Відео дня
Вибори у Німеччині: майбутній канцлер збирається активно протидіяти Трампу й Путіну, прагне створити ядерну парасольку для України та новий військовий союз
Через три з половиною місяці після розпаду коаліції Німеччина обрала новий парламент. Результати показують, що блок ХДС-ХСС та його кандидат у канцлери Фрідріх Мерц мають сформувати коаліцію. Результат СДПН чинного канцлера Олафа Шольца став найслабшим за історію виборів до Бундестагу. При цьому праворадикальна проросійська "Альтернатива для Німеччини" (АдН) удвічі покращила свої показники.
Перед наступним федеральним урядом, який, найімовірніше, очолить Фрідріх Мерц, стоять серйозні завдання. Йому необхідно схвалити бюджет, домовитися з європейськими партнерами про те, як відповісти на виклики, кинуті новою адміністрацією США. Головний серед яких – як протистояти Росії та допомагати Україні у той час, коли стало зрозуміло, що на США за президента Дональда Трампа більше не можна покладатися в цьому.
Про основні висновки від позачергових виборів до Бундестагу Німеччини – у матеріалі OBOZ.UA.
Фрідріх Мерц – надія для України
Перемога ХДС-ХСС і те, що Фрідріх Мерц, кандидат від консерваторів, стане наступним канцлером Німеччини, – позитивний для України фактор, адже у програмі консерваторів, наприклад, йдеться про те, що Україні варто й надалі надавати "всеосяжну" допомогу й "підтримувати курс Києва на приєднання до ЄС і НАТО".
Особисто Мерц має чітку репутацію затятого прибічника України у війні проти РФ. Він був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Україну після початку російського повномасштабного вторгнення. На початку травня 2022 року, прибувши потягом до Києва, Мерц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, а також оглянув наслідки російської окупації на Київщині.
Мерц постійно критикував уряд Шольца за надто мляву, як на нього, й недостатню підтримку Берліном України. Наприклад, на думку Мерца, Німеччині не можна "стояти осторонь" у питанні щодо постачання Україні західних бойових літаків. Мерц не раз закликав Шольца надати українцям далекобійні ракети Taurus, що він планує зробити, ставши канцлером, а також посилити підтримку Сил оборони України іншими важливими видами озброєнь.
"Мерц – один із тих німців, які мають найкращі зв'язки в США, та він дуже добре ставиться до цієї країни", – говорили аналітики ще кілька тижнів тому. Так, майбутній канцлер ще не так давно заприсягався укладати "угоди" з Трампом. Він запропонував Німеччині домогтися прихильності Трампа, придбавши американські винищувачі F-35 і збільшивши витрати на оборону, щоб Німеччина постійно перевищувала цільовий показник витрат НАТО на 2% від ВВП. Однак виступ представників нової адміністрації у Мюнхені та останні заяви Дональда Трампа щодо Росії та України кардинально змінили його бачення.
Сьогодні Фрідріх Мерц заявляє, що хоче, щоб Європа отримала повну "незалежність" від США. Мерц висунув ідею створення нового європейського оборонного союзу замість НАТО, включно з ядерною співпрацею із Францією та Великою Британією. Він рішуче налаштований щодо Росії, але, мабуть, так само рішуче має намір виступити і проти Трампа.
"Ми маємо підготуватися до того, що Дональд Трамп більше не буде повною мірою виконувати зобов'язання щодо допомоги за договором НАТО. Німеччина має провести переговори з Францією та Британією, аби використовувати ядерну зброю для захисту території України на тлі зміни риторики США", – вважає майбутній канцлер Німеччини.
За його словами, влада Франції вже кілька разів зверталася до уряду ФРН із пропозицією обговорити ядерні гарантії для України, але досі Берлін на це не відповідав. Франція та Велика Британія мають власну ядерну зброю, але потенціал двох країн у рази менший за ядерні запаси Росії. У Німеччині розміщено американську ядерну зброю і немає своєї, але у разі війни бомбардувальники Люфтваффе можуть використовувати ядерні снаряди США.
Мерц, схоже, зрозумів, яку загрозу становить Трамп, і сигналізує, що за його уряду Німеччина кардинально змінить свою зовнішню політику. Це хороша новина для України, яку протягом останніх тижнів нова адміністрація США та особисто Трамп залякували як тільки могли.
Нова коаліція – для України все добре
Мерц зовсім скоро розпочне вирішувати непросте завдання щодо формування нового уряду Німеччини з СДПН або "Зеленими" – або, можливо, з обома. Він хоче сформувати новий уряд "якнайшвидше".
"Мир не чекає на нас, і не чекає на тривалі коаліційні переговори", – впевнений Мерц. Він уже сказав потенційним союзникам по коаліції, що не потерпить жодних затримок чи надмірних торгів, адже Німеччина стикається із надто великою кількістю криз на багатьох фронтах, щоб зволікати.
Після скандального розпаду трипартійної "світлофорної" коаліції уряду Шольца головним партіям потрібно буде продемонструвати виборцям – і своїм американським критикам, – що вони можуть створити стійкий та міцний уряд, який зможе продемонструвати, що Європа має значення.
Згідно з результатами, альянс між ХДС-ХСС та СДПН має найбільш добрі шанси на отримання більшості. Ймовірна коаліція, яку збере Мерц, має всі шанси домовитися про набагато жорсткішу лінію підтримки України (й зміцнення європейської безпеки), ніж це вдавалося Німеччині останніми роками.
Другою партією у ймовірній коаліції Мерца є СДПН Олафа Шольца, який називав себе "канцлером миру", не бажаючи ескалації з РФ. Але Шольц заявив, що не входитиме до команди СДПН у будь-якій коаліції. Це відкриває перспективи для нинішнього міністра оборони Бориса Пісторіуса, ще одного прихильника жорсткої лінії щодо протидії Москві.
Провал Шольца
Соціал-демократична партія зазнала катастрофічної поразки на цих виборах. Її підтримка опустилася до свого історичного мінімуму 16%, а партія Шольца посіла лише третє місце. Спад продемонстрували й решта партій із керівної "світлофорної" коаліції, яка розпалася в листопаді минулого року після виходу вільних демократів. "Зелені" отримали близько 13%, а вільні демократи взагалі не пройшли до Бундестагу (у них менше ніж 5%).
На цих виборах Олаф Шольц намагався постати в образі "канцлера миру" та наголошував на тому, що він проводить розсудливу політику. У той час, як Мерц уже давно хотів би поставити Україні крилаті ракети Taurus, чинний канцлер усе ще відмовляється це зробити. Однопартійці Шольца стверджують, що він дотримувався "середнього курсу" між "яструбами" та "голубами", прагнучи надати Україні допомогу, не провокуючи Росію та не засмучуючи надто пацифістськи налаштовану частину німецького суспільства. Проте під час такої політики йому вдалося відштовхнути від себе практично всіх: і тих, хто вважає, що він мав зробити більше, і тих, хто бажає миру з Кремлем.
Свою "партію" Шольц продовжив "миротворчим дзвінком" до російського диктатора Путіна, після чого підкреслив, як "непохитно" він і ніхто інший гарантував і гарантує, що Німеччина не ухвалить неправильних рішень у цьому "конфлікті". Все це не допомогло.
Ультраправі збільшують популярність
Ультраправа партія АдН отримала 20,8% голосів, не лише подвоївши свій результат порівняно з 2021 роком, але й уперше ставши другою за силою партією у Бундестазі. До цього треба додати, що "Альтернатива" у Східній Німеччині отримала ще більш вражаючий результат – близько 30% голосів, випередивши решту партій.
Існує велика загроза, що якщо Мерц не виправдає довіри, то наступного разу ультраправі гарантовано прийдуть до влади у ФРН. Лідерка АдН Аліса Вайдель у приступі ейфорії вже прогнозує, що її партія стане найсильнішою на наступних виборах.
"Ми досягли історичного результату. Я прогнозую: нам не доведеться чекати ще чотири роки, ми обженемо ХДС".
"Альтернатива для Німеччини" виступає за припинення підтримки України та відновлення імпорту газу з Росії. Аліса Вайдель заявила, що АдН хоче встановлення "дуже добрих відносин" із Росією. Вона також зазначила, що хоче домогтися зняття санкцій із РФ, тому що вони шкодять ФРН, яка перестала бути конкурентоспроможною.
З позитиву можна відзначити те, що ніхто у Німеччині поки що не планує створювати коаліцію з ультраправими, а також те, що інша партія з-поміж "друзів Путіна" – "Союз Сари Вагенкнехт" – не змогла пройти до Бундестагу.
Російсько-американський фактор
Росія не була б Росією, якби не пхала свого носа у ці німецькі вибори. Так, пов'язані з РФ мережі інтернет-дезінформації активно проводили кампанію з поширення попереджень про фейкові терористичні загрози в Німеччині, намагаючись посіяти страх серед населення і зменшити явку на виборах. Також боти поширювали неправдиві чутки, спрямовані на дискредитацію кандидата в канцлери від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, та просували позитивну інформацію щодо проросійської ультраправої АдН.
Паралельно з Кремлем в Європі з’явився ще один дестабілізуючий фактор – нова адміністрація президента США. Віцепрезидент США Джей Ді Венс зустрівся з головою ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель, що у Німеччині сприйняли як відкриту підтримку з боку адміністрації Трампа. Раніше Венс виступив на Мюнхенській безпековій конференції з критикою багатьох європейських країн щодо утисків, на його думку, ультраправих політичних сил, яких не хочуть допускати до влади.
Мільярдер і світовий олігарх Ілон Маск неодноразово рекламував АдН на своєму обліковому записі X та ображав маже всіх топових німецьких політиків, особливо Олафа Шольца. У січні він також виступив на віртуальному мітингу на підтримку партії, де сказав, що "добре пишатися німецькою культурою, німецькими цінностями й не втрачати їх у якомусь мультикультуралізмі, який усе багато в чому розбавляє", що було витлумачено як посилання на нацистське минуле країни.
Коаліція буде проукраїнською, а ультраправі поки що не становлять великої загрози
Головний результат цих виборів – те, що, найімовірніше, буде коаліція між християнськими демократами та соціал-демократами, що є позитивом для України. При цьому чинний канцлер Шольц уже заявив, що не буде далі в політиці, тобто він не буде міністром в новому уряді – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень при Шведському інституті міжнародних відносин Андреас Умланд.
На думку експерта, зараз найцікавіше питання, які фракції соціал-демократів будуть представлені в новому уряді. Тому що там є різні люди. Наприклад, Мютцених або Штегнер – такі собі певною мірою проросійські політики. З іншого боку, є більш рішучі політики, як-от міністр оборони Борис Пісторіус або керівник соціал-демократичної партії Ларс Клінгбайль. Якщо вони потраплять у новий уряд, тоді це буде, мабуть, навіть більш проукраїнський уряд, ніж сьогоднішній. Щодо майбутньої коаліції, то соціал-демократи й християнські демократи, здається, зараз мають достатньо депутатів, щоб створити двопартійну коаліцію, яка через це буде більш стійкою.
"Те, що останнім часом заявляв Мерц щодо підтримки України, керівної ролі Німеччини в ЄС, зменшення залежності від США, дуже добре звучить, але велике питання, чи вистачить у нього ресурсів і підтримки, щоб свої ідеї втілити у життя. Тобто він проєвропейський, проукраїнський, він за те, щоб постачати, ракети Україні, але для цього йому потрібна буде суспільна підтримка в Німеччині та інших європейських країн Європейського Союзу. І ось це для мене ще відкрите питання", – зазначає Андреас Умланд.
Щодо поразки представників минулого уряду, то, за словами Умланда, німці дуже розчарувалися в представниках політичних сил коаліції Шольца. До цього додався і персональний фактор. Скажімо, лідер вільних демократів Лінднер досить непопулярний у Німеччині. Теж саме й у соціал-демократів, адже Шольц сьогодні напрочуд непопулярний політик у Німеччині.
"Щодо результату АдН, то Німеччина відрізняється тим, що ця ультраправа, праворадикальна партія в контексті німецької політики ізольована й стигматизована. Це відрізняє ситуацію від інших країн. Наприклад, скажімо, в Австрії, в Італії вони створюють коаліції і при владі. Тому, навіть якщо АдН на наступних виборах отримає ще більше відсотків голосів, то вона, я думаю, поки що так і залишатиметься ізольованою партією. Поки що це не виглядає для мене як фундаментальна проблема для німецької демократії. Це проблема, і ця партія буде мати зараз сильний голос у парламенті. Вони будуть мати велику фракцію, але поки що АдН не буде частиною як федерального уряду, так і регіональних урядів теж", – констатував Андреас Умланд.