Блог | Як в Україні реалізовується план Путіна

Заява голови кримськотатарського Меджлісу Рефата Чубарова про те, що 2 травня готується акція з масового перетину кримськими татарами адміністративного кордону України з Кримом в пункті пропуску "Чонгар", демонструє незадоволення тим, що нове українське керівництво ігнорує питання окупованого півострова на переговорах з представниками Російської Федерації.

Очевидно, що на фоні переговорів з Росією щодо Донбасу, проблема українського Криму ніби сама собою почала відходити на задній план.

Читайте: Украина – Крым : совместная тысячелетняя история

Винесення Криму за дужки переговорного процесу з Москвою не може влаштовувати ні Україну, ні кримських татар, батьківщина яких вже майже 6 років є зоною російської окупації.

Те, що кримськотатарський народ сам починає піднімати це надважливе питання, має як плюси, так і мінуси.

Плюс в тому, що питання підготовки до цієї акції і її проведення отримає широкий розголос у світових медіа, і зможе вкотре привернути увагу міжнародної громадськості до окупації Росією цієї української території.

Але мінус, що кримськотатарська спільнота почала розчаровуватись в українській владі, а це, в свою чергу, може означати, що кримські татари будуть готові проводити акції громадянської непокори, щоб нагадати Банковій, що не можна питання Криму залишати на невизначене потім.

Читайте: Новости Крымнаша. Понимают ли они степень своей омерзительности?

Команда Зеленського має переформатувати свої підходи до кримського питання

Команда президента Зеленського має або прислухатися до вимог кримськотатарського народу й переформатувати свої підходи до кримського питання, або ж продовжуючи робити вигляд, що воно не головне в її намаганні порозумітися з Москвою, налаштувати цим кримських татар проти себе.

У такому разі зав’язується вузол непорозумінь між новою українською владою і кримськими татарами, які запланованою на травень акцією готові донести до керівництва України і світової спільноти, що ситуація, котра склалася, їх не влаштовує, і що мовчати вони далі не збираються.

І головна небезпека цієї ситуації у тому, що, за продовження несприятливих умов, частина керівництва Меджлісу буде готовою перейти в опозицію до влади Зеленського, що в перспективі може перерости і в опозицію до України.

Читайте: Новости Крымнаша. Любовь к России ценой в один ржавый гараж

Необхідність зробити свій вибір в питанні Криму здатна стати важким випробуванням для Банкової

Зрозуміло, що подібний стан речей цілком влаштовував Путіна, для якого політичний розкол в лавах кримськотатарського народу означав би шанс вбити клин непорозуміння між кримськими татарами і українцями.

Необхідність зробити свій вибір в питанні Криму здатна стати важким випробуванням для Банкової.

Адже після акції 2 травня навряд чи можна буде продовжувати не помічати явний застій в кримському питанні.

Але якщо сучасні керівники України зроблять спробу підняти кримське питання під час переговорів з делегацією Російської Федерації щодо Донбасу, росіяни прогнозовано взагалі відмовляться проводити далі подібні зустрічі, на які так розраховують у Зеленського.

Звісно, що в такому разі вимальовується патова політична ситуація, за якої більше не можна ігнорувати кримське питання, але й підняття його, без узгодження позицій Банкової і Меджлісу, призведе лише до погіршення існуючого стану речей.

Читайте: Новости Крымнаша. Бросайте Крым, дураки, и бегите!

В Кремлі дуже сподіваються, що про окупований Крим згадуватимуть все менше і менше

Вихід з даної ситуації проглядається лише один: обидві сторони мають взаємно узгоджувати свої позиції перед прийняттям і публічним оприлюдненням будь-яких рішень з питання Криму.

Якщо поки що не зовсім виходить на переговорах з Москвою розглядати питання Донбасу і Криму, як нероздільне ціле, то це зовсім не має означати, що його можна виводити назавжди з переговорного контексту.

Бо в такому разі реалізовуватиметься план Путіна про відкладення питання окупованого Росією Криму на невизначений час.

Адже в Кремлі дуже сподіваються на те, що про окупований Крим згадуватимуть все менше і менше, і тоді, з часом, його анексія взагалі автоматично перейде в розряд принципово не вирішуваних питань.