Нобелевская премия в экономике: чего ждать украинцам?

3 минуты
19,0 т.
Нобелевская премия в экономике: чего ждать украинцам?

11 октября Шведская королевская академия наук объявила лауреатов премии памяти Альфреда Нобеля по экономике (The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel). Половина премии была присуждена профессору Калифорнийского университета (США) Дэвиду Карду "за эмпирический вклад в экономику труда". Вторую половину разделили пополам профессор Массачусетского технологического института (США) Джошуа Ангрист, и профессор Стэнфордского университета (США) Гвидо Имбенс "за методологический вклад в анализ причинно-следственных связей".

Дело в том, что в экономике практически невозможно проводить эксперименты, как это делают в точных науках. В химии и физике метод эксперимента напротив эффективно работает и является основой эмпирического подхода, позволяющего черпать знания из опыта. Ведь в химических или физических экспериментах исследователь, как правило, может изолировать себя от явления, которое изучает, чтобы не влиять на него. Он может создать контролируемые условия и повторять необходимые для эксперимента действия снова и снова, меняя определенные параметры и проявляя причинно-следственные связи. В экономике это практически невозможно.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

В природничій сфері ми вивчаємо реальність, але хибне розуміння не спотворює її. В економіці ж взаємозв’язок реальності і сприйняття – двосторонній. Ми не тільки вивчаємо економічну реальність, щоб поліпшити своє розуміння. Наше розуміння, погляди і навіть вподобання в економіці впливають на економічні процеси. Якщо ми, наприклад, очікуємо здорожчання цукру і прагнемо запастись ним, і так саме роблять інші, цукор й насправді зросте в ціні.

Цьогорічні лауреати премії Джошуа Ангрист і Гвідо Імбенс знайшли як "замінити" класичні експерименти в економіці. В результаті майже 30-річних досліджень вони розробили методологію, що дозволяє "намивати золото" причинно-наслідкових зв’язків з "нескінченних пісків" фактів економічного життя. Вони показали наскільки точні висновки про причинно-наслідкові зв’язки можна робити на основі природних експериментів. Ідея полягає у використанні ситуацій, в яких випадкові події чи зміни політики призводять до різного впливу на різні групи суб’єктів (що схоже на клінічні випробування в медицині). Не можемо створювати контрольовані умови та проводити "чисті" експерименти в економіці? Ну що ж, тоді давайте навчимось дивитись на розвиток подій в економіці як на незаплановані експерименти, які ставить саме життя!

Використовуючи природні експерименти, професор Кард, прийшов до висновків, які докорінно змінюють погляди на важливі економічні питання. Він, зокрема, проаналізував вплив мінімальних заробітних плат, імміграції та навчання на ринок праці і отримав результати, які змушують переглянути вкорінені стереотипи. Так Кард показав, що підняття мінімальної заробітної плати зовсім не обов’язково призводить до зростання безробіття. Також тепер відомо, що доходи громадян, які народилися в країні, можуть навіть зрости від нової імміграції, тоді як іммігранти, які приїхали раніше, ризикують втратити.

"Дослідження соціально значущих питань, проведені Кардом, а також методологічні здобутки Ангриста та Імбенса продемонстрували, що природні експерименти – багате джерело знань. Їх дослідження суттєво покращили нашу здатність відповідати на ключові питання причинно-наслідкових зв’язків, що дуже корисно для суспільства", - заявив Пітер Фредриксон, голова Комітету з присудження премій у сфері економіки.

Коментуючи рішення Комітету, його член професор Ева Мьорк наголосила, що дослідження Лауреатів "спричинили справжню революцію у способі проведення емпіричних досліджень". Дійсно, завдяки дослідженням цьогорічних лауреатів стверджується емпіричний підхід в соціальних науках. Його коріння можна прослідкувати ще у легендарній книзі Фрідріха Ліста "Національна система політичної економії", яку Українська асоціація Римського клубу нещодавно видала українською мовою. І хоча ця книга була написана 180 років тому (у 1841 році), ідеї Фрідріха Ліста визначально вплинули на економічний успіх країн Європи, Азії й США та, наразі, є актуальними і сьогодні. Саме Ліст, відкидаючи ідеологію і догматику, започаткував особливу емпіричну традицію в економіці. Традицію, що ґрунтується не на абстрактних постулатах, а на глибокому дослідженні історії і реального контексту.

Сьогодні економісти потребують емпіричного підходу як повітря. Складність формул та абстрактність теорій не компенсують відсутність сенсів, зв’язку з реальністю та практичної корисності. Фрідріх Ліст упевнено ствердив і на сотні років наперед вкоренив емпіричний підхід в економіці. Цьогорічні лауреати премії пам’яті Альфреда Нобеля з економіки піднімають інструментарій цього підходу на наступний рівень.

І можливо, застосування цих нових методів допоможе Україні остаточно позбутись небезпечних стереотипів і догм. Наприклад, про те, що вільна торгівля сировиною (зерном, рудою чи лісом) може підняти національну економіку. Або про те, що без промислової політики і розумного протекціонізму можна поліпшити економічне становище України в світі і добробут громадян.

disclaimer_icon

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...