Путін програв все начисто

Путін програв все начисто

Історичні аналогії ніколи не відтворюються буквально, але від схожої симптоматики нікуди не подітися, і якщо хтось ходить як качка і крякає як качка, то, швидше за все, це качка і є.

Рік, що минув, різко прискорив історично неминуче: режим Путіна продовжує закручуватися в штопор — той самий штопор, в який його зірвало навесні-літом 2014 року. Писав це тоді, по свіжих слідах, і повторю сьогодні як таке, що майже збулося: становище літака в штопорі значно більшою мірою визначається набраною інерцією, ніж волею пілотів. (Ступінь адекватності цих пілотів – питання окреме, але вже далеко не все в їхніх руках.)

Відео дня

З 2014 року (а насправді з 2012-го, з третього, нелегітимного, терміну і остаточного захоплення влади) Путін не має для росіян іншого порядку денного, крім протистояння із Заходом, і ця вульгарна піарівська повістка на наших очах обростає реальним тілом. Усередині все придушено поліцейськими заходами, але в іншому він усе програв начисто. І тепер (як шахіст із відчутним недоліком матеріалу) змушений постійно йти на загострення, влаштовувати на дошці межі що, блефувати і провокувати помилки у противника, нагнітати погрози.

Далі текст мовою оригіналу.

Противник, прямо скажем, находится не в лучшей форме. Своими невнятными ответными ходами Запад много лет вселял в Путина уверенность в правильности выбранной им тактики и провоцировал дальнейший нахрап (согласитесь, мысль о том, что бывшего канцлера Германии можно прикупить за кубометр газа, а на второй прикупить министра иностранных дел Австрии — мысль чрезвычайно ободряющая).

Но чудес не бывает, и вот уже НАТО де-факто пришло в Украину (а чего же мы хотели после Крыма и Донбасса?). Вытерпеть это Путин не может и снова идет на возгонку напряжения, и однажды этот рэкет перейдет границы допустимого даже у такого — вялого и коррумпированного — Запада. И в этот момент сочетание путинского нахрапа и неадекватности, усиленной его мессианскими закидонами, может привести уже к совершенно чудовищным последствиям, которых не хочет ни один из участников процесса...

Да, всякая аналогия хромает, но упоминание имен Чемберлена и Даладье с их политикой умиротворения дьявола давно стали банальностью в контексте происходящего. Увы, банальностью обоснованной.

...Если кто-то ходит как утка и крякает как утка, то, скорее всего, это утка и есть. И кончит этот кто-то, скорее всего, как все предыдущие альфа-утки... К сожалению, вместе со всей птицефермой.

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...