Мовний скандал: Угорщина пішла на компроміс

26,7 т.
Мовний скандал: Угорщина пішла на компроміс

Уряд Угорщини не вимагатиме від України повністю відмовитись від чинної редакції мовної норми закону про освіту.

Про це повідомив на прес-конференції у Нижньому Солотвині (Закарпаття) міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, повідомляє "Європейська правда".

Зокрема, він відзначив загальний прогрес у переговорах щодо мови освіти в Україні.

"Ми сьогодні зробили перші кроки, попереду багато роботи. Ми намагалися не обговорювати, як закон зробить ефективнішим вивчення української мови. Ми лише просимо, щоб це не заважало інтересам угорськомовної меншини. Це - наше єдине прохання", - додав міністр.

Відео дня

Сіярто не став вимагати скасування або призупинення дії ст.7 закону "Про освіту", хоча досі це було ключовою вимогою Угорщини.

Тепер Угорщина наполягає лише на виконанні двох пунктів рекомендації Венеціанської комісії.

"Пані міністр (освіти України Лілія Гриневич. - Ред.) заявила, що Україна поважає і виконає всі рекомендації Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що на підставі цього український парламент нарешті прийняв закон про продовження перехідного періоду (впровадження мовної норми. - Ред). Також ми очікуємо, щоб було виконано рекомендацію про те, що приватні школи не мають підпадати під вимоги цього закону", - пояснив Сіярто.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у грудні 2017 року Венеціанська комісія опублікувала висновки щодо Закону України "Про освіту", прийнятого Верховною Радою 5 вересня 2017 року. Вона не підтримала ультиматуми, висунуті Україні Угорщиною.

Закон "Про основи державної мовної політики" (Ківалова-Колесніченка) був визнаний таким, що не відповідає Конституції. У зв'язку з цим Угорщина звинуватила Україну у "грубій атаці" на національні меншини і "ударі в спину" європейським країнам.

У лютому Угорщина заблокувала комісію Україна-НАТО. Такі дії країна застосовувала кілька разів.

Крім того, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто на полях саміту "Східного партнерства" у Брюсселі повідомив, що Будапешт не може підтримати євроатлантичні зусилля України до скасування "дискримінаційного" закону про освіту.

Пізніше він поставив Україні ультиматум, звинувативши Київ у тому, що цей закон "порушив зобов'язання країни перед НАТО".