Відео дня
Перше "золото" української біатлоністки на чемпіонаті світу: зрада під час війни, дружба з Лукашенком і перемога в лютий мороз
12 лютого у швейцарському Ленцерхайді стартує 58-й чемпіонат світу з біатлону, де за нагороди посперечаються і українські спортсмени, а перше "золото" світових форумов нашій країні принесла у 1999 році у фінському Контіолахті колись легендарна Олена Зубрилова. Спортсменка з Шостки була кумиром мільйонів, але вже більше ніж 20 років живе в Білорусі, підтримує режим диктора Лукашенка й не засуджує війну, через що колишні колеги або називають її зрадницею, або взагалі воліли б забути.
Але 26 років тому на чемпіонаті світу в Контіолахті Зубрилова не просто принесла Україні першу перемогу, а й стала найуспішнішою біатлоністкою тої скандальної першості, здобувши одразу три золотінагороди й одну бронзову.
А вся справа в тому, що 34-й світовий форум мав пройти з 6 по 14 лютого 1999-го у Фінляндії. Однак через скажені морози до -25 °C і навіть нижче більшість стартів була зірвана. Старти переносились до 11 лютого, коли на засіданні оргкомітету й представників Міжнародного союзу біатлоністів вирішили провести в останні три дні хоча б спринти, переслідування та естафети, а індивідуальні гонки та мас-старти – на етапі Кубка світу в Норвегії.
До 12 лютого температура все ж таки піднялася до -15 °C і спортсмени вийшли на старт, незважаючи сильний вітер і снігопад. Звісно, така погода стала для всіх випробуванням і на стрільбищі поставила хрест на медальних планах багатьох біатлоністів. Але тодішній лідер збірної України змогла впоратись з усіма труднощами.
На Олімпіаді-1998, за словами біатлоністки, вони з тренером не вгадали з підготовкою лиж, і Зубрилова залишилася без нагород. Але вже в 1999 році Олена набрала просто чудову форму, яка дозволила їй обігравати таких зірок, як німкеня Уші Дізль, норвежка Лів-Грете Шелбрейд, француженка Корінн Ніогре та шведка Магдалена Форсберг.
Першою чемпіонкою світу з біатлону в історії України Зубрилова стала на турнірі 1999 року у фінському Контіолахті. Фундамент для свого золотого ривка українка заклала у спринті. Стріляючи у вітер та снігопад, вона допустила один промах лежачи, а потім і ще два на стійці. Однак швидкість Зубрилової дозволила їй боротися навіть за перемогу. І у підсумку вона програла німкені Мартіні Цельнер 8,3 секунди, а срібній призерці Форсберг – 4,5.
А вже наступного дня, незважаючи на два промахи, Олена переписала історію і перемогла у переслідуванні, випередивши більш ніж на хвилину Мартіну Галінарову зі Словаччини, яка не закрила одну мішень. Ще одна українка Олена Петрова закрила шістку.
"Це була найбільш пам'ятна гонка, після якої я вперше стала чемпіонкою світу у 1999-му році. Друга – коли незабаром виграла гонку на 15 км, фінішувавши з прапором. Як мені сказали, таке було вперше у біатлоні у рамках індивідуального старту", – згадувала потім Зубрилова.
Наскільки швидкою ногами у тому сезоні була Зубрилова, показала індивідуальна гонка чемпіонату світу, яку після перерви майже в місяць приймав Холменколлен. Відстрілявшись на нуль, уродженка Шостки виграла дві з хвостиком хвилини у срібної медалістки француженки Корінн Ніогре, яка також пройшла дистанцію без промахів.
Яскравим фіналом для збірної України став мас-старт, який дебютував на чемпіонатах світу. Навіть чотири штрафні кола не завадили Зубриловій виграти своє третє "золото", а через три секунди після неї фінішну лінію перетнула Олена Петрова, якій дісталося "срібло". Але деякі вважали, що чемпіонка мала почекати на свою подругу по команді і закінчити гонку разом.
"Я не вважаю, що це для мене була поразка. Я програла знаменитому спортсмену, одній з найсильніших біатлоністок світу – Олені Зубриловій. Єдине, звичайно, багато говорили, що вона могла б мене дочекатися і ми дві фінішерки-українки... Але це чемпіонат світу і кожен хоче бути переможцем. Я була рада. Було здорово, що перше і друге місце на п'єдесталі зайняли українські спортсменки", – згадувала пізніше Петрова.
Загалом на ЧС-1999 збірна України здобула 5 нагород: три "золота" і "бронза" Зубрилової та "срібло" Олени Петрової у мас-старті. Це дозволило нашій команді посісти друге місце у загальному заліку, пропустивши вперед лише Німеччину.
Цікаво, що ще одне "золото" чемпіонату світу Олена принесла Україні 2002-го. Тоді Зубрилова залишилася без нагороди на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті через помилку тренерського штабу в підготовці та розміщенні збірної на занадто великій висоті. Але в рамках останнього етапу Кубка світу в Осло було розіграно медалі у масс-старті, який не увійшов до програми Ігор. І завдяки чистій стрільбі українка стала першою.
І того ж 2002 року Зубрилова вирішила змінити громадянство. За словами Олени, вона не планувала цей крок заздалегідь, але після Олімпіади не змогла порозумітися з президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, який сказав, що вона більше не потрібна збірній і якщо хоче залишитися, то доведеться готуватися власним коштом.
А от президент Білорусі Лукашенко після особистої зустрічі із Зубриловою робив все, щоб задовольнити титуловану біатлоністку: і виділив їй квартиру в центрі Мінська, й розпорядився створити всі умови для підготовки.
У підсумку майор СБУ стала громадянкою РБ, але не змогла виграти олімпійську медаль і для нової батьківщини. А на чемпіонатах світу Зубрилова виборола одне "срібло" та дві "бронзи": "Ніколи не думала, що мені доведеться виїхати. Це було настільки важко, що навіть нічого з собою не взяла – тільки речі для тренувань. Але я дуже часто буваю в Україні – у мене там дочка, батьки, сестричка".
Вже після окупації Криму та війни на Донбасі Зубрилова приїжджала до України. У 2019 році брала участь у змаганнях чемпіонів. Але вже 2020-го кумир мільйонів скомпрометувала себе під час протестів у Білорусі, коли відкрито підтримала політику місцевого диктатора Олександра Лукашенка та підписала листа провладних спортсменів. І, мабуть, бонусом увійшла до НОКу РБ.
А потім Зубрилова остаточно втратила обличчя, коли не засудила вторгнення РФ в Україну за участю її нової "батьківщини". На третій день повномасштабного вторгнення РФ за мовчазної участі Білорусі, поки її батьківщину стирали з лиця землі, а близькі люди страждали від бойових дій, Зубрилова стояла ліворуч від Лукашенка на змаганнях з біатлону в Раубічах і щасливо посміхалася.
"А що говорити? Що така чудово країна стала розмінною монетою в чийсь брудній грі? Люди гинуть, і назад їх не повернути", – промимрила пізніше Олена в інтерв'ю zerkalo.io.
За що по своїй колишній партнерці по команді пройшлася призерка Олімпійських ігор-1994 Валентина Цербе-Несіна, нагадавши, що дочка Олени проживає в Києві, а мама – у Шостці Сумської області, яка досі страждає від обстрілів російських окупантів.
"Єдине питання до цієї особи: чому мовчиш, коли твоя нова нинішня батьківщина більше року сприяє війні проти твого народу, твоєї рідної матусі та дочки, твоєї золотої свекра, який з пелюшок няньчить твою дитину?" – відреагувала на слова колишньої колеги Цербе-Несіна.
А 1 березня 2023-го з'явився коментар Зубрилової, в якому вона сподівалася, що "все" в Україні скоро завершиться, а роздерта країна дружитиме з агресорами: "Мені дуже боляче. Мої рідні там перебувають. Дуже боляче. Сподіваємося, що все там найближчим часом закінчиться, ми житимемо у мирі, спілкуватимемося і дружитимемо".
Невідомо, з ким збирається дружити в майбутньому легендарна зрадниця, адже навіть колишні подруги по збірній не бажають розмовляти про неї.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як зірка українського біатлону закохався у відому швейцарку та мимоволі поріднився з фаном Путіна.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!