Нобелівська премія в економіці: чого чекати українцям?

3 хвилини
19,0 т.
Нобелівська премія в економіці: чого чекати українцям?

11 жовтня Шведська королівська академія наук оголосила цьогорічних лауреатів премії пам’яті Альфреда Нобеля з економіки (The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel). Половина премії була присуджена професору Каліфорнійського університету (США) Девіду Карду "за емпіричний внесок в економіку праці". Іншу половину розділили навпіл професор Массачусетського технологічного інституту (США) Джошуа Ангрист, і професор Стенфордського університету (США) Гвідо Імбенс "за методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків".

Справа в тому, що в економіці практично неможливо ставити експерименти, як це роблять в точних науках. В хімії та фізиці метод експерименту, натомість, ефективно працює і є основою емпіричного підходу, що дозволяє черпати знання з досвіду. Адже в хімічних чи фізичних експериментах дослідник, як правило, може ізолювати себе від явища, яке вивчає, аби не впливати на нього. Він може створити контрольовані умови та повторювати необхідні для експерименту дії знов і знов, міняючи певні параметри та виявляючи причинно-наслідкові зв’язки. В економіці це практично неможливо.

Відео дня

В природничій сфері ми вивчаємо реальність, але хибне розуміння не спотворює її. В економіці ж взаємозв’язок реальності і сприйняття – двосторонній. Ми не тільки вивчаємо економічну реальність, щоб поліпшити своє розуміння. Наше розуміння, погляди і навіть вподобання в економіці впливають на економічні процеси. Якщо ми, наприклад, очікуємо здорожчання цукру і прагнемо запастись ним, і так саме роблять інші, цукор й насправді зросте в ціні.

Цьогорічні лауреати премії Джошуа Ангрист і Гвідо Імбенс знайшли як "замінити" класичні експерименти в економіці. В результаті майже 30-річних досліджень вони розробили методологію, що дозволяє "намивати золото" причинно-наслідкових зв’язків з "нескінченних пісків" фактів економічного життя. Вони показали наскільки точні висновки про причинно-наслідкові зв’язки можна робити на основі природних експериментів. Ідея полягає у використанні ситуацій, в яких випадкові події чи зміни політики призводять до різного впливу на різні групи суб’єктів (що схоже на клінічні випробування в медицині). Не можемо створювати контрольовані умови та проводити "чисті" експерименти в економіці? Ну що ж, тоді давайте навчимось дивитись на розвиток подій в економіці як на незаплановані експерименти, які ставить саме життя!

Використовуючи природні експерименти, професор Кард, прийшов до висновків, які докорінно змінюють погляди на важливі економічні питання. Він, зокрема, проаналізував вплив мінімальних заробітних плат, імміграції та навчання на ринок праці і отримав результати, які змушують переглянути вкорінені стереотипи. Так Кард показав, що підняття мінімальної заробітної плати зовсім не обов’язково призводить до зростання безробіття. Також тепер відомо, що доходи громадян, які народилися в країні, можуть навіть зрости від нової імміграції, тоді як іммігранти, які приїхали раніше, ризикують втратити.

"Дослідження соціально значущих питань, проведені Кардом, а також методологічні здобутки Ангриста та Імбенса продемонстрували, що природні експерименти – багате джерело знань. Їх дослідження суттєво покращили нашу здатність відповідати на ключові питання причинно-наслідкових зв’язків, що дуже корисно для суспільства", - заявив Пітер Фредриксон, голова Комітету з присудження премій у сфері економіки.

Коментуючи рішення Комітету, його член професор Ева Мьорк наголосила, що дослідження Лауреатів "спричинили справжню революцію у способі проведення емпіричних досліджень". Дійсно, завдяки дослідженням цьогорічних лауреатів стверджується емпіричний підхід в соціальних науках. Його коріння можна прослідкувати ще у легендарній книзі Фрідріха Ліста "Національна система політичної економії", яку Українська асоціація Римського клубу нещодавно видала українською мовою. І хоча ця книга була написана 180 років тому (у 1841 році), ідеї Фрідріха Ліста визначально вплинули на економічний успіх країн Європи, Азії й США та, наразі, є актуальними і сьогодні. Саме Ліст, відкидаючи ідеологію і догматику, започаткував особливу емпіричну традицію в економіці. Традицію, що ґрунтується не на абстрактних постулатах, а на глибокому дослідженні історії і реального контексту.

Сьогодні економісти потребують емпіричного підходу як повітря. Складність формул та абстрактність теорій не компенсують відсутність сенсів, зв’язку з реальністю та практичної корисності. Фрідріх Ліст упевнено ствердив і на сотні років наперед вкоренив емпіричний підхід в економіці. Цьогорічні лауреати премії пам’яті Альфреда Нобеля з економіки піднімають інструментарій цього підходу на наступний рівень.

І можливо, застосування цих нових методів допоможе Україні остаточно позбутись небезпечних стереотипів і догм. Наприклад, про те, що вільна торгівля сировиною (зерном, рудою чи лісом) може підняти національну економіку. Або про те, що без промислової політики і розумного протекціонізму можна поліпшити економічне становище України в світі і добробут громадян.

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...