дозволяє перервати їх за рішенням суду.
Отож, небезпека для Шкіля існує. І це єдиний на сьогодні пошукач притулку у Франції, який дійсно заслуговує на сприяння місцевої влади. Не колишній "регіонал" і не учасниця відразливих трюків. Про казус Шкіля на червневій сесії ПАРЄ говорив Володимир Ар`єв – депутат ВР від фракції "Батьківщина". Виступаючи англійською, Ар`єв сказав таке:
"Колишній депутат Андрій Шкіль попросив політичного притулку у Франції. Я закликав кількох французьких депутатів і представників уповноважених органів, аби ті допомогли йому та підтримали його. Лист на підтримку пана Шкіля був підписаний всіма лідерами української опозиції і відправлений міністру внутрішніх справ Франції".
Тепер рішення за Францією, і те, яким воно буде, виявить суть політики офіційного Парижу, його явні та приховані мотиви і рушії. "Обозреватель" зв’язався з Ар`євим, аби уточнити деякі подробиці його виступу на сесії ПАРЄ.
- Пане Володимире, як реагували європейські депутати на ваші слова?
- Більшість представників парламентів країн, які входять до Європейського союзу, зреагували цілком адекватно. Для них ситуація в Україні є більш ніж зрозумілою. Як зрозумілим є і те, що просто так людина вирушати в еміграцію не буде, особливо з огляду на наявні у нас політичні переслідування, які визнані Європейським Судом у справі Луценко.
- Це рішення мало резонанс?
- Для ПАРЄ, яка тісно пов’язана з Європейським Судом з прав людини, це є ще одним юридичним аргументом. Тож реакція була абсолютно нормальною: до ситуації Шкіля поставилися з розумінням. Я звернувся у своєму виступі до французьких парламентарів, щоб вони підтримали Андрія Шкіля.
- Те, що під зверненням до влади Франції підписи поставили три лідери опозиційних фракцій, відповідає дійсності?
- Так. Підписи ми збирали всією фракцією. Я також збирав підписи під окремим зверненням до міністра внутрішніх справ Франції. Розписалися усі три лідери парламентської опозиції – Арсеній Яценюк, Віталій Кличко і Олег Тягнибок. На засіданні нашої фракції було оголошено, що є такий лист, і переважна більшість присутніх не оминула його увагою. Потім ми відправили його адресату.
- Ще до якихось кроків ви вдавалися?
- Особисто від себе я також направив окреме звернення депутату Національних зборів Франції Жану-Клоду Міньйону, який одночасно є президентом ПАРЄ і членом Європейської Народної партії. Скерував лист до нього, оскільки бачив його реакцію на мій виступ у Раді Європи щодо політичних переслідувань…
Один з підписантів листа, про який згадує Ар`єв – нардеп Олександр Бригинець – в коментарях "Обозревателю" зазначив, що йому дуже хотілось би вірити у припинення політичних репресій, одначе ця надія "нічим не підтверджена". "Ризик для Шкіля (у випадку повернення – Обоз) є дуже високим", – резюмував Бригинець.
Підтримка Шкіля, наскільки про це відомо нашому виданню, вийшла за межі опозиційних фракцій. У Франції йому співчуває місцева діаспора, у Верховній Раді – ряд позафракційних депутатів. Зокрема, Сергій Міщенко, який досить іронічно ставиться до мантр ГПУ з приводу відсутності будь-якої загрози для його колишнього колеги.
"Поки людини немає в країні, справи щодо неї також немає, але варто їй лише з’явитися, як виникає і справа", – говорить Міщенко. Сергій Міщенко як колишній прокурор пречудово знає про те, якими методами зазвичай діють правоохоронні органи. Як і про те, що в Україні Андрія Шкіля можуть торторувати задля зізнань і самообмови.
Та поки що сказане Міщенком (про кримінальні справи, які здатні виникати з повітря) доводить і недавнє повернення в Україну Аркадія Корнацького, який вже стикнувся з підвищеною до себе увагою певних "органів" – про його випадок "Обоз" писав так само.
Ми спитали у Міщенка про наступне:
- Пане Сергію, як ви гадаєте, Шкілю в Україні загрожує небезпека?
- Я вважаю, що людина, яка все своє життя займалася опозиційною діяльністю, побувала за гратами, має за плечима відкриті кримінальні справи, дійсно наражається на небезпеку, оборонити від якої могла тільки депутатська недоторканність. Що планує влада стосовно Шкіля – лише їй відомо, хоча від влади можна чекати чого завгодно, відновлення будь-яких справ і порушення будь-яких законодавчих норм.
- Якими є його шанси на отримання притулку?
- Думаю, що досить високими. За часів депутатства Андрій очолював україно-французьку парламентську групу, про його діяльність добре поінформовані за кордоном. Це не невідомий нікому депутат, який не ходить на засідання Ради, через що його не ідентифікує більшість населення України. Про його опозиційну діяльність в Україні знають. Думаю, у французької сторони є достатньо можливостей, аби перевірити всі обставини його справи…
"Фракція робить усе можливе, аби підтримати тих, кому така підтримка у даний момент необхідна. Переконаний, що Шкілю нададуть політичний притулок", – говорить і Олександр Бригинець. Його переконання не хочеться трактувати як завчасне, хоч деякі останні прецеденти наштовхують на прикрі роздуми.
Зрозуміло, що увага чи неувага французької влади до наполегливих прохань української опозиції буде пробним каменем щодо того, як в принципі ставиться ця країна до наших внутрішніх проблем. "Так", сказане Шкілю, прозвучить як сигнал тривоги і сигнал застереження одночасно: в цьому випадку йтиметься про те, що демократія в Україні і хвора, і квола. Якщо ж все станеться з точністю до навпаки, "проблеми зі здоров`єм" виявить якраз країна-реципієнт. З висновками наразі не поспішатимемо – час покаже, чим завершиться ця історія…