Блог | "Полезные санкции": как на Россию уже повлияли введенные ограничения

Прийде час й коли на росії від жаху й усвідомлення – ні, не скоєного в Україні чи світі – а усвідомлення того, в якому гетто вони опинилися, потягнуться за милом та мотузкою, їх чекає сюрприз: ні мила, ні мотузки на росії не знайдеться.

Не знайдеться, тому, що такого не виробляють на росії, а імпортне не завозять. А імпортне незабаром для росіян буде усе. Усі без винятку країни решт в решт відвернуться від росії та будуть гидувати будь яким відносинам.

З кожним днем на росії зростає та буде зростати дефіцит товарів та продуктів. Зараз на росії виникли проблеми з бензином. Ось така дивина у країні-бензоколонці. Й ціни зростають, й дефіцит виник, й талони на паливо ввели, як у далекі, але такі омріяні часи срср.

Насправді, країна-бензоколонка є країною-споживачем. Імпортують на росію більше у рази ніж експортують. Й з кожним роком до 2022 року цей баланс кренився у бік споживання імпортних товарів, не зважаючи на оголошення "импортозамещение".

Просто усі роки пропаганда давала росіянам велич та відчуття насиченості. Насиченості власною важливістю для цього світу.

Росіянам показували гарне кіно про нано-нано-нано велич. Про страх НАТО перед росією, про загнивання Заходу, про польоти у космос, про виготовлення супер-нано зброї, тракторів, обладнання.

Я ось побачила, як на росії почали масово рапортувати про нано-врожаї нано-зерна. От ніколи не молотили на 176 % більше ніж на 176% більших тогорічних. Тихенько поцікавилася у мешканців Кубанщини, як воно намолоти-обмолоти, чи нагодують вони росію, Африку та інших нужденних. Відповідь шокувала. 70% від усього зерна, що вирощує росія, це фураж. Насіннєвої бази в них немає. Купувати гарний насіннєвий продукт дорого. Купляли в Україні, бо найдешевше, а при Янукович взагалі отримували безкоштовною допомогою. То зерно у рсоії купляють не дуже радо, щоб ото черги були, так ні. То пхнуть вони оту полову наполовину з мишами, як допомогу, туди, де люди іншого не бачили. Але коли туди потрапило зерно з України, то звісно ж постало питання "чому з росії зерно гіршої якості", яке закрили грошима "простили долг".

Якщо придивитися до реклами та реального життя на росії, то стає явним, що країна нано-технологій є країною нано-брехні.

Й це б існувало ще довго. Бо якось ось нам було байдуже що там на росії, аж допоки росія не стала нашим катом та не почала окупацію.

Ось так байдуже на росію було й іншим країнам, аби їх не торкали чужі проблеми. Усі країни притримуються бізнес та дипломатичних відносин, але як живе населення та внутрішні проблеми країни не хвилюють.

Коли росія проявила агресію по відношенню до України, вона була впевнена, що на це закриють очі, як на інші її злочини. Але сталося не так, як гадалося.

Пам’ятаєте, як росіяни сміялися над санкціями? Бо теж були впевнені, що їх чарівний світ нано-технологій не можливо зруйнувати якимись там санкціями.

Але санкції почали діяти. Повільно, бо така вона вже є світова економічна машина, але якісно. З росії потрошку виходили відомі бренди, корпорації, зупинялося постачання обладнання, обслуговування обладнання, комплектуючих, товарів та інгредієнтів для виробництва.

Літаки почали аварійно сідати, їх почали розбирати на запчастини, щоб літали інші літаки. Потяги почали сходити з рейок та почастішала кількість аварій на жд лініях. Зупиняються комбінати, зменшують виробництво, бо лінії неможливо відремонтувати.

Потрошки, потихенько, але впевнено, росія повертається у болота, у доісторичні часи, бо забула найголовніше: могутність країни, це співпраця з іншими, розвиток суспільства, освіти, яке й дає країні технологічний розвиток; могутність країни не в зброї та наявності ядерних боєголовок, а в умінні ладнати, розвиватися, вчитися, поважати свою історію та історію інших країн, незалежність навколишнього світу.

Якщо б росіяни добре знали свою історію, то пам’ятали, що технологічний розвиток московщини стався завдяки імпортним технологіям, навіть їх улюблений цар Петро вчився на "загниваючому Заході".

Що ж, тепер російські "іскандери" можуть реготати. З полиць аптек зникають імпортні ліки, з полиць магазинів імпортні продукти харчування та товари побуту, в телевізорі реклама подорожника атвсіво та найкращих у світі "буханок", це авто таке, російський автопром.

За півтора роки після запровадження санкцій найбільші російські друкарні не змогли знайти вітчизняну заміну імпортним матеріалам для друку книг, то на росії почнеться зменшення друку літератури. Не думаю, що це буде стосуватися сучасних пропагандистів, які друкують книжки про "сво", де російські богатирі крушать сотні й тисячі солдатів НАТО. А ось класика, як непотрібна руським людям, зникне з полиць.

"Складно назвати імпортозаміщенням процес пошуку нових постачальників замість європейських", – заявили в "першій російський друкарні". Там зазначили, що в рф "немає гідних зразків фарб, пластин та клею", які підходять для роботи на встановленому устаткуванні. Під імпортозаміщенням на росії вже впевнено й відкрито подають перехід на споживання китайської (азіатської) продукції та послуг.

"У країні повністю відсутнє власне виробництво офсетних фарб та офсетних гумово-тканинних полотен, а виробництво лаків залежить від імпортних концентрату та сировини, підтвердила керівник відділу маркетингу Okto Print Service Лариса Данилова. Фарби ми купуємо у Китаї та Південній Кореї. Ще один необхідний для друкарства розхідник — нитки — ми також закуповуємо за кордоном, оскільки нитки російського виробництва недостатньо високої якості: вони тягнуться й надто абразивні, через що псують машини", — розповів директор "Парето-Принту" Павло Арсеньєв".Така ж ситуація, за його словами, і з дротом для зшивання брошур — російські аналоги мають погане хромування і вони згодом іржавіють. Не задовольняє запити друкарень та необхідний розчинник D60. Внаслідок переходу з європейських матеріалів на азіатські вартість виробництва книжкової продукції на рф зросла на 15–20%. "По-перше, дається взнаки ускладнення логістики. По-друге, збільшилися терміни постачання. По-третє, наші партнери з Азії не вважають за потрібне давати привабливі ціни, розуміючи, що особливих варіантів у нас немає", — кажуть друкарі росії.

Проблема друку стає загрозою не лише для друкарень чи читачів, але й для друку рублів, грошей росії.

Взагалі, під загрозою зупинки весь сектор виробництва росії, бо він імпортозалежний. Тепер це вже й азіатозалежність.

Звісно ж пусте місто пустим не буває. Звісно ж на місце один постачальників прийдуть інші. З іншими вимогами, бо розуміють ціну їх поставок. З іншими цінами. Іншою якістю. Але якість ніщо, бо головне в цій грі буде саме залежність.

Через деякий час залежність росії від постачання, скажемо так, азіатської продукції, стане критичною. Це назавжди або знищить, або змінить росію. А книжки? Що ж, той потік ненависті та мілітаризації, який видає на російські гора їх писатільпром, це дійсно зло, яке треба зупинити, бо до культури та літератури це немає відношення. Маю надію, що скоро санкції вдарять й по головній російській отруті-телебаченню.