1033-річчя хрещення Київської Русі: 10 маловідомих фактів про життя в державі
У середу, 28 липня, Україна відзначає День хрещення Київської Русі. Свято за датою збігається з церковним вшануванням пам'яті святого князя Володимира, за правління якого відбулася ця знакова подія.
2021 року хрещенню Русі, одному з найбільш дискусійних моментів української історії, виповнюється 1033 року. До свята OBOZREVATEL публікує десять маловідомих фактів про життя тієї епохи.
Київська Русь славилася талановитими збройовими і ювелірними майстрами. Це підтверджують археологічні знахідки – навіть за допомогою сучасних технологій неможливо відтворити їхні творіння.
Держава активно розвивала дипломатичні відносини з багатьма країнами. У стародавньому Києві, зокрема, діяли посольства папи римського, німців, франків, угорців.
"Руська правда", видана в ХІ-ХІІ століттях, була першою збіркою законів Київської Русі. Вона заслужено вважається попередницею кримінального кодексу. Примітно, що її правові норми не передбачали смертної кари.
Рабство було звичайним явищем у княжих маєтках Київської Русі, особливо до утвердження християнства. Серед рабів були військовополонені, діти невільників, закупи (боржники). При цьому вони мали право "купити" свободу або отримати її в нагороду за вірну службу.
Пияцтва в Київській Русі не було. Справа в тому, що спиртні напої тієї епохи були дуже слабкими, в межах кількох відсотків. Найбільш популярними були мед, чай, кисіль.
До прийняття християнства на Русі переважало багатоженство: в одного чоловіка могло бути по дві-чотири дружини. На думку дослідників, жорсткого підпорядкування в сім'ях не було, крім того, дружини, які мали меншу популярність, могли майже відкрито зраджувати або знайти іншого чоловіка. Візантійський історик Маврикій Стратег дивувався особливостям інтимного життя слов'ян, таким як заняття любов'ю у водоймах або групові оргії.
Княгиню Ольгу однією з перших обурили такі погляди молоді. Однак її заборона на бурхливі гуляння не була сприйнята народом. За однією з легенд, сама Ольга та її майбутній чоловік познайомилися, коли той був на полюванні. Князь Ігор переправлявся через річку, а перевізником була Ольга, чомусь у чоловічому одязі. Князь розгадав її маскування й одразу ж зробив пропозицію. Але Ольга відмовилася, сказавши, що краще кинеться в річку.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше під Поштовою площею в Києві виявили сліди річки Почайни, де хрестили Київську Русь-Україну. Сторіччя й масове будівництво ледь не знищили її та частково приховали під землею.