Блог | Курорты Азовского моря: культурная Мекка Украины не только на летний период

Я разом з іншими експертами Асоціації Гостинності у рамках проєкту за підтримки Українського культурного фонду провели дослідження гуманітарного розвитку Приазовського регіону, яке не проводилося останні двадцять років. У результаті дослідження було визначено індекс розвитку культурного туризму курортних територій Приазов’я.

Видео дня

За основу було взято п’ять основних місць Приазов’я, які щороку відвідують влітку мільйони відпочивальників, але не всі з них здогадуються про культурний потенціал регіону: Бердянськ, Генічеськ, Кирилівка, Маріуполь, Мелітополь. Серед усіх територій Маріуполь посів перше місце (3,9 балів), далі з однаковим результатом йдуть Бердянськ і Мелітополь (2,6 балів), Генічеськ і Арабатська Стрілка (2,4 бали), Кирилівка (1,6 бали).

У цілому, культурно-туристичний рівень розвитку Приазов ’ я на даному етапі отримав 2,64 бали (за 5-бальною шкалою).

Це означає, що Приазов’ю – як регіону з багатою історико-культурною спадщиною та колоритними кухнею, традиціями, міфами і легендами – ще є куди рости і розвивати свій туристичний потенціал. Необхідно дати промоцію культурним скарбам регіону, створити цікаві маршрути, налагодити сервіс, навчити гідів, створити туристично-інформаційні центри, де турист може придбати екскурсію та отримати інформацію про родзинки регіону.

Приазов’я має розвиватися не лише як територія пляжного туризму, а як дуже цікавий регіон з точки зору культурного туризму. Цікава архітектура, колоритна кухня, етнічне різноманіття, скіфські кургани, Кам’яна Могила, безліч музеїв та запальні фестивалі – на основі всього цього можна створити туристичні продукти, які будуть приваблювати туристів цілий рік, а не лише влітку, коли море тепле і нема медуз.

Головними потенційними магнітами матеріальної культурної спадщини Приазов’я були визначені заповідник Кам’яна Могила під Мелітополем (український "Стоунхендж"), Генічеський залізний міст, спроектований австро-німецькими архітекторами, музеї Приазов’я, які містять унікальні артефакти – від скіфського золота до картин відомих художників (Айвазовського, Врубеля, Бурлюка, Куїнджі, Реріха, Сєрова, тощо), мечеть Сулеймана і Роксолани у Маріуполі, підземні катакомби Генічеська, архітектура Нільсена та мозаїки у Маріуполі.

Цікавими для туристів магнітами нематеріальної культурної спадщини експерти зазначили автентичну Приазовську кухню, караїмський пиріжок ет-аяклак, традиції вирощування черешні у Мелітополі, грецькі традиції та поселення, німецьку культурну спадщину.

А ось потужними подієвими туристичними магнітами стали фестивалі "Джаз Коктебель", "ГОГОЛЬFEST", фестиваль електронної музики та кайтингу Wave.Spot, фестиваль сучасного мистецтва Biruchiy Art, фестиваль черешні у Мелітополі "Черешнево" та потенційний широкомасштабний фестиваль Приазовської кухні.

Нами було визначено сильні сторони Приазов’я, а саме наявність туристичних магнітів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Разом з тим, ми визначили слабкі сторони, які заважають розвитку туризму в регіоні : "радянщина" (як феномен застарілої інфраструктури), поганий сервіс (необхідно впроваджувати стандарти якості обслуговування у готелях, туристичних базах, ресторанах, транспорті та інших туристичних об’єктах), сезонна робота готельно-ресторанних та інших туристичних закладів (відпочинок зорієнтований лише на море, тому індустрія працює всього два місяці на рік).

Крім цього, я сформулювала основні рекомендації для розвитку культурного туризму Приазов’я:

- занести культурні об’єкти до Реєстру пам’яток матеріальної спадщини;

- відновити пам’ятки за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, меценатів, міжнародних донорських організацій, діаспори;

- створити цікаві культурно-туристичні маршрути завдяки яким подовжити сезон бодай до 5 місяців на рік;

- популяризувати німецькі, грецькі, єврейські культурно-пізнавальні маршрути серед діаспори;

- розвивати Приазовську самобутню кухню: створити "Книгу рецептів", фестиваль, підтримувати самобутні заклади харчування;

- запровадити "Школу Гідів", підготовити як мінімум 50 гідів Приазов’ям;

- відкрити мережу туристично-інформаційних центрів;

- працювати з кіностудіями, запрошувати на зйомки фільмів;

- створити музейний кластер Приазов’я, відкрити "Музей Черешні" у Мелітополі.

Також я би рекомендувала якнайшвидше підвищити інституційну спроможність у туристичній сфері (створити відповідну сильну регіональну асоціацію гостинності Приазов’я та відкрити мережу туристично-інформаційних центрів) та посилити туристичний супровід (збільшувати кількість гідів).

*

Індекс було визначено за допомогою складної методології, яка включає аналіз багатьох джерел, у тому числі інтернет-джерел (Google-запитів, моніторингу TripAdvisor та Booking.com), глибинні інтерв’ю з експертами та опитування потенційних туристів.

У кожному з приазовських міст оцінювалися три види культурних магнітів: магніти матеріальної культурної спадщини (архітектура, знакові місця, музеї, галереї, тощо); магніти нематеріальної культурної спадщини (кухня, традиції, обряди, звичаї, ремесла) та фестивально-подієві магніти.

Кожен з магнітів оцінювався за десятьма індикаторами, розподіленими на дві великі групи: інституційна спроможність та туристична привабливість.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...