Відео дня
Перехід на латиницю: чи варто Україні змінювати алфавіт
Українські інтелектуали й чиновники обговорюють перехід із кирилиці на латиницю. Серйозно про це заговорили після рішення Казахстану повністю відмовитися від кирилиці. В чому плюси й мінуси можливого переходу — розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
Уже декілька країн колишнього СРСР перейшли на латиницю. Замислюються про це і в Україні;
Один із основних плюсів цієї ідеї — Україна стане культурнішою і філологічно ближчою до Європи;
Основні мінуси: затратно, об'ємно, непопулярно.
Плюси
Серед основних плюсів можливого переходу на латиницю — наближеність до європейських країн. Вона лежить в основі писемності більшості країн ЄС, зокрема й тих, які входять у групи романських і германських мов. У разі переходу, комунікація між Україною та іншими країнами стане простішою.
Читайте: Тотальна українізація на підході: що зміниться і кого покарають
До того ж в Україні вже робилися спроби перейти на латиницю. Так, ще в першій половині 19 століття український етнограф Йосип Лозинський опублікував статтю "Про впровадження польського алфавіту в руській (українській) писемності". Відтоді серед української інтелігенції точаться суперечки навколо можливої зміни алфавіту.
Мінуси
Їх можна звести до декількох основних:
Це затратно. Якщо Україна прийме рішення перейти на латиницю, то на зміну документації, карт, вказівників тощо підуть мільйони гривень
"Це неймовірний обсяг роботи. У нас в країні 40 млн населення, і є безліч законів, які треба переводити, назв, документів, установ. Я можу оцінити цей пласт роботи приблизно в 3-4 млрд доларів. І обсяг роботи років на п'ять, не менше", — вважає блогер Юрій Гудименко.
Читайте: Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію
Більшість українців не сприйме цю ідею, принаймні, не одразу
"У нас немає такої традиції. По-друге, ми повинні розуміти — зараз акцент повинен спрямовуватися на якість підготовки майбутнього покоління, тому будь-який перехід на латиницю повинен бути якісним... А в нас зараз вистачає проблем, ми повинні забезпечити нашим дітям навчання хоча б трьома мовами: рідною, державною та однією з мов Європейського Союзу", — пояснив OBOZREVATEL глава комітету з питань освіти, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Співаковський.
Це складно й об'ємно. З огляду на двомовність серед українців, перехід на латиницю може викликати негативну реакцію серед населення.
Читайте: Латиниця для України: у Раді оцінили перспективи переходу
Чому питання актуальне?
В Україні заговорили про можливий перехід на латиницю після подібної ініціативи в Казахстані. Президент країни Нурсултан Назарбаєв ще в жовтні 2017 року підписав вказівку повністю відмовитися від кирилиці. Повністю перехід буде завершений до 2025 року, зараз же уряд крок за кроком переводить навчальні заклади, а також держоргани на новий алфавіт.
Читайте: "Можемо їм допомогти": співак розказав, як Україні вчинити з Росією
До того ж, у 1990-ті роки на латиницю перейшли Азербайджан, Узбекистан і Туркменія.
Підхопив ідею з переходом української мови на інший алфавіт і міністр закордонних справ Павло Клімкін. У березні 2018 року в своєму Facebook політик запропонував винести тему на громадське обговорення.
"У дружній бесіді історик і журналіст із Польщі Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд із кирилицею латиницю. Наша мета — формування української політичної нації, тому ми повинні працювати на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?" — написав Клімкін.