"У вас у родині щось не так?" Лілія Ребрик – про стосунки з батьками чоловіка, вагітність у 42 роки та країну, де народжуватиме

Лілія Ребрик чекає на появу третьої дочки, однак не припиняє активно працювати. З артисткою ми зустрілися на одному зі святкових концертів "Дизель Шоу", які глядачі побачать на Різдво та Новий рік на каналі ICTV2.

Відео дня

В інтерв’ю OBOZ.UA Лілія розповіла, чому з війною залишила квартиру в Києві та мешкає з родиною за містом, як ставиться до несподіваних, а часом – зовсім недоречних коментарів прихильників та чому жорстко контролює соцмережі старшої дочки. Також акторка зізналася, де народжуватиме третю доньку та коли планує вселитися в будинок, який купила з чоловіком до вторгнення.

– Яким буде цьогоріч ваш Новий рік?

– Зустрінемо вдома, в затишній атмосфері. Поставимо ялинку, звичайно, передусім – для дітей. Ми вже її дістали, але ще не прикрашали, плануємо ось-ось. Для наших дівчат, Діани та Поліни, – це велика радість, а мені здається, що саме зараз, як ніколи, треба намагатися робити все можливе, щоб у них було дитинство, були емоції. З ялинкою не встигли раніше, бо попри те, що я при надії, графік робочий маю шалений.

– Зі старшими дівчатками до якого місяця вагітності працювали?

– Поліна народилася, коли я була на ТРК "Україна" телеведучою ранкового шоу. Народила її прямо у свій робочий тиждень. З Діаною ще на восьмому місяці працювала в прямому ефірі проєкту "Танцюють всі". Як буде цього разу, не знаю. Нічого не прогнозую, але вірю, що буду прекрасно почуватися і зараз. І так само, як і в минулі вагітності, насолоджуватися життям і працювати. Я не можу назвати це роботою – це мій спосіб життя. Знаєте, навіть ролі в кіно, які ми граємо, нас потім десь наздоганяють. Вважаю, що серіал "Папаньки" прийшов у моє життя не просто так. Грала вагітну на екрані, а зараз уже в житті при надії, і щаслива з цього. Взагалі вважаю, що вагітність – це найпрекрасніший стан для жінки.

– Днями на своїй сторінці в Instagram ви поділилися з підписниками новиною, що відновили ремонтні роботи в будинку, який купили до війни.

– Ми дійсно придбали цей будинок ще до початку повномасштабної війни. Однак зі зрозумілих причин усі внутрішні роботи поставили на паузу, яка тривала майже два роки. Наразі вирішили малими кроками продовжити працювати над нашою мрією. Взагалі в будинку ще дуже багато роботи, але не опускаємо рук. Для мене – це особиста перемога, тому що, здавалося б, – не на часі, не до ремонтів. А з іншого боку: коли? Вирішила – потрошки, спокійно, коли буде можливість – робитимемо, ні – ставимо знову на паузу. Треба мріяти, всупереч обставинам.

Зараз ми живемо на дачі, за містом. Наша квартира в Києві розташована на 22-му поверсі, і, чесно, я боюся – за дітей, за себе, за чоловіка. Мені спокійніше, коли ми живемо ближче до землі. Так, зараз доводиться раніше вставати, бо щоранку возимо дівчат у Київ, але це теж обставини, які треба прийняти.

– А буває таке, як у багатьох зараз, прокинулися, а настрою немає?

– Я не страждаю на дивані й не дозволяю собі впадати у відчай. Як кажуть: важко – трошки полежи, розумієш, що не можеш встати, – поповзи. А ще в мене є такий лайфхак: коли непросто, треба вдати, що це насправді не так важко. Повіриш сама – повірить і твоє тіло. Однак треба сказати, що я поважаю та ціную будь-який свій стан. Не буду радіти, бо "має бути радісно". І погодьтеся, коли прокидаєшся після ночі обстрілів – ти не можеш радіти життю. Звісно, що занурений у себе. Але з іншого боку, потім усвідомлюєш, що тільки українці можуть вдягнутися після цього всього жаху, згадати, які в них плани на день, – і піти жити своє життя. І потім ці справи, робота – все це потрошки приводить до тями.

– Ліліє, як ви ставитеся до хейтерів, яких значно побільшало? "Щастя" спілкування з ними не оминуло і вас. Приміром, коли поділилися радістю про третю вагітність, вам дорікнули в коментарях, що завагітніли, аби чоловік зміг виїхати за кордон.

– Я інколи відповідаю хейтерам, але не особисто, а у вигляді дописів. Так було і цього разу, про який згадали. Роблю це свідомо, вважаю, що мовчати не можна. У таких моїх постів, як правило, велике охоплення. Багато людей заступаються, інші починають вступати в дискусію з тими, хто бризкає отрутою. Я дуже часто полегшую хейтерам життя, відправляючи в бан. Мені здається, що це найкращий спосіб вирішення проблеми. Якщо дратую я, мої прояви життя, то краще не мучити людей. Їм стане легше, коли не матимуть доступу до сторінки людини, яку так гаряче критикують.

Мені здається, сторінка в соцмережі – це як город. Якщо хочете, щоб там цвіли гарні квіти, треба виривати бур’ян. З корінням. І потім, люди добрі, зараз ворог прагне, щоб ми пересварилися всередині. Давайте будемо такими, як ми вміємо, – згуртованими. А ми їмо одне одного зсередини. Хіба це правильно?

– Ви навчилися не брати близько до серця отакого роду критику?

– От чесно: я вмію на це взагалі не реагувати. З моєю професію, якби за все непокоїлася – через усі образи, через те, що десь не підійшла, комусь не сподобалася, то уявляєте, що би зі мною було? Не потрібно мені це. Треба викреслювати – й усе. Якщо робиш щось, що приносить користь, значить, ідеш правильним шляхом. А з іншого боку, тут цікава річ: якщо в тебе немає хейтерів, то треба задуматися, що щось не так, бо вони полюбляють гуртуватися там, де є популярність, впізнаваність.

У мене дуже різна аудиторія підписників. Є такі, хто вважає мене гордовитою, інші – ще якоюсь, а хтось бачить суть і глибину. Я вдячна всім людям. Хвилююся завжди лише за одне: що батьки читатимуть неприємне – і їх це засмучуватиме. У моєї Діани теж є сторінка – і теж дуже багато підписників. Моя позиція була принциповою: я повинна мати доступ до цього всього. Ми домовилися, що якщо бачу якісь нездорові прояви, відразу відправляю такого підписника в бан. Коли інколи читаю, що пишуть Діані, в мені вмикається якийсь тваринний інстинкт. Тому вдих-видих – і в бан.

– У вас дуже дружна родина, в соцмережі часто постите фото з батьками. Як вони відреагували на вашу вагітність?

– Мені казали: чого ж ти не познімала це? Коли з чоловіком довідалися про третю вагітність, коли діткам сказали, батькам. Я не уявляю, як це – на камеру: "Мамо, привіт! Я вагітна!" Для мене таке неприйнятно. Звичайно, вагітність – це щастя, радість, неймовірні емоції. Але насправді ми не ходимо постійно з камерами. Якщо розібратися, є лише певна шпариночка, яку готові відкрити для прихильників, а все інше – то наше приватне життя. І є моменти, які в ньому дуже особисті.

– До слова, а чому ви в соцмережі не так часто викладаєте світлини з татом і мамою чоловіка, як зі своїми батьками?

– Багато хто мені каже: от ви постійно зі своїми батьками на фото, а батьків Андрія немає. "У вас щось у родині не так?" – запитують у коментарях. Скрізь шукають проблеми. Кажу: "Люди добрі! Зі своїми батьками я можу домовитися. А якщо батьки Андрія не хочуть, то я маю поважати їхню приватність. У нас прекрасні й теплі стосунки. Зараз трошки далі живемо один від одного – сумуємо. Коли зустрічаємося, інколи навіть кажу: давайте зробимо спільне фото, бо підписники дуже непокояться.

– Лілю, ви вже знаєте, де будете народжувати свою третю дівчинку?

– Однозначно в Україні.

– Ймовірно, в тому самому медзакладі, де народилися Діана та Поліна?

– Думаю, так. Однак у цьому питанні поки що мало конкретики – вирішила, що визначуся вже ближче до терміну. Ми підібрали вже все найнеобхідніше для малечі, але ще нічого не купували. Ремонт у будинку відновили, але до народження нашої дівчинки в березні ми точно не встигнемо туди заїхати. Малеча буде з нами в спальні, а коли вже переїдемо – то кожна з дівчат матиме свою кімнату. До слова, через те, що ми скоро матимемо ще одну дитину, внесли корективи в планування нашого житла. І добре, що ми на якийсь час поставили на паузу внутрішні роботи, тепер маємо можливість скорегувати плани.

Як раніше писав OBOZ.UA, співачка Ольга Цибульська потрапила в скандал із квартирою батьків в Ірпені: що трапилося і чому сусіди збунтувалися.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!