У Львові біля пам’ятника Степану Бандері відбулося пам'ятне віче: люди несли з собою квіти і прапори. Фото й відео
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У середу, 1 січня, у Львові провели пам'ятне віче з нагоди 116-ї річниці від дня народження голови ОУН Степана Бандери. Акцію влаштували біля пам’ятника Бандері, на площі Кропивницького.
Як розповідають мешканці міста, під час заходу капела "Дударик" виконала гімни України та Січових стрільців. Також біля пам’ятника Степану Бандері провели молебень за Україну.
Учасники принесли до памʼятника квіти, а також синьо-жовті й червоно-чорні прапори.
Увечері люди провели вже традиційну смолоскипну ходу вулицями Львова.
Як повідомляв OBOZ.UA, на Донбасі людей привітали з днем народження Степана Бандери ще 26 грудня. Акцію волонтерів "Лев'ячого серця" жителі Донбасу зустріли із задоволенням.
Степан Бандера народився в сім’ї греко-католицького священника 1 січня 1909 року. Цікаво, що прізвище "Бандера" іспанського походження й означає "прапор".
Політикою Степан почав цікавитись у 1928 році, коли приїхав до Львова на навчання в Політехніці. Саме у цей час він потрапив у підпілля ОУН. Бандера так і не отримав диплом, його повністю поглинула національно-патріотична робота.
Офіційно у той час Степан займався просвітництвом: їздив від товариства "Просвіта" в села Львівщини з лекціями. Неофіційно – поширював підпільні видання і був зв’язковим ОУН.
У 1933 році Провід українських націоналістів призначив Бандеру крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом бойового відділу ОУН-УВО. Бандера став "гетьманом підпілля": організував чимало глибоко законспірованих озброєних груп, готував людей до збройної боротьби.
"ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. Більшовизм методами фізичного знищення бореться на українських землях з українським народом", – казав він.
Через теракт із вбивством міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького Бандері виголосили смертний вирок. Це сталось у суді в Польщі 1936 року під час відомого Варшавського процесу. Почувши свій вирок, Степан вигукнув: "Хай живе Україна!"
Проте стратити Степана не встигли. Він відбув п’ять років у в’язницях Польщі, поки країну не захопили окупанти.
Закид роспропагандистів, нібито Бандера співпрацював із фашистами, може спростувати будь-який чесний історик. Насправді, коли у червні 1941 року ОУН проголосила Акт відновлення Української держави, нацисти обурились і Бандеру арештували й відправили в німецький концтабір "Заксенгавзен".
Батька Степана Бандери більшовики розстріляли у липні 1941 року, сестер відправили в радянські табори. А його братів Василя та Олексу закатували до смерті в концентраційному таборі "Аушвіц" у липні 1942 року.
У 1950-х Степана Бандеру вкотре обрали провідником ОУН. До речі, він на це відповів словами "дякую, смертний вирок приймаю". Бо радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним. Бандера відмовився від охорони. Його вбили у 1959 році.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!