Зараз здаються дивними: речі, які були звичними у СРСР

Життя в СРСР було пов’язано із безліччю обмежень для його громадян. Щоби управляти такою величезною країною, на державному рівні запроваджувались певні стандарти та правила життя, які можуть шокувати сучасну людину.

Відео дня

Що це були за обмеження та стандарти, дізнавався OBOZ.UA. Зараз подібне здається абсолютно неможливим. Проте, якихось 40 років тому всі ці дивацтва були щоденною реальністю наших батьків та бабусь із дідусями.

Єдині стандарти зовнішності та моди. Сучасна молодь звикла виражати себе через зовнішність – існує безліч стилів одягу, зачісок та макіяжу, якими можна передати свій внутрішній світ. Всього цього не існувало за часів СРСР. Одяг для країни виробляли виключно на державних підприємствах і за єдиними лекалами. А деякі прості та звичні для нас речі, як джинси, вважались культовими і коштували кілька місячних зарплат.

Дефіцит товарів. Навіть у кризові роки зараз вибір товарів у магазинах все одно залишається вражаючим. Найпростіший магазин біля дому може запропонувати кілька сортів хліба, 5-6 брендів молока та молочних продуктів, базовий набір овочів та фруктів цілий рік. В СРСР всього цього не було. Вибір за кожною із категорій обмежувався двома-трьома видами продукту. Та й тих бракувало, адже планова економіка не вміла ефективно розподіляти ресурси. За такими простими речами, як молоко, ковбаса, цукор, доводилось стояти у довжелезній черзі і сподіватися, що пощастить їх "урвати".

Обов’язкові дитячі організації – піонерія та комсомол. Патріотичне виховання молоді в СРСР передбачало обов’язкову участь дітей від молодшого шкільного віку в дитячих організаціях. Спочатку потрібно було стати жовтеням, потім пройти піонерію і нарешті вступити у комсомол. Саме у рядах комсомольців вирощували майбутніх чиновників, які підтримували державну політику на придушення інакодумства.

Масові суботники. Зараз участь у громадських толоках – справа суто добровільно. Громадяни, які дбають про своє середовище проживання, самі збираються, щоби, скажімо, прибрати у парку чи навести у дворі лад перед настанням весни. В часи СРСР на суботники (адже проходили вони по суботах) зганяли примусово. При цьому участь була важливішою, ніж результат роботи. Звісно, за таку понаднормову працю ніхто не платив.

Культ робітничих професій. Сучасний підхід до праці тяжіє до того, щоби будь-яку корисну роботу називати поважним та потрібним внеском у суспільний добробут. В СРСР все було інакше. Масова культура прославляла роботу на заводі чи у шахті, як найбільш престижну та важливу. Тоді як у суспільстві всі прекрасно розуміли, що найбільшу владу і найкращі можливості мали чиновники. Проте всі робили вигляд, що цих подвійних стандартів не існує.

Гарантоване працевлаштування. Працевлаштування сучасної людини – це виключно її відповідальність. Кожен сам вирішує для себе: працювати за менші гроші, але менше і мати вільний час для родини та хобі, чи вкладати всього себе у роботу і отримувати велику зарплату. Місце роботи ми теж обираємо самостійно. Громадянам СРСР такого вибору не залишали. Після навчання їх відправляли працювати за розподілом. Це могло бути підприємство не тільки в іншому місті, але й у іншій республіці. А далі все багато залежало від зв’язків, які вдавалося напрацювати, та інших зовнішніх обставин. Зате майже всі були працевлаштовані.

Заборонена культура. В СРСР нещадно боролись з усіма проявами "буржуазного" способу життя. Звісно, стосувалось це і культури. В кінотеатрах крутили фільми тільки власного виробництва та ті, які знімали у дружніх країнах. Голлівудського кіно радянські люди не бачили. Це ж стосувалось і музики. Платівки західних виконавців діставали через моряків та інших громадян, які мали право виїзду, і слухали їх крадькома, адже чимало виконавців та гуртів заносили у спеціальні чорні списки і за їх прослуховування могли покарати.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як в СРСР одягали дітей і чому вони всі мали такий дивний вигляд.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій