Блог | "Коматозники" вже в Києві
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
В моїй особистій класифікації цей трилер можна назвати "ванільним". На деяких фільмах доводиться половину стрічки "тупити" в телефон - так сташно. На "Коматозниках" закривала очі лиш кілька разів.
Початок перегляду пройшов у суцільному захопленні: "Класно, що Голівуд береться за такі цікаві теми... Які кайфові інтер’єри… Які няшні лікарі…. От би і нам у поліклініку таких…"
Неприємно здивувала аж надто відверта відсилка до доктора Хауса. Але то хіба пара епізодів, можна стерпіти….
Далі почався екшн і, власне, трилер….
Як невеликий поціновувач жанру, можу лише засвідчити що трилер є - класична шторка у ванній кімнаті, привиди, кровіща і таке інше.
Читайте: Всe будe джаз!
Акторський ансамбль підібраний блискуче - слідкуєш да кожним рухом брови, за кожним поглядом, і, навіть знаючи, що все те не насправді - співчуваєш. Так і хочеться гукнути: "Хлопці й дівчата, годі метушитися, ви тільки гірше собі робите! Ви ж медики - ковтніть снодійного і лягайте спати!".
Та сценаристи знають без нас, як загнати персонажа в глухий кут а потім витягати його звідти за ниточку, і так, щоб ми не замислилися над тим, наскільки та ниточка благенька. Зрештою, "правда кіно" не зобов’язана бути тотожною "правді життя". Вона просто має бути схожою. І трохи гарнішою.
Цікаво було спостерігати, як автори примудрилися весь той екшен і трилер просякнути убивчою дозою суспільно-корисної моралі.
Подивившись фільм мимоволі закарбовуєш, що попри всі вигоди "коматознічання", побочки не вартують того ефекту.
Читайте: Галактичний Злодій нової епохи
Як на мене - прозора антиреклама психотропів. Останнім часом в суспільстві утвердилася думка, що трансперсональний досвід, який можна в тому числі отримати і під час психологічних практик чи то холотропного дихання - найпряміший шлях до творчих і життєвих досягнень. Країни одна за одною легалізують канабіс. До шаманів, на церемонії виживання галюциногенних рослин, туристів хіба не чартерами возять. Обов’язковий набір "героя нашого часу" - селфі з "місця сили" та загострене відчуття "енергетичних потоків".
Попри те, що на афіші написано: "наважся перейти межу" реальні наміри авторів фільму - навпаки дещо зтишити бажання до експериментів.
Крім того, Голівуд вкотре спробував донести до глядача, що кожен вчинок має наслідки. Надто не дуже гарний вчинок.
Тобто: "давайте жити дружно і не порушувати закони" - ні моральні ні адміністративні.
Таке враження, що ті, хто "замовляє музику" у великому кіно, добре усвідомлюють, що Земля у нас одна, і на ній ще жити їхнім дітям та онукам. А жити приємніше в суспільстві, де люди не ображають одне одного і де лікарі відповідально ставляться до своїх професійних обов’язків.
Мейджори стараються цю думку "вшити" у всі доступні, а, надто, молодіжні кіно жанри.
Хто ж проти - всі тільки за.
Якби ще та наука пошвидше подіяла…