Відео дня
Порох, бронежилети і не тільки: директор Інституту луб'яних культур розповів, як в Україні використовують коноплі під час війни
Україна має досить відчутні проблеми з порохом, основною сировиною для якого є бавовна, яка погано в нас росте. Водночас нещодавно вчені Національної академії аграрних наук України презентували новий сорт посівних технічних конопель "Софія", які можна використовувати для виробництва не лише пороху.
Про це та багато іншого OBOZ.UA розповідає директор Інституту луб'яних культур НААН, що розташований у місті Глухові Сумської області, Віктор Кабанець.
Держава цією сировиною, на жаль, поки що не цікавиться
– У повідомленні про новий сорт конопель було обтічно зазначено "вчені Національної академії аграрних наук України". Це у вашому Інституті луб'яних культур вивели?
– Ні, сорт "Софія" вивели в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН, що в Сумах. Я, до речі, був тоді його директором. Загалом будь-які сорти технічних конопель, які внесені до державного реєстру "Сорти рослин України" (їх 21), можна використовувати як сировину для пороху, не лише "Софію".
Є сорти більш волокнистого типу, є зернового – з більшою врожайністю насіння, з якого роблять конопляну олію (та й саме насіння дуже корисне). Сорти волокнистого напряму, до яких належить "Софія", більш придатні для виготовлення вибухових речовин. Зокрема й пороху. Наприклад, є сорти зі вмістом волокна до 30%, а у "Софії" – до 32%.
– Яка сировина для виробництва пороху краща – бавовна чи коноплі?
– Вважається, що найкращою сировиною для отримання пороху є довговолокнисті сорти бавовни ручного збирання. Але зазначу – лише ручного. При цьому вчені ще десять років тому встановили, що порох із конопель має вищі термодинамічні властивості, ніж порох із бавовни. У будь-якому разі вирощувати в Україні бавовну досить складно – загалом клімат не той. Можна хіба що у Криму, Херсонській та Одеській областях. А порох із конопляної сировини ще наші козаки робили.
– Кажуть, коноплі можуть бути сировиною і для виробництва бронежилетів. Що конопляні волокна ні в чому не поступаються синтетичному кевлару, при цьому плити з них легші за кевлар.
– Цілком можливо. Волокна конопель дуже міцні, відомо, що гарпунний лин із конопляної пеньки завтовшки 15 мм витримував вагу до 2800 кілограмів і використовувався для полювання на китів. Я знаю, що в Київській області одне підприємство виробляло бронежилети з конопель, але з певних причин вони не пішли в хід. Так, власне, і з порохом – держава цією сировиною, на жаль, поки що не цікавиться.
– Чому, до речі, сорт назвали "Софією", на честь доньки одного із селекціонерів?
– Вгадали! Софія – це моя онука. Дочка мого сина. Кабанець Віталій Вікторович – селекціонер, автор сорту. Наразі він очолює Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України.
– Які частини конопель використовуються для виробництва волокон – стовбур, листя?
– Для отримання волокон використовують лише стебла. Вони складаються з кількох шарів, і зовнішній – це волокнистий шар. А листя для виробництва волокон не годиться. До речі, деревоподібні стовбури використовуються для виробництва високоякісних паливних пелет: коноплі – одна з найенергетичніших рослин у світі.
– Наскільки складно вивести новий сорт конопель із заданими характеристиками, скільки на це потрібно часу?
– Ефективність роботи значною мірою залежить і від людей, які займаються цією справою, і від лабораторного обладнання та від вихідного матеріалу. Якщо говорити про "Софію", цей новий сорт вивели за 6 років – від початку роботи до реєстрації в державному реєстрі.
Загалом у селекції дуже важливе значення має наявність якісного вихідного матеріалу, насіння певних сортів. Створити сорт – це дуже важливо, але підтримувати його через систему насінництва не менш важливо. Особливо це необхідно для культури конопель, тому що вона є перехреснозапильною.
– Для селекції ви використовуєте власне насіння чи іноземне також? У світі багато наукових інститутів, подібних до Інституту луб'яних культур та Інституту сільського господарства Північного Сходу?
– Як вихідні форми, які використовуються в селекційному процесі, беремо і вітчизняні сорти, і іноземні. А селекцією конопель займаються в Китаї, Польщі, Фінляндії, Італії, Франції, Росії.
Сіверщина та Слобожанщина – батьківщина конопель
– Наскільки складно стало займатися селекцією конопель після того, як цю культуру в 1961 році внесли до списку найнебезпечніших наркотиків?
– Після ухвалення цього рішення на асамблеї ООН багато країн взагалі заборонили вирощування, культивування конопель. Радянський Союз пішов своїм шляхом: Всесоюзному науково-дослідному інституту конопель у Глухові (зараз – Інститут луб'яних культур) було поставлено завдання створити безнаркотичні сорти конопель. І у 80-х роках минулого століття фахівці інституту впоралися з цим завданням – були створені сорти з мінімальним вмістом тетрагідроканнабінолу.
– Мінімальним – це скільки відсотків?
– Ще на початку серпня цього року в Україні норма тетрагідроканнабінолу для промислових конопель становила 0,08%. З цими сортами ми й працювали, проблем не було. Але у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про легалізацію медичного канабісу, у січні він був підписаний президентом, і в середині серпня закон був ратифікований. Стало легше.
Наразі в Україні рубіжна цифра вмісту тетрагідроканнабінолу – 0,3%. Якщо стільки й менше – технічні коноплі, якщо вище – медичні (максимальний вміст може бути до кількох відсотків). Культивування промислових конопель передано під опіку Міністерства аграрної політики. А за медичні коноплі відповідає Міністерство охорони здоров'я від імені Державної служби з лікарських засобів і контролю над наркотиками.
Повертаючись до питання про те, наскільки рішення ООН ускладнило культивування технічних конопель, скажу так: у 2008 році в Україні площа під посіви цієї культури була мінімальною за всю історію, вона становила 300-400 гектарів по всій країні. При цьому 30% витрат на вирощування конопель йшло на оплату охоронних послуг. З 2012 року почалися послаблення, обов'язкові охоронні заходи скасували, і цього року посівні площі під культуру становили вже близько 3 тисяч гектарів. Зростання вдесятеро!
– Як ви вважаєте, ця цифра зростатиме?
– Безперечно. На початку 20 століття в Україні налічувалося 1 мільйон гектарів посівів конопель та працювало близько 30 заводів з її перероблення. Адже Україна, її історичні райони Сіверщина та Слобожанщина – це батьківщина конопель. Дика, то вона взагалі в нас сама по собі росте. Я колись викладав в аграрному інституті, студентам розповідав, що соняшник, кукурудза, картопля, соя, всі ці поширені зараз у нас культури – це інтродуковані рослини. А коноплі, льон – наші рідні рослини, це наша культура. Ось навіть коли ходили "посівати", то розкидали зерна конопель та льону. І примовляли: "Льон по коліна, коноплі до стелі, щоби голова не боліла".
– Зараз у фейсбуці купа реклами одягу, взуття з конопель. Звідки виробники цих товарів беруть сировину?
– Я думаю, переважно з Китаю. До речі, ще сто років тому одяг з конопель, льону, вважався для бідняків. А сьогодні ситуація перевернулася повністю, як то кажуть, з голови на ноги. Це дорогі товари, які можуть дозволити собі далеко ще не всі.
Одяг, взуття з конопель добре пропускає повітря, що дозволяє підтримувати комфортну температуру: влітку прохолодніше, а взимку, навпаки, зігріває. Коноплі є природним антибактеріальним та гіпоалергенним матеріалом, який запобігає утворенню грибків та розмноженню бактерій.
У Китаї, до речі, армію вже переодягають у військову форму, виготовлену з конопляних матеріалів. В Україні поки що таких тенденцій немає, але питання, наскільки я знаю, вивчається. Взагалі застосування конопель – дуже різноманітне, рослина використовується чи не на 99%. Продукти переробки рослини є сировиною для більш ніж 50 тисяч виробів у різних галузях економіки.
– Наскільки війна вплинула на роботу інституту? Все-таки прифронтова зона – від Глухова до кордону 15 кілометрів.
– Бомблять, бомблять, на жаль… В Інституті луб'яних культур розбомбили насіннєву лінію, завдали досить великої шкоди. Але всі фахівці залишаються. Запитували – може, хтось хоче в евакуацію, але виявили бажання лише троє.