Блог | Громадський сектор під час війни
Ветеранські та волонтерські громадські організації вже понад десять років є однією з найдинамічніших сил українського суспільства. Особливо після початку повномасштабного вторгнення їхня роль зросла настільки, що вони почали впливати не лише на локальні проблеми, а й на місцеві, а подекуди й на державні рішення.
Це й не дивно, оскільки вони, маючи неймовірно високий мандат довіри від громадян, закривають прогалини, що довгий час лишалися поза увагою держави. Це дозволяє їм робити те, що раніше здавалося неможливим – об’єднувати ветеранів, фахівців і активістів у велику добре організовану мережу.
За останні роки ці ГО виросли з ініціативних груп у декілька людей у структури, що ефективно формують проекти щодо захисту своїх членів та підтримки сил оборони. І лише питання часу, коли ці організації почнуть робити адвокаційні кампанії на місцевому рівні, створювати законодавчі пропозиції, розвивати сервісні центри й навіть ставати базою для майбутніх політичних проектів. Процитую одного з українських президентів: "це ж було вже" на парламентських перегонах 2014 та 2019 та місцевих виборах 2015 і 2019 років.
Це вдавалося робити не завдяки масштабності, а через іншу головну ознаку – вони виникають знизу, від людей, які пройшли війну або працюють поруч із тими, хто тримає фронт. Такий союз породжує принципово інше почуття внутрішньої єдності. Почуття дотику плеча, коли всі чітко розуміють хто свій, а хто чужий.
Нині можна побачити цілий спектр таких нових організацій. Одні зосереджені на правозахисній роботі, інші будують сервісні хаби для ветеранів та їхніх родин. Окремі структури вже формують свої ідеологічні рамки. Є й ті, що стали точкою входу в політичну площину. Завдяки цьому Україна отримала принципово новий різноманітний, живий громадський сектор, який не лише фактично незалежний від міжнародних грантів, але й здатен заповнювати прогалини на політичному полі, ставлячи нові, часто незручні питання державі.
Організації, обрані мною для аналізу, мають одну спільну рису – вони проявляються не як суто регіональні, а мають ознаки загальноукраїнського масштабу. Якщо подивитися на ці організації разом, добре видно цілий спектр ветеранських та громадських ініціатив – від суто правозахисних сервісних ГО до рухів із чітким політичним змістом і потенціалом перерости в партійні проекти.
Запропонований мною аналітичний огляд показує, які з нещодавно створених організацій сьогодні формують цю нову карту громадських ініціатив, які моделі роботи вони використовують, і чому серед них одні організації залишаються аполітичними, тоді як інші неминуче наближаються до політики.
"Юридична сотня"
"Юридична сотня" давно стала одним з головних голосів ветеранів у правовій площині. Це класичний приклад правозахисної організації, що діє у правовому полі, але неминуче виходить на рівень державної політики. Вони щодня працюють з реальними історіями людей і паралельно штовхають систему до змін. Їхня аналітика, законодавчі пропозиції та участь у створенні нових правил гри роблять цю організацію помітним гравцем на рівні державної політики.
Організацію добре знають передусім за практичною роботою: безоплатними юридичними консультаціями, роз’ясненнями складних процедур, допомогою із соціальними гарантіями. Вона надає безоплатну юридичну допомогу військовим і їхнім родинам та паралельно готує законодавчі зміни й аналітику щодо ветеранської політики та соціальних гарантій.
Паралельно "Юридична сотня" працює над системними змінами – готує аналітичні матеріали, пропозиції до законодавства, бере участь у формуванні політик щодо ветеранів. На офіційному сайті у розділі "Про нас" прямо зазначено, що організація займається не лише індивідуальною допомогою, а й адвокацією змін у законодавстві та державній політиці: https://legal100.org.ua/pro-nas/
Так, у жовтні 2025 року "Юридична сотня" підготувала та представила аналітичне дослідження з врахуванням гендерного підходу про стан соціального захисту ветеранок і ветеранів та потребу оновлення ветеранської політики. Це дослідження стало частиною підґрунтя для оновлення державних політик щодо підтримки ветеранів і їхніх сімей.
Організація регулярно долучається до коаліцій та підписує спільні заяви з іншими ГО. Наприклад, вона була серед підписантів звернення щодо забезпечення прозорих та змістовних публічних консультацій щодо законопроєктів про лобіювання. Подібні дії демонструють, що "Юридична сотня" впливає на державні рішення, але не перетворюється на політичний проєкт. В якості прикладу наведу одну з їхніх спільних заяв.
Очевидно, що організація працює поруч із політикою, але не входить у політичну боротьбу, не формує партію і не представляє інтереси конкретних політиків. Її робота – це правозахист і адвокація, а не безпосередня участь у виборах. Саме тому суспільний вплив "Юридичної сотні" зростає. Вона близька до "політики" в сенсі впливу на закони, але не є партією і не виглядає як чийсь персональний політичний проєкт.
Veteran Hub
Veteran Hub завжди стояв дещо осторонь політичних дискусій. Перший хаб відкрився у 2018 році у Києві як спільний проєкт Olena Pinchuk Foundation, Viktor Pinchuk Foundation та громадської організації "Побратими". Втім, у публічних інтерв’ю його команда спеціально наголошує, що Veteran Hub поза партійною політикою, не є політичним чи PR-проєктом, і що там "ніколи не буде політичного лобізму чи політичних кампаній" (інтерв’ю на "Радіо Свобода"). Місія Veteran Hub – супроводжувати ветеранів і ветеранок у їхньому шляху від повернення з фронту до адаптації в цивільному житті. Як бачимо, тут робиться максимальний акцент на сервісній і підтримуючій функції, а не на політичній грі.
Станом на зараз це одна з найдавніших мереж просторів підтримки ветеранів і їхніх близьких, що надає комплексні послуги. Юридичні консультації, підтримка з працевлаштуванням та психологічна допомога – це три кити, на яких тримається діяльність організації. Veteran Hub славиться своїми психосоціальними послугами. Психологи працюють з ветеранами, їхніми дружинами, сім’ями загиблих та людьми, чиї рідні зникли безвісти або у полоні. Саме сервісна функція, що лежить в основі діяльності Veteran Hub, дає можливість надавати ветеранам реальну підтримку, щоб люди, які повертаються з фронту або живуть з наслідками війни, могли отримати допомогу, адаптуватися до цивільного життя, знайти роботу, психологічно відновитися та належно оформити свої права.
Ще один напрямок роботи Veteran Hub – сприяння в реінтеграції, працевлаштуванні та побутовій адаптації. Організація допомагає ветеранам знайти роботу, надає консультації щодо професійної орієнтації, підтримує контакт між роботодавцями і людьми з військовим досвідом.
Як бачимо, Veteran Hub працює як майданчик для громадських організацій, що займаються ветеранськими питаннями – фактично створено простір, де працюють одразу кілька NGO, волонтерів та фахівців з комплексної підтримки.
ГО "Захист держави"
ГО "Захист держави" з’явилася лише у 2025 році, але швидко почала розбудовувати себе як всеукраїнську мережу. У своїх програмних документах організація заявляє про підтримку військових, ветеранів і їхніх родин, розвиток громад, боротьбу з корупцією та ініціативи по захисту України.
Називаючи себе "рухом відповідальних громадян", "Захист держави" активно будує мережу осередків та реалізовує просвітницькі, соціальні й ветеранські проєкти, позиціонуючи себе як "рух відповідальних громадян"
Основними напрямками діяльності організації є невеликі місцеві проекти, круглі столи, заяви та регулярне підписання меморандумів з іншими громадськими організаціями. Вираженої ідеологічної складової, просування загальнонаціональних ідей та нових сенсів не проглядається. Активно ведуться соцмережі, ГО зʼявилося одразу з чітким і красивим брендуванням, діяльність проводиться на місцях, але є стандартною для всіх регіонів. Це може свідчити про центральне керування процесом розвитку та просування ГО, а також дещо схоже на його інструментальність та технологічність. Адже громадські рухи, що зʼявляються органічно та створюються ініціативними лідерами (або групою однодумців), у майбутньому можуть розвиватися за іншими законами та правилами.
У публічному полі є згадування про політичний шлейф цієї ГО. Низка політологів припускають, що "Захист держави" є політичним проєктом Валерія Залужного. Серед інших про це пишуть політолог Валентин Гладких та громадський діяч Максим Голосний. Сам генерал Залужний, як і представники "Захисту держави", прямо не заявляли про співпрацю, але ж і сама політика часто-густо є сферою, де оперують натяками на приналежність та позиціонування. Думаю, з часом побачимо, чи є між ними звʼязок.
Бажаючі можуть поспостерігати за "Захистом держави" окремо – звісно, якщо вони вірять, що на відміну від інших організацій, тут може йти мова не просто про адвокацію політики, а про ядро нової політичної сили, пов’язаної з конкретним лідером.
Правозахисний центр "Принцип"
"Принцип" виник як відповідь на дуже конкретну потребу. Масі Найєм і Любов Галан, які самі добре знають, що таке війна і бюрократія, вирішили створити команду, яка буде по-справжньому захищати права військових, поранених і родин, що стикнулися з системою. Їхня робота почалася з індивідуальних історій, але швидко переросла у спробу змінити правила гри загалом.
У центрі "Принцип" допомагають не лише юридично, але намагаються розібратися в системних проблемах, збираючи дані, фіксуючи типові конфлікти між військовими та державними інституціями. Команда працює там, де вразливість зустрічається з бюрократією, намагаючись зробити так, щоб кожен військовий мав захист не лише на фронті, а й у правовому полі. Разом з Veteran Hub і "Юридичною сотнею" вони долучилися до розробки концепції державної політики щодо ветеранів та їхніх родин.
Ця робота на рівні політики, але у форматі правозахисної адвокації діяльність "Принципу" є дійсно важливою, а його внесок у формування ветеранської політики сьогодні справді відчутний.
Наразі вони не йдуть у політику й не створюють партій. Але зважаючи на зв’язки з благодійними фондами, які очолюють медійно відомі волонтери та персональні контакти Масі Найєма у політичних колах, все може статися у майбутньому. Як показує політична історія України, крок від розробки концепції державної політики до активної участі в політиці є дуже маленьким.
ГО "Громадсько-військовий рух"
Громадсько-військовий рух (ГВР) був створений лише у 2025 році, але вже посідає окреме місце серед ветеранських ініціатив. Хоча формально ГВР є ветерансько-громадською організацією, вже з перших днів він заявив про себе як про рух з чіткою ціннісною рамкою. Ключова ідея організації – "оборонна демократія", оскільки у своїх заявах вона вже прямо заявляє, що виходить на рівень не просто сервісної роботи чи правозахисту, а власної ідеології.
Про запуск руху та концепт оборонної демократії докладно йдеться як на сайті ГВР, так і в аналітичних оглядах, де цей підхід описують як можливу модель для України після багатьох років війни. Йдеться про спробу поєднати силу і свободу, не скочуючись у авторитаризм, але й не дозволяючи розмивати обороноздатність. Докладно про цей концепт написано на сайті ГВР, а також в аналітичному матеріалі про "озброєну, але демократичну" Україну.
Організація пропонуює модель держави, яка має бути сильною, здатною захищатися й утримувати оборону, але водночас залишатися демократичною навіть під тиском війни. У своїх матеріалах ГВР наголошує, що країна може й повинна будувати ефективну армію, боротися з корупцією, запроваджувати жорсткі рішення, але при цьому не втрачати прозорість, верховенство права, змагальні вибори і підзвітність влади. Це спроба формулювати відповідь на головне питання воюючої держави: як залишатися вільною країною, коли доводиться діяти в умовах постійної загрози.
Окремим напрямом їхньої роботи є проєкт "СОВА": https://sova557.org.ua/. Це система правової допомоги для військових та родин захисників. "СОВА" надає консультації, підтримує сім’ї загиблих, допомагає розв’язувати юридичні питання, що виникають у військових під час служби або після повернення до цивільного життя. Проєкт є практичним виміром діяльності ГВР, який підсилює їхню ідеологічну позицію.
З політичної точки зору ГВР можна назвати рухом, що працює з цінностями та впливає на державну політику, але не є партією. Вони не пов’язують себе з конкретним політиком чи лідером і не заявляють про участь у виборах. Це радше середовище, де формуються принципи майбутньої політики національної безпеки та ветеранської підтримки. Шукаючи відповіді на питання, як країна має думати про оборону, права військових і межі демократії у воєнний час, ГВР чіткіше вирізняється на фоні інших подібних організацій.
Вперше ГВР проявився як всеукраїнська організація, зробивши 8 травня 2025 року щось на кшталт зʼїзду – зібрання активістів з багатьох регіонів. Під час зібрання власне і була започаткована організація. Примітно, що на зʼїзді був присутній Андрій Юсов, який титрується завжди як представник ГУР МО, але фактично є його публічним спікером. Що ж стосується проєкту "СОВА", то його логотипом слугує власне символічна сова. Нагадаю, що сова також присутня в офіційному логотипі ГУР МО, тож логічно буде припустити, що ГО "Громадсько-військовий рух" є проєктом Буданова, або його засновники симпатизують Буданову.
"Правовий захист ветеранів України" і "Захист +"
Ця організація є більш схожою на класичні ветеранські ГО. "Правовий захист ветеранів України" описує себе як "простір підтримки" для ветеранів з акцентом на правову, соціальну та моральну опору й боротьбу за гідне життя тих, хто воював (детальніше: https://pzvu.org/about).
Організація працює з правовими, соціальними та побутовими питаннями, з якими стикаються військові під час служби та після повернення. На офіційному сайті ГО прямо зазначено, що її мета – відстоювати права ветеранів, допомагати з юридичними питаннями, сприяти гідному рівню життя та соціальній адаптації. Вони консультують, допомагають з оформленням документів, статусів, пільг, взаємодією з державними структурами.
Організація проводить інформаційні кампанії, бере участь у ветеранських заходах, працює над тим, щоб ветерани мали доступ до правової допомоги без зайвих бар’єрів. У відкритих джерелах немає жодних ознак її політичної прив’язки чи спроб перетворитися на виборчу платформу. Її діяльність – це практична щоденна правозахисна робота.
У відкритих джерелах немає ознак прив’язки цієї організації до партій чи політичних фігур, це радше правозахисно-соціальний формат. "Захист+" є класичною всеукраїнською ветеранською організацією, що об’єднує ветеранів і військових для захисту їхніх прав. У відкритому доступі її активність переважно стосується підтримки, партнерських меморандумів і тематичних заходів (наприклад: https://www.instagram.com/p/DJtoxCtMLEh/) без декларованої політичної складової чи "партії під когось".
"Прикарпатський корпус ветеранів"
Це регіональна ГО, яка працює насамперед на рівні місцевих громад. Організація з’явилася у 2025 році і майже відразу стала помітною в Івано-Франківську. На практиці організація ставить перед собою просту, дуже локальну і водночас важливу мету: нагадати місту, що інтереси ветеранів повинні бути частиною публічної політики. Один з помітних кейсів – просування ідеї Парку ветеранів в Івано-Франківську та тиск на місцеву владу щодо збереження зеленої зони біля озера (інформація про організацію в реєстрі: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45907683/). В дискусіях у Facebook ініціатива отримує підтримку саме як ветеранський громадський рух "без політичних амбіцій", що займається адвокацією інтересів громади, а не виборчою кампанією (https://www.facebook.com/61565432274145/photos/122136177998514409/).
Станом на сьогодні про організацію відомо небагато – великих загальнонаціональних проєктів чи широкої медійної активності в них поки немає. Але саме в таких регіональних ініціативах видно перший рівень громадського руху ветеранів.
Замість підсумків
Стає очевидно, що ветеранські та волонтерські організації вже не можна розглядати як вузькопрофільні ініціативи. Це нова суспільна інфраструктура, що вже впливає на державну політику, формуючи порядок денний і змінюючи культуру взаємодії між державою та громадянами. Її сила в тому, що вона виросла з реального досвіду людей, які пройшли війну й тепер домагаються, щоб держава вибудовувала зрозумілі правила і поважала тих, хто її захищає.
Кожна організація в цьому полі займає власне місце. Хтось надає юридичну підтримку. Хтось допомагає ветеранам повернутися до цивільного життя. Хтось формує ідейний фундамент для майбутніх реформ. Разом вони утворюють складну екосистему.
Якщо звести все це докупи, можна побачити таку картину. "Юридична сотня", "Принцип", "Правовий захист ветеранів України", "Захист+", "Прикарпатський корпус ветеранів" і Veteran Hub – це різні моделі ветеранських і правозахисних ГО, що працюють від сервісу до адвокації, але без чіткої прив’язки до окремих політиків.
ГВР додає до цього виміру виразну ідеологічну рамку оборонної демократії та працює як ціннісний громадський рух, орієнтований на вплив на політику без прямої партійної форми. Виглядає так, що ця ГО є наближеною до Кирила Буданова.
"Захист держави" у цьому ланцюжку виділяється тим, що залишаючись виключно громадською організацією, згадується як основа потенційного політичного проєкту Валерія Залужного.
Важливим є й інше. У цих організаціях немає байдужих або випадкових людей. За кожною з них стоїть особистий досвід війни, волонтерства або громадської роботи. Саме це робить їхню енергію стійкою. Ці структури не зникнуть після виборів або зміни уряду, бо вони прив’язані не до політичних циклів, а до реальних потреб людей, які воюють чи вже повернулися з фронту.
Можливо, у найближчі роки саме цей сектор стане одним з ключових факторів змін. Адже там, де держава рухається повільно, саме громадські організації часто виявляються тими, хто задає темп. І якщо Україна хоче вибудувати чесну та ефективну систему ветеранської політики, без них це точно не відбудеться.
