Блог | Кожен російський "глобальний проєкт", побудований на війні й підкоренні, обертається самознищенням
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Про "геополітичні проєкти" Росії (18-21 століть), які будувалися на одній і тій самій ілюзії: що війною, підкоренням і страхом можна створити велич (беру приклади тільки з 1721 р., коли Петро 1 назвав Московію Росією):
Петро І: Каспійсько-перський (індійський напрям) /1720-ті роки/. Хотіли контролювати Каспій, торгівлю з Персією і далі з Індією. Фактично — перехопити східні торговельні шляхи. У 1722-1723 рр. - перський похід, фактично це була спроба "пересунути Шовковий шлях до Росії за допомогою зброї". Були невеликі завоювання на Каспії, але після смерті Петра значну частину позицій довелося повернути Персії. Витрати – 1 млн. рублів (на сучасний – десь 50 млн. доларів). Людські втрати Росії - більше 40 тисяч.
Катерина ІІ і Потьомкін: "грецький проєкт" (1770-ті роки). Хотіли витіснити Османську імперію з Європи, захопити або поставити під контроль Константинополь, створити нову "грецьку" (візантійську) імперію на чолі з онуком Катерини — Костянтином. Почали війни з Османською імперією. Отримали не Константинополь, але Крим, Чорноморське узбережжя, вихід до Чорного моря і початок довгого конфлікту за Крим, Балкани, протоки й спадщину Османської імперії. Витрати - 205 млн срібних рублів — це приблизно $8,9 млрд за сріблом (на сьогодні). В Росії почалися серйозні фінансові проблеми. Людські втрати Росії – не менше 110 тисяч.
Платон Зубов (24-річний коханець Катерини 2) /1790-ті роки/: надпроєкт "шести столиць". Хотіли імперію континентального масштабу: Петербург, Москва, Астрахань, Константинополь, Відень, Берлін як центри великої системи під зверхністю російського імператора. У 1796 році почали Перський похід 1796 року, який очолив Валеріан Зубов, брат Платона. Похід закінчився нічим. Після смерті Катерини Павло І наказав відкликати війська. Нема даних по грошам.
Микола І — Олександр ІІ: православно-слов’янський (балканський проєкт) /1850-1870-ті роки/. Хотіли: подати Росію як захисницю православних і слов’ян Османської імперії; отримати вплив на Балкани. Почалися війни з Османською імперією – 1877-1878 рр. Росія посилила вплив на Балканах, але породила страх у Австро-Угорщини. Балканське питання стало однією з передумов великої європейської кризи, яка зрештою привела до Першої світової війни. Витрати - 1,4066 млрд рублів = $61,3 млрд. Людські втрати – більше 100 000.
Микола II - Далекий Схід: Транссиб, Маньчжурія, Порт-Артур (кінець XIX - початок ХХ століть). Хотіли стати тихоокеанською імперією, отримати незамерзаючий порт. Все завершилося поразкою у російсько-японській війні 1904–1905 років. Це призвело до революції 1905 року, різкого падіння авторитету царизму. Витрати фінансові - 2,4 млрд золотих рублів = $268 млрд. Людські втрати – біля 70 000.
Сталін: радянський блок у Східній Європі (1940-1950-ті роки).
Хотіли після Другої світової війни поставити Східну Європу під контроль маріонеточних комуністичних режимів. У підсумку відбувся поділ Європи на західну та радянську сфери впливу. Початок - холодної війни. Почалися повстання в Східній Європі проти СРСР - Берлінська криза, повстання в Угорщині 1956 року, Чехословаччині 1968 року, Польщі. Витрати фінансові - 582,4 млрд радянських рублів. Це – 2,7 трлн. доларів на сьогодні.
Путін - Євразійський союз, "русский мир", "багатополярний світ". Хотіли зберегти контроль або домінуючий вплив над пострадянським простором, не допустити остаточного виходу України, Білорусі, Кавказу, Центральної Азії з російської орбіти, протиставити себе Заходу як окрему "цивілізацію". У підсумку – війна з Молдовою, Грузією, Україною, анексія Криму, повномасштабна війна проти України, санкції, посилення НАТО.
А ще можна згадати війни з Наполеоном – Росія витратила приблизно 31 млрд доларів і сотні тисяч смертей; Афганістан — приблизно $150 млрд у сучасних доларах...
Всі ці проєкти мають одну повторювану логіку:
1. Спочатку — велика ідея: "вікно в Європу", "захист православних", "визволення слов’ян", "світова революція", "русский мир", "багатополярність".
2. Потім — інструменти: армія, флот, переселення, дипломатія, залежні режими, пропаганда, мова, церква, партії, спецслужби.
3. Результат зазвичай частковий: Росія часто отримувала території або вплив, але майже ніколи — повну реалізацію "глобального" задуму.
4. Наслідок завжди конфліктний: нові війни, коаліції проти Росії, внутрішнє виснаження, а іноді — революція або розпад самої системи.
Історія вже не раз показувала: кожен російський "глобальний проєкт", побудований на війні й підкоренні, рано чи пізно обертається не величчю, а руїною. 24 лютого 2022 року Путін лише знову запустив цей старий механізм розпаду.
