Відео дня
"Війна" за мову: чи обґрунтовані нові претензії Угорщини
Після досягнутого прогресу в переговорах щодо закону про освіту в Україні між Києвом і Будапештом, Угорщина висунула нові претензії з приводу мовної політики в нашій країні, про що заявила міністр освіти Лілія Гриневич.
На цей раз Будапешт незадоволений проектом закону, який навіть не пройшов першого читання у Верховній Раді.
Судячи зі слів Гриневич, мова йде про проект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
У чому ж полягають претензії Угорщини, і що отримає Україна від його прийняття, розбирався OBOZREVATEL .
Читайте: "Поїзд пішов": як угорці "підім'яли" Закарпаття і чи хочуть вони відокремитися
Проект закону №5670-д з'явився в парламенті після того, як Конституційний суд визнав не відповідним Конституції України скандальний закон "Про засади державної мовної політики", більш відомий як "закон Ківалова-Колісниченка", прийнятий ще в 2012 році.
Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Це, зокрема, стало підставою для заяв про "утиски прав російськомовного населення в Криму".
Читайте: Помста триває: Угорщина жорстко підставила Україну в НАТО
Разом з тим, на той час в.о. голови Верховної Ради і в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
Після рішенния КСУ відразу 76 нардепів з різних фракцій внесли в Раду новий проект закону.
До зали кілька разів виносилася пропозиція про його внесення до порядку денного сесії, але так цього і не було зроблено. Остання спроба датується 18 червня.
На підтримку прийняття даного законопроекту кілька разів під парламентом навіть збиралися мітинги, а в Facebook також з'явилася його офіційна сторінка.
Законопроект містить 60 статей, вносить зміни в понад 50 законодавчих актів і охоплює більше 30 різних сфер суспільного життя.
На думку авторів, він забезпечить комплексний ефект, необхідний для утвердження української мови і захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою.
Читайте: "Потім залізуть на голову": в Раді відповіли Угорщини на мовні вимоги
Також законопроект 5670-д вимагає, щоб мовою робочого спілкування, засідань, зустрічей в органах держвлади була виключно українська.
Інші мови допускаються тільки за наявності перекладу.
При цьому вимоги визначає Національна комісія зі стандартів державної мови, а перевірку рівня володіння здійснює Центр української мови.
Квоти мовлення українською в ефірі телерадіокомпаній продовжує регулювати закон "Про телебачення і радіомовлення". Уточнюється, що мова йде щонайменше про 10% мовлення українською мовою для загальнонаціональних телекомпаній, 20% - для місцевих каналів та 60% - для державних (відсоток від часу добового мовлення).
Читайте: "Обговорює вся Україна": Ніцой розкрила плани Угорщини з приводу мови
Друковані ЗМІ повинні виходити в декількох мовних версіях, одна з них - українська, тираж якої повинен становити мінімум половину від сукупного.
Програмне забезпечення, у якого є інтерфейс, має бути перекладено українською, проте на час закупівлі та перевстановлення таких програм допустимі офіційні мови Євросоюзу.
У доопрацьованому варіанті №5670-д зазначено, що мова національних меншин буде доступною як в дитячих садках, так і в загальноосвітніх школах.
Також в разі прийняття законопроекту в Україні буде створена Національна комісія зі стандартів державної мови. Це 9 осіб, обраних на 6 років прем'єр-міністром і різними міністерствами, а також Президією Національної академії наук України.
Функції Нацкомісії включають затвердження стандартів української мови жестів, визначення необхідного рівня володіння мовою для отримання українського громадянства. Така комісія повинна визначити методи перевірки рівня мови та затвердити зразок сертифіката.
Читайте: Україна буде чинити опір: нардеп про "мовний" ультиматум Угорщини
Нацкомісія зі стандартів державної мови повинна створити Центр української мови, який буде виконувати рішення Комісії, тобто проводити іспити з української мови для чиновників і суддів, видавати сертифікати, розробляти посібники тощо.
Також 5670-д вводить штрафи і більш серйозне покарання за невикористання української мови в прописаних випадках і приниження державної мови відповідно.
Зокрема, в кодексі про адміністративне порушення вперше передбачена відповідальність за невикористання державної мови. Так, засідання місцевої влади або робоче спілкування в Збройних силах іноземною мовою може потягти за собою штраф від 3 400 грн до 6 800 грн, а за проведення іншомовного наукового заходу або публікацію реклами - від 3 400 грн до 5 100 грн.
Крім того, в Кримінальний кодекс вносяться зміни, згідно з якими публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до публічної наруги над Державним Прапором, Гербом України або Гімном і карається штрафом до 850 грн або арештом до півроку або тюремним терміном до 3 років.
Коротко всю суть законопроекту його прихильники виклали в інфографіці:
Читайте: "Вирішувати буде Україна!" Огризко поставив на місце Угорщину за нахабний випад
Судячи з усього, саме ці пункти і викликали обурення Угорщини, яка старанно бореться за права своєї меншини, що проживає переважно на Закарпатті.
Хоча насправді норми, передбачені запропонованими змінами, не будуть реально обмежувати права нацменшин, а навпаки - допоможуть їм інтегруватися в українське суспільство, здобувати вищу освіту та інше.
Також варто відзначити, що наразі не відомо і не зрозуміло, чи буде законопроект схвалений парламентом. Крім того, швидше за все, він також, як і закон про освіту, буде спрямований на аналіз у Венеціанську комісію.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Угорщина звинуватила Україну в "грубій атаці " на національні меншини і "ударі в спину" європейським країнам у зв'язку з положеннями мовної статті Закону України "Про освіту", прийнятого Верховною Радою 5 вересня 2017 року.
При цьому, в грудні 2017 року Венеціанська комісія опублікувала висновки щодо резонансного закону. Вона не підтримала ультиматуми, висунуті Україні Угорщиною .
У лютому Угорщина заблокувала комісію Україна-НАТО. Такі дії країна застосовувала кілька разів.
22 червня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив про досягнутий прогрес в переговорах щодо мови освіти в Україні і запевнив, що Угорщина не буде повністю відмовлятися від нині діючої редакції мовної норми закону.
Також Угорщина офіційно зняла своє вето на проведення окремої зустрічі лідерів НАТО за участю президента України Петра Порошенка.
Але пізніше Сіярто заявив, що Угорщина буде блокувати будь-яке рішення НАТО по Україні .