Блог | Путін: від брежнєвського періоду до сталінського
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Той, хто спостерігав за останньою зустріччю російського президента з "народом", мабуть, був шокований: це ж до якого стану треба було довести країну?
Путін наближається до завершення власного брежнєвського періоду керівництва Росією. І справа не в кількості років. Застій, стагнація, відкочування назад – мало не до єльцинських часів.
Читайте: Очередная гениальная победа Путина
Чимало росіян уже визріло до того, що путінський режим слід змінювати. Ще нема чіткого уявлення, як саме це слід зробити. І справа навіть не в особі Путіна, а в системі, яку він запровадив, наслідуючи найгірші зразки часів Сталіна. Саме сталінська складова в управлінні Росією стає визначальною.
Нинішній застій у Росії не можна подолати брежнєвськими методами. Сталінізація Росії зростатиме на тлі агресивності. Озлобленість проти всього світу стає характерною рисою путінського режиму. Україна – лише перша жертва. "Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать". Це принцип Вовка із криловської байки, який з’їсть Ягня за будь-яких умов.
Можна передбачити, що різкий перехід від брежнєвщини до сталінщини станеться напередодні чергової "перемоги" Путіна на президентських виборах 2018 року. Насамперед це на собі може відчути Україна.
Читайте: Котел кипит и готов взорваться
Путін розуміє, що втрачає час. Усе більше поразок, нехай і непомітних на перший погляд, спіткали Росію останнім часом на геополітичній мапі світу. Титанічні зусилля не лише не призводять до успіху, а здебільшого дають зворотній ефект.
Путін, на відміну від Єльцина, ніколи не скаже: "Я устал. Я ухожу". Він до останнього боротиметься за владу. У нього нема іншого виходу, як зробити сталінську складову основною в своїй політиці на найближчі роки. Не забуваймо, що вона підсилена ядерним шантажем усьому світу.
Останнім часом посилилися мало не шапкозакидальські настрої: Росія слабка – кінець режиму Путіна – розпад імперії неминучий. В історичному й глобальному вимірах – так. Але сьогодення змушує напружити сили, аби сталінізація Росії у виконанні Путіна не стала доконаним фактом.