УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Поїзд пішов": як угорці "підім'яли" Закарпаття та чи хочуть вони відокремитися

'Поїзд пішов': як угорці 'підім'яли' Закарпаття та чи хочуть вони відокремитися

Угорське питання на Закарпатті так і не зняте з порядку денного. Самі угорці сподіваються, що українську для них у школах все ж почнуть викладати як іноземну. Інакше, кажуть, їхні діти не зрозуміють ні математику, ні фізику. У той же час Угорщина продовжує "підкуповувати" своїх земляків на Закарпатті - їх завалюють мікрокредитами і подарунками, а їхнім школам насправді можуть позаздрити українські батьки.

Угорські політики і чиновники як ніколи комфортно почуваються в області останні три роки - для них відкриті квоти у владі, вони курують освіту, культуру і медицину Закарпаття. Як з'ясував OBOZREVATEL, особливо бешкетувати місцеві угорські політики не збираються, побоюючись втратити таке привілейоване становище.

Питання мови

Питання, якою мовою навчатися у школі, для закарпатських угорців зараз номер один. Дров у вогонь, як завжди, підкладють політики.

"Якщо закон приймуть у тому вигляді, як хотіли, то багато угорців просто виїде з України. Ми вже років десять пишемо листи до Києва, але так нічого і не домоглися. Треба міняти методику викладання української мови для угорців, викладати її як іноземну, починаючи з азбуки", - пояснила OBOZREVATEL член Товариства угорської інтелігенції Закарпаття Андрея Дупко.

Читайте: Готували провокації: на Закарпатті знайшли схрон російської зброї

На її думку, діти, які приходять з садка до школи, не зможуть зрозуміти, про що їм кажуть на уроках українською мовою. "Діти говорили угорською, а тут раптом їм почнуть викладати математику українською. У нас є села, де живе 90% угорців, там вчителі півстоліття викладали угорською, вони не зможуть перейти на українську. А де знайти вчителя української, який захоче переїхати жити в це село? І відразу кілька проблем виникає, наприклад, йому і житло треба дати", - вважає Андрея Дупко.

"Поїзд пішов": як угорці "підім'яли" Закарпаття та чи хочуть вони відокремитися

Про це каже і Ласло Галас, начальник відділу культури Берегівської райадміністрації. "У Берегівському районі проживає 75% угорців Закарпаття. І для них питання мови навчання у школі дуже важливе. Вся проблема в тому, що дітям важко перейти на українську мову. Вони не розумітимуть математику, фізику. Це все одно, що українцю почати розповідати матеріал французькою чи англійською", - заявив у бесіді з нами Ласло Галас.

Щоправда, самі угорці зізнаються - в угорських школах на Закарпатті часто навчаються ті, хто точно має намір потім виїхати в Угорщину працювати і жити. І не завжди це самі угорці. "Якось представники Будапешта приїхали провідати школу, яку вони спонсорували. Відчинили двері і отетеріли - там було багато ромських дітей. Вони не могли зрозуміти, чому так", - розповіла Андрея Дупко.

Читайте: "Закарпаття - це Україна!" З'явилася відповідь на зліт футболістів-сепаратистів

Також в угорських школах навчаються діти українців. "Є села, де живуть разом роми і угорці, українці і угорці. Там уже змішані сім'ї, і вони обирають, до якої школи віддавати дітей", - каже Дупко.

Угорці, які все-таки збираються жити в Україні, не хочуть, щоб їхні діти кидали домівки, намагаються дати дітям освіту українською мовою.

"Я знаю одного главу району на Закарпатті, який ще років шість тому погано говорив українською, та й російською теж. Зараз він прекрасно володіє українською мовою. Людина зрозуміла, що на державну службу вона нікуди не просунеться без мови. І таких чиновників-угорців багато. Правда, якщо ви подивитеся їхні сторінки в соцмережах, то всі вони їх ведуть виключно угорською", - розповів OBOZREVATEL працівник Ужгородської міської адміністрації.

Підкуп угорців

А ось соціолог із Закарпаття Віктор Пащенко вважає, що питання мови викладання у школах важливе все-таки політикам, а не простим угорцям. Інша річ, що угорські школи завжди відрізнялися від українських своїм достатком.

"Якщо порівняти угорські та українські школи, то різниця відчувається одразу. Угорці активно вкладають гроші в угорські школи в області. Парти, дошки, ремонт, подарунки - все за рахунок Угорщини. Те, що в українських школах робиться за рахунок батьків, тут оплачують спеціальні фонди. Тому багато хто віддає своїх дітей туди", - зазначив у бесіді з нами Пащенко.

Читайте: Втрата для України: стало відомо, скільки паспортів роздала Угорщина на Закарпатті

Але не лише школам допомагає сусідня Угорщина.

"Наприклад, вони підтримують бізнес, можуть купити насіння або трактор для тих, хто займається сільським господарством. Для тих, хто хоче відкрити кафе, допоможуть з купівлею кавоварки та іншого обладнання. У них є програма підтримки вчителів, лікарів, студентів. Це те, чого не робить українська влада для своїх громадян. Звісно, це схоже на політичний популізм, але в Закарпатті сформувалася думка, що угорці молодці, скільки роблять для своїх", - каже Пащенко.

Але, на думку експерта, багато в чому допомога Угорщині спрямована ​​на те, щоб представники їхньої національності залишалися жити у Закарпатті. З одного боку, це допомагає Будапешту диктувати Україні свої умови, зокрема і в питанні мови. А з іншого - в самій Угорщині вже зростає невдоволення тим, що країна вкладає гроші у закарпатців, а не у своїх громадян.

Чиновників зняли з гачка

Самі закарпатські угорці живуть на дві країни. Вони їдуть в Угорщину на навчання і роботу, на недільні закупівлі. Крім того, молодь давно звикла дні народження, парубочі і дівич-вечори перед весіллям, та й самі весілля відзначати саме в Угорщині.

"По-перше, у Будапешті можна зняти недорого пристойну квартиру або навіть будинок і погуляти там. Бари, ресторани, дискотеки - там їх дуже багато. Ми, наприклад, на парубочий вечір виїжджали трьома машинами. Гуляли там два дні, на третій повернулися", - розповідає місцевий житель Ференц.

Читайте: Буде другий Донбас: що думають українці про дії Угорщини на Закарпатті

Закарпатці з угорськими паспортами часто їздять лікуватися і навіть народжувати в Угорщину. "Там треба мати карту соцстраху, якщо вона є, то народжувати, лікуватися там ви будете безкоштовно. Але є і ті, хто їздить туди і платно лікувати зуби. Ми, наприклад, думали там народжувати, але у нас немає соцстрахування, а пологи там коштують дорого", - каже Дупко.

Закарпатські чиновники, незалежно від національності, вподобали Угорщину для таємних зустрічей і переговорів. "Там ніяке НАБУ або поліція прослуховувати не мають права. А тут все Закарпаття ними напхане. Зустріч представників місцевої влади з небажаними тут політиками часто відбуваться на угорській території", - розповів OBOZREVATEL один з депутатів облради.

До речі, за останній рік вплив угорців на закарпатських чиновників значно зменшилася через безвіз. Раніше чиновники всі мали угорські шенгени і могли в будь-який час їздити до Євросоюзу на відпочинок, шопінг, навіть у вихідні мотатися в найближчий угорський "Теско" на закупівлі (вони вважають, що навіть зубна паста, сир і віскі в угорських супермаркетах якісніше, ніж в Україні). Але варто було чиновнику сказати слово накриво про угорців, як візу у нього відбирали. Тепер цього гачка немає.

Та й угорські прапори за останні півроку познімали з усіх районних, сільських рад, шкіл області. До цього вони сім років "муляли очі".

У селі Соломонове під Ужгородом зі школи зняли угорський прапор

Золота картка угорців

Самі угорці на Закарпатті в останні роки почуваються досить добре.

"До безвізу вони мали можливість виїздити за кордон на заробітки, бо майже всі вони мають подвійне громадянство. Та й з безвізом, маючи паспорт країни, яка входить до ЄС, закарпатські угорці можуть влаштуватися на роботу у Великобританії, українцям це зробити набагато важче. Їм набагато легше знаходити бізнес-зв'язки в Угорщині, там у них є родичі, вони знають мову. Їхні села виглядають значно багатше і, я б сказав, у побутовому плані культурніше, ніж українські", - каже Пащенко.

Але найголовніше, що за останні три роки угорці в області отримали справжню золоту карту у владі.

"З приходом на посаду губернатора області Геннадія Москаля для угорців багато що змінилося. Маленька фракція угорців в обласній раді, їх всього там вісім осіб, до кого не приєднається - ті і більшість. Спочатку Партія угорців (КМКС) домовилася з Віктором Балогою ("Єдиний центр") і "Батьківщиною" про більшість, вони і спікером облради хотіли зробити представника "Батьківщини". Але тут втрутився Москаль, і угорці несподівано перекинулися на його бік. Він їм зробив пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися", - розповідає Пащенко.

Геннадій Москаль

Зміни в політиці відбулися відразу після зустрічі Москаля з керівництвом Угорщини. В результаті крісло 1-го віце-спікера облради займає представник угорської партії Йосип Борто. І якщо за часів правління Віктора Балоги в області влада угорців обмежувалася лише облрадою, то тепер вони увійшли і до виконавчих структур області. Негласно з'явилися квоти на посади для угорців, причому для представників інших національностей (роми, румуни, словаки, чехи) їх немає. Наприклад, один із заступників Москаля призначений за квотою угорців.

Читайте: Угорщина зажадала від ОБСЄ введення місії на Закарпаття

Також представники угорців обійняли посади перших заступників ключових напрямків - освіта, культура, медицина в усіх районних адміністраціях і в області. І це при тому, що за останнім переписом населення від 2001 року угорці складають лише 12% населення Закарпаття - 151 тис. осіб. А за словами глави МЗС Павла Клімкіна, угорці активно залишають Закарпатті та зараз їх налічується заледве 100 тисяч осіб.

Що стосується автономії для закарпатських угорців (про це нещодавно заявив посол Угорщини в Україні), то про це навіть самі угорці висловлюються дуже обережно. "Цей поїзд пішов від нас на початку 90-х. Треба було тоді, коли розвалювався СРСР і тривали переговори, включити пункт про автономію для угорців. І в попередньому договорі, він був. Але під час остаточного підписання документа зник", - каже Андрея Дупко.

"Розмови про автономію лунають хіба що на кухнях, але перспективи у них немає найближчим часом. Місцевим політикам це невигідно, вони відразу ж втратять всі свої привілеї тут, в облраді, у владі. Їм це не потрібно, вони дуже добре тут почуваються", - вважає Пащенко.