Відео дня
Шестиденна робоча неділя і проблеми з житлом: українка – про життя на острові Корфу
Українка на ім'я Ольга родом із Харкова вже два роки живе на острові Корфу, Греція. Ще в юному віці дівчина мріяла проживати на грецькому острові та займатися улюбленою справою. Але досягти своєї мети вона змогла тільки через 20 років.
В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZREVATEL Ольга назвала плюси та мінуси життя в Греції і зазначила істотні відмінності з Україною. Емігрантка розповіла про медицину, ціни на продукти, про пляжний сезон і про життя на острові Корфу загалом. Крім того, вона повідомила, як ідуть справи з коронавірусом і вакцинацією там.
Про еміграцію і бажання повернутися в Україну
Я переїхала на острів Корфу, тому що мріяла тут жити з десяти років. Відтоді, як прочитала про нього в книгах англійського письменника-натураліста Джеральда Даррелла. Оскільки я все життя так чи інакше щось пишу, мені завжди хотілося жити в такому місці, де все навколо тебе надихає і водночас подалі від метушні та кам'яних джунглів. Я виїжджала не аби втекти з України, а їхала на Корфу – зі своєю професією, роботою і чітким розумінням, навіщо я це роблю. Більше нікуди переїжджати не хочу. Подорожувати, відвідувати рідних та друзів в Україні – так, а жити хотілося б залишитися тут.
Рівно 2 роки, як я проживаю на острові. Траплялися напади безвиході або дуже серйозні життєві проблеми, які наштовхують на бажання або скинути зі скелі винуватців ситуації, або зістрибнути з неї самостійно. Я живу серед первозданної природи, з прекрасним кліматом і їжею, навіщо повертатися в загазований мегаполіс із продуктами низької якості і цінами вищими за місцеві?
Я рада, що в мене є можливість займатися улюбленою роботою перебуваючи в улюбленому місці, паралельно разом із командою однодумців ми працюємо над створенням англомовного туристичного порталу з усією можливою інформацією про Корфу.
Перше враження про Грецію
Мене досі продовжує вражати краса природи. Може здатися, що це далеко не найважливіше, але в моєму випадку це саме так. Абсолютно неймовірно красиві краєвиди, чисте море, флора і фауна та багато сонця цілий рік.
Про українців і проблеми емігрантів на острові Корфу
За 2 роки на Корфу я зустріла лише одну українку. Дуже багато росіян. Щодо емігрантів і їхніх проблем, чесно кажучи, не знаю. Всі емігранти з колишнього Союзу, яких я знаю, – дівчата, які вийшли заміж за греків. Стандартні проблеми нової людини в новому суспільстві, відсутність рідних і друзів, а так... Можливо, в інших категорій інші проблеми, але я про них не знаю.
Про медицину в Греції
Грецька держава повністю забезпечує громадян і резидентів невідкладною і консультативною допомогою та приблизно на 60-70% покриває витрати на медикаменти, які виписані лікарем. Стоматологія, як і всюди, за винятком невідкладної допомоги, не покривається. Ця страховка завжди оплачується роботодавцем.
До слова, минулого року в Греції заборонили безрецептурний продаж антибіотиків. Однак тут у принципі рідко купують антибіотики та інші серйозні ліки самостійно – греки довіряють своїй медицині і навіть з найменшими проблемами йдуть до лікаря. А місцеві лікарі антибіотики дуже люблять, можуть легко призначити їх навіть без огляду.
Водночас саме на Корфу з медициною існує проблема. Тут лише 1 лікарня на всі 120 тисяч осіб, котра як обслуговує доправлених швидкою, так і надає консультативну допомогу. Досить добре обладнана лікарня, але є брак спеціалістів, тому по терміновою допомогу місцеві жителі вважають за краще звертатися до приватних лікарів. В іншому разі можна чекати на свою консультацію 2-3 тижні.
У перше літо на острові в мене запалився зубний нерв і я мучилася від такого болю, який не відчувала ніколи. Справа була в серпні, який традиційно є місяцем відпусток для більшості греків і навіть усі приватні стоматологи острова не приймали пацієнтів, як і єдиний стоматолог у лікарні. Зрештою я 10 днів пила антибіотики за порадою знайомого лікаря телефоном, поки він не повернувся з відпустки.
Вартість первинної консультації будь-якого лікаря в середньому – 50 євро (1650 грн), якщо якийсь дуже модний спеціаліст – може бути дорожче.
Про ситуацію з коронавірусом у Греції
Коронавірус дуже сильно вплинув на Грецію, і особливо на острови, які живуть коштом туризму. У сутності, 1 рік турбізнес взагалі не працював. А значить, цілий рік усі задіяні в цій сфері власники і наймані співробітники жили абсолютно без доходу. Багато закладів закрилися. Цього року, завдяки появі вакцин і досить активній вакцинації, справи йдуть трохи краще, але все одно через карантинні обмеження в різних країнах туристів досі дуже мало.
Великою мірою Греція все ще на локдауні, але в ослабленому варіанті і водночас офіційно відкрита для всіх туристів. Ми ходимо в масках, все ще є комендантська година (з 00:30 до 5:30). З листопада по травень ми також надсилали СМС, щоб вийти з дому, комендантська година була з 21:00 до 5:30.
Греція – одна з небагатьох країн ЄС, які пускають туристів з-за його меж, причому досить просто мати ПЛР-тест, не обов'язково щеплення. Вакцинація від COVID-19 не є примусовою та обов'язковою для громадян Греції.
Про зарплати в Греції
Середня зарплата в Греції, вона ж мінімальна, становить близько 650 євро (21 тисяча грн) на руки в місяць за 50-годинний робочий тиждень. Принаймні, на туристичному острові, де велика частина робочих місць – це туризм. У Греції шестиденка, за винятком держструктур, які працюють тільки до обіду і 5 днів на тиждень.
Ціни на продукти в Греції:
яйця – близько 3 євро/десяток (100 грн);
молоко – 1 євро (33 грн);
хліб – 1-3 євро (33-100 грн);
1 кг апельсинів або картоплі – 1-1,5 євро (50 грн);
куряче філе – 4-5 євро/кг (160 грн);
свіжа дорадо – 6 євро/кг (200 грн).
Про їжу та традиційні страви в Греції
Тут багато свіжих місцевих фруктів, овочів і риби цілий рік і за більш доступними, ніж в Україні, цінами. А фрукти й овочі взагалі легко можна виростити самостійно, якщо живеш у приватному будинку. Цього року я вперше в житті посадила город і в мене зійшло та дуже активно росте абсолютно все: огірки, кабачки, квасоля, салат, морква, кавуни, дині, суниця. До речі, суницю тут називають корфійською полуницею, нібито вона походить звідси.
Про різницю в менталітеті: українському та грецькому
Особисто для мене найбільша різниця – це повсюдна нелюбов працювати. За 2 роки я зустріла лише одну людину, яка щиро любила свою роботу – 26-річного татуювальника. Можна легко зустріти власника успішного бізнесу, який все одно мріє нічого не робити і просто отримувати гроші.
Це начебто й нормально для людей, не любити робити те, що не подобається. Але все ж в Україні я зустрічала значно більше людей, які працюють і роботу свою люблять. А тут коли я говорю, що люблю свою роботу і працювати, часто в людей виникає вираз нерозуміння, який ніби каже: "Любиш працювати? Ти що, дивна?".
Напевно, тому в Греції так популярні всілякі лотереї. Тут на Корфу маса лотерейних кіосків і магазинчиків, нескінченні лотереї зі скретч-картками в супермаркетах та інші активності для охочих "на дурника" виграти статок. Здається, що мрія середньостатистичного грека – виграти в лотерею і все життя нічого не робити, тільки лежати на дивані, насолоджуватися морем або неспішно пити годинами каву в затишному закладі.
Про культуру та традиції на грецькому острові
Мені здається, що греки живуть для задоволення. Знову ж таки, ніби й природно для людини, але я просто зараз згадую наче осудливі погляди в метро або на вулицях рідного Харкова, коли я просто йду і посміхаюся. А тут не так. Тут посміхатися – це нормально. Не соромно веселитися й радіти, в Україні у мене в такі моменти було відчуття ніби я повинна соромитися того, що в мене все добре. Звичаї такі – треба радіти життю, їсти смачну їжу, веселитися з друзями, ходити до моря й на прогулянки.
Греки живуть у парадоксальному для мене стані й ставленні до життя щодо стресів і всілякого негативу в житті. Здається, що відсутність стресу – це головне, чого хоче будь-який місцевий житель. Водночас ввігнати грека чи грекиню в стрес просто надзвичайно легко. Найлегше це зробити запитанням про щось конкретне, пов'язане з певністю і плануванням.
Ще греки надзвичайно гостинні й люблять допомагати іноземцям. Є таке слово, навіть національна риса, – філоксенія (грец. – Φιλοξενία), що означає дослівно "любов до чужоземця". Греки зроблять усе можливе для того, щоб допомогти приїжджому й порадувати його.
Все, що ви чули про греків, – найімовірніше, правда. Неспішність, розміреність, гедонізм. Але щоб зрозуміти чому це відбувається і, можливо, перейняти деякі з цих рис, дійсно варто тут пожити хоча б трохи. Я намагаюся цікаво розповідати про це в своєму Instagram.
Плюси й мінуси проживання на острові Корфу
Дуже важко дається поєднання мого робочого графіка, стандартного п'ятиденного з 10:00 до 19:00, з місцевим укладом.
Всі магазини по понеділках та середах працюють тільки до обіду, держустанови до 14:00 завжди, й оточення моє, здебільшого, працює в змінних графіках, тому важко їх поєднувати. Коли я можу піти на море або погуляти, майже всі на роботі, а коли вони вільні – в мене робочий день.
А щодо відмінностей, я б скоріше назвала спільне з Україною – жахлива бюрократія, низькі зарплати і, звичайно, Православ'я. Тут люди навіть набагато релігійніші, ніж українці. Маса вихідних, пов'язаних зі святими, якимись святами (крім Різдва й Великодня). До церкви ходять навіть не побожні, а іменини (день ангела), святкують масштабніше за день народження.
Про транспорт на острові Корфу
На Корфу один громадський транспорт – автобус. Є 2 лінії, міська для не дуже віддалених локацій і приміська, на ній розклад у звичайний час дуже незручний, 1-2 автобуси на день, і більш активний у туристичний сезон.
Але в дуже багато які місця автобуси не ходять або відстань від зупинок досить велика. Та й сам автобус іноді може просто не прийти або запізнитися. Вартість квитка на міському автобусі – 1,40 євро (46 грн), приміському від 2,50 до 7, залежно від відстані.
Зручнішим способом переміщення тут буде маленький автомобіль або навіть скутер. Якість дорожнього покриття на Корфу могла б бути кращою, дороги скрізь дуже вузькі і не рідкість, коли на вузькій вуличці зустрічаються дві машини, що їдуть у різних напрямках, і не можуть роз'їхатися. Трапляється, що навіть викликають евакуатор.
Про посвідку на проживання
Кожна ситуація індивідуальна. Робочу ПНЖ отримати практично неможливо – щоб вас запросили працювати в Грецію (власне, як і в будь-яку іншу країну ЄС), ви маєте бути кращим фахівцем, ніж громадяни. Тобто, якщо серед громадян таких фахівців немає, то у вас є шанс отримати роботу. Ну, і грецьку потрібно знати обов'язково. Але в Греції і серед громадян безробіття, багато місцевих сидять без роботи – принаймні, у нас на острові.
Ще існує студентська ПНЖ – Греція дає можливість отримати безкоштовну вищу освіту громадянам третіх країн. Вступити туди цілком реально, але навчання відбувається грецькою мовою, і навіть якщо вас приймуть (вступних іспитів немає, просто потрібно подати пакет документів), потрібно відучитися на курсах (коштують приблизно 600 євро) в спеціальному центрі й скласти іспит рівня Upper Intermediate.
Ще є можливість отримати ПНЖ фінансово-незалежної особи – потрібно надати документи, які підтверджують ваш офіційний дохід зі сплаченими за ним податками у вашій країні на суму не менш як 2000 євро/місяць протягом року.
Можна також купити нерухомість на суму від 150 тисяч євро і тоді вам автоматично видадуть громадянство. Але все, що нижче 150 тисяч, не дає права на ПНЖ.
Оскільки Греція є країною, скажімо так, "сімейного типу", найлегше отримати право на проживання за сімейними напрямами – ПНЖ або громадянство, вийшовши заміж або ж народивши дитину від громадянина (дитина отримає громадянство за народженням).
Про оренду житла на острові Корфу
Довгострокова оренда житла на Корфу – мабуть, одна з найбільших проблем, з якою стикаються навіть місцеві жителі. Її дуже мало, більша частина нерухомості – це короткострокова оренда на туристичний сезон.
Тому знайти і винайняти пристойне житло дуже важко і дорожче, ніж в Афінах та інших великих містах. У місті (воно тут одне) якщо дуже пощастить, можна зняти квартиру-студію в старому будинку (стан відповідний) за 200-250 євро (6700 грн) на місяць, щось більш пристойне – від 400. Маленький будиночок у селі – 300 євро. Плюс послуги ЖКГ, приблизно 70-80 євро / місяць.
Купити житло цілком реально. На Корфу можна знайти нерухомість як за 20 тисяч євро (старий будинок під капремонт), так і за 1 мільйон – хорошу красиву віллу. Юридично жодних складнощів, якщо є гроші.
Про пляжний сезон на грецькому острові
Пляжний сезон на Корфу, якщо не враховувати пандемію коронавірусу, дуже довгий – із травня по жовтень, або навіть листопад. Абсолютно ніяк не відбивається на цінах. Тижневий відпочинок на Корфу для 1 людини обійдеться в середньому в 600-700 євро (20 тысяч грн) в бюджетному варіанті і від 1000 євро, якщо ви хочете побувати на екскурсіях і харчуватися не вдома.
Також про життя українців в інших країнах розповідали в ексклюзивних матеріалах для OBOZREVATEL:
українка, яка проживає вже більш як 2 роки в королівстві Бахрейн
блогерка, що переїхала жити в Португалію 15 років тому;
письменниця, яка мешкає з родиною в Америці;
українка родом з Івано-Франківська, яка 3 місяці проживає в Новій Зеландії.