Блог | "Юлик", або лагідно Санька…
Такий позивний має тендітна, але мужня дівчина Олександра Осипенко. Вона народилася в м. Харків в 1996 році. Де і проживає на даний час.
Зі слів Олександри, в дитинстві вона була як дзиґа. Дивлячись на це, її батьки в першому класі вирішили віддати Олександру на секцію з карате. З перших днів тренери побачили в тендітній дівчині чемпіона, яким в майбутньому вона і стала. Незабаром на перших змаганнях Олександра отримала свою першу перемогу та медаль і батьки зрозуміли, що зробили вірний вибір, а особливо цьому раділа маленька Санька.
У подальшому Олександра брала участь майже у всіх змаганнях, тому її суперниці завжди були психологічно пригнічені, так як Санька була сильним супротивником і майже ніколи не програвала поєдинків. В 12 років на чергових змаганнях Олександра отримала звання кандидата в майстри спорту з карате, а через 4 роки на Кубку України з карате захистила звання майстер спорту з карате. За весь час змагань в арсеналі Олександри зібралася велика кількість грамот та подяк, а також 52 медалі за перемоги в змаганнях. Але на то вона і "дзиґа", що крім карате, ще займалася в секції спортивної стрільби, де має 2-й юніорський розряд.
Читайте: Патріотизм або чергове маніпулювання Кремля?
В юності Олександра дуже полюбляла дивитися фільми та серіали про війну. З захватом уявляла себе на місці бійців, сміливою та рішучою. Це і стало одним з факторів того, що після 9 класу середньої школи Олександра вирішила вступити до військового ліцею. Зателефонувавши до всіх військових ліцеїв вона дізналася що дівчата мають право на вступ тільки у двох. На той час її вибір пав на Тернопільський військовий ліцей з підвищеною фізичною підготовкою, куди вона і незабаром вступила. Тендітна дівчина в 16 років не злякалася поїхати з домівки від батьків за 1000 км. Про навчання Санька згадує с посмішкою на обличчі. Дівчина вона була не єдина, але з хлопцями їй порозумітися набагато простіше. Під час навчання не забувала про заняття спортом і намагалася відвідувати найбільше секцій. З гумором згадує момент, коли вона пішла у "самоволку", а її прикривав цілий взвод, так як командир щось здогадався. Але до порушень дисципліни ставиться негативно, так як каже що без дисципліни неможливо здобути ніяких перемог.
Читайте: Патріотизм або чергове маніпулювання Кремля?
З настанням військової агресії на сході України Олександра в 2016 році вирішила йти на контракт до Збройних Сил України, одразу після закінчення Тернопільського військового ліцею. Через її відмінні показники зі стрільби Олександра потрапила до одного з розвідувальних підрозділів 53ОМБр. Жодного разу я не пожалкувала про свій вибір йти до війська, каже Олександра. На даний час Санька виконує бойові завдання на одній з передових позицій, які знаходяться на Світлодарській дузі.
В планах на майбутнє Олександра бажає вступати до Одеського інституту Сухопутних військ. Вона мріє стати офіцером-десантником та продовжувати військову службу в Збройних Силах України.
Нещодавно Олександра отримала відзнаку "Учасник АТО" та грамоту за високий професіоналізм, проявлений під час проведення антитерористичної операції. Але відразу каже, що це не головне, а головне - захист рідної землі та щоб скоріше настав мир.
Вдома на свого бійця чекає мати й бабуся.
Про особисте життя відповіла коротко - стану офіцером, а потім подивимося.
На питання, якщо завтра закінчиться війна, Олександра відповіла одразу - візьму прапор з підписами бойових побратимів та вивішу його в центрі Луганська або Донецька…
Безліч мрій та історій…
