Блог | Незаконне рішення під тиском НАБУ: суддя сам може бути під слідством
Все треба робити по закону і тільки по закону, навіть коли Солом'янский суд приймає незаконні рішення і не дає реалізувати конституційні права.
Звернувся до Генеральної прокуратури з клопотанням і ось вже отримав відповідь.
Будемо чекати законних рішень в майбутньому.
Для тих, кому цікаво, ось клопотання і відповідь.
Генеральна прокуратура України
(01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)
Насірова Романа Михайловича
З А Я В А
про вчинене кримінальне правопорушення
в порядку ст. 214 КПК України
26.06.2017 року слідчим суддею Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Тарас Григорович було постановлено ухвалу, якою клопотання прокурора – начальника четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я. про продовження строку дії запобіжного заходу в частині продовження дії обов’язків, у зв’язку з внесенням застави, покладених на підозрюваного, Насірова Романа Михайловича у кримінальному провадженні №520117000000000218 від 31.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено, продовжено строк дії обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194, 195 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 07.03.2017 року та продовжених відповідно до ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27.04.2017 року, підозрюваному Насірову Р.М. на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування до 02.09.2017 року (включно), а саме:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Вважаю, що при постановленні слідчим суддею Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. вказаної ухвали було умисно допущено грубі порушення вимог ст. 2, 8, 9, 194, 199 Кримінального процесуального кодексу України, що вказує на наявність в діях слідчого судді ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 та 375 КК України, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та постановлення завідомо неправосудної ухвали. На завідомо для слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва неправдивість офіційного документу та неправосудність постановленої ним ухвали вказує наступне:
1. Слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора, яке стосувалось не Насірова Романа Михайловича, а іншої особи, самостійно змінивши при цьому прохальну частину клопотання.
У прохальній частині клопотання, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні просив слідчого суддю:
"Продовжити строк дії раніше обраного стосовно підозрюваного Насірова Романа Миколайовича, 03.03.1979 року народження, запобіжного заходу…"
Відповідно до ст. 28 Цивільного кодексу України,
Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.
Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
Отже, ім’я громадянина України складається з 3 елементів, а саме:
1) прізвища
2) імені
3) по-батькові
Мені, відповідно до закону, надано ім’я фізичної особи:
прізвище: Насіров
ім’я: Роман
по-батькові: Михайлович
що відображено в моєму паспорті громадянина України (копія додана до матеріалів справи).
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором…
Таким чином, КПК України встановлює можливість обрання запобіжного заходу виключно відносно підозрюваного.
Відповідно до ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Я, Насіров Роман Михайлович, дійсно є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, мої паспорті та анкетні дані добре відомі стороні обвинувачення, тим більше, що оригінал мого паспорта громадянина України був вилучений детективами НАБ України та до цього часу всупереч вимогам закону мені не повернутий.
Зазначення у клопотанні Насірова Романа Миколайовича не можна вважати "граматичною опискою" як вказано в оскаржуваній ухвалі, оскільки Миколайович та Михайлович є правильним написанням зовсім різних по-батькові.
Згідно з ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 КПК України, після відкриття судового засідання секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
На виконання цієї вимоги закону секретарем судового засідання було встановлено мою особу як Насірова Романа Михайловича, який прибув у судове засідання з розгляду клопотання прокурора відносно Насірова Романа Миколайовича.
Перед початком розгляду клопотання прокурора по суті моїм захисником було подано клопотання про відмову в задоволенні клопотання прокурора, оскільки воно не стосується мене як підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Вказане клопотання судом було повністю проігноровано, суд не надав йому належної оцінки та перейшов до розгляду по суті клопотання, внесеного відносно Насірова Романа Миколайовича.
З огляду на те, що подане прокурором клопотання не стосується мене, Насірова Романа Михайловича, як підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а стосується іншої особи, слідчий суддя не мав права розглядати дане клопотання по суті, а тим більше задовольняти дане клопотання.
2. Слідчий суддя продовжив строк дії обов’язків, дія яких уже була припинена у зв’язку зі спливом строку, на який їх було продовжено попереднього разу.
В ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 27.04.2017 року про продовження строків дії раніше покладених на підозрюваного Насірова Романа Михайловича обов’язків слідчий суддя постановив:
"Визначити строк дії ухвали до 18.00 годин 26 червня 2017 року, але не більше строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні".
Судове засідання з розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на підозрюваного Насірова Романа Михайловича, тривало до 19 год. 00 хв. 26 червня 2017 року після чого слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати.
Вступна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали було оголошено слідчим суддею о 19 год. 20 хв. 26 червня 2017 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов’язки, покладені на підозрюваного у зв’язку з внесенням ним застави, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час винесення оскаржуваної ухвали слідчий суддя безпосередньо грубо порушив обов’язок, покладений на нього ч. 4 ст. 199 КПК України.
Таким чином, на момент постановлення слідчим суддею ухвали про продовження строку дії обов’язків, покладених на підозрюваного, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов’язків вже припинила свою дію, а обов’язки вже було скасовано.
Оскільки слідчий суддя не розглянув клопотання про продовження строку дії обов’язків, покладених па підозрюваного до закінчення строку дії попередньої ухвали, а на момент розгляду клопотання дія попередньої ухвали була припинена, а обов’язки відповідно скасовані, слідчий суддя не мав права продовжувати дію неіснуючих, вже скасованих до цього, обов’язків.
3. Слідчим суддею було незаконно змінено текст оскаржуваної ухвали після його проголошення.
Проголошуючи вступну та резолютивну частини ухвали слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. вірно вказав, що
"ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з моменту проголошення".
Після цього прокурор Перов А.В., який був присутнім в судовому засіданні, висловив своє незаконне припущення про неможливість оскарження цієї ухвали в апеляційному порядку.
Слідчий суддя Оксюта Т.Г. відповів "треба подивитись" та повернувся до свого кабінету.
Приблизно за 15 хвилин секретар судового засідання роздала учасникам провадження вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, текст якої було змінено.
Внесення змін в проголошене рішення поза межами нарадчої кімнати, а також не в порядку виправлення описки в судовому рішенні, Кримінальний процесуальний кодекс України не допускає.
Відтак, вчинені слідчим суддею Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. діє слід кваліфікувати як службове підроблення.
Окрім цього, намагання незаконно позбавити особу гарантованого ст. 129 Конституції України права на апеляційний перегляд судових рішень, які обмежують конституційні права особи, свідчить про усвідомлення слідчим суддею неправосудності постановленого ним рішення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 1 ст. 9 КПК України встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 215, 216 КПК України, -
прошу:
внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 375 КК України, тобто складання слідчим суддею Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Тарасом Григоровичем як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та постановлення ним завідомо неправосудної ухвали, та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Додатки:
1. Копія ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року у справі №760/6723/17.
