Піонтковський: питання суверенітету України – найважливіше для дипломатії США. Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Питання суверенітету й незалежності України є чи не найважливішим питанням для дипломатії США. Нові агресивні дії Росії проти нашої держави загрожують їй від'єднанням від SWIFT, а також газовим і нафтовим ембарго.
Україна в недалекому майбутньому може отримати статус головного союзника США поза НАТО, що дозволить самостійно протистояти північному сусідові, який хоче знову домінувати над країнами колишнього СРСР. Про це в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів відомий політичний аналітик Андрій Піонтковський. Далі наводимо його пряму мову.
Про перший візит держсекретаря США в Україні
Ентоні Блінкен є основним провідником підтримки України і, зокрема, протистоїть такому російському агенту впливу, як Джон Кевін. Багато хто вже забув про нього як і про те, що він є членом кабінету Джо Байдена. Він спеціальний помічник із глобального розвитку та клімату, у нього дуже старі зв'язки з Лавровим. Але, на щастя, це тільки його думка, а весь американський і політичний істеблішмент, так звана глибинне держава, твердо стоїть на підтримці України. До речі, так само, як і в період Трампа.
Але ця тверда підтримка – це не просто симпатія до демократичної держави проти майбутнього агресора. Це фундаментальна проблема безпеки США. Якщо Путіну після 6 років переговорів вдасться повторити і навіть розширити агресію в Україні, це буде означати крах усієї системи безпеки в Європі, повне падіння довіри до США, що вкрай небезпечно позначиться на Індо-Тихоокеанському регіоні. А там Америка протистоїть Китаю і намагається створити блок союзників – Індія, Японія, Австралія.
Якщо Путін продемонструє нікчемність США в Європі – а такі речі всі добре розуміють – ніхто не зможе покластися на Америку.
Тому питання суверенітету України – найважливіше питання для американської дипломатії. По висхідній, один за одним, лідери США цю точку зору повідомляють українським колегам.
В Україні Блінкен багато говорив про російську агресію, був цілком занурений у деталі, що Росія повністю не відвела свої війська, а тільки продемонструвала відведення військовослужбовців. І ще раз підтвердив вірність США захисту України.
Зокрема, дуже важливо: було підкреслено, що Україна і США координуватимуть політику в підготовці саміту Байдена і Путіна. Що ніякої торгівлі за спиною України там не буде.
Загалом, це був дуже вдалий візит. Це чи не перший візит Блінкена в закордонну країну, що є сигналом значення України для США.
Про майбутню зустрічі Байдена і Путіна
Путіну ще раз доведеться вислухати все це на зустрічі з Байденом. А потім Москва опиниться перед серйозною дилемою, адже вона загнала себе в кут. Нещодавно Лавров, разюче порушуючи всі дипломатичні принципи, почав відкрито говорити мовою кримінальників.
В одному зі своїх інтерв'ю він сказав, що "ми ніколи не дозволимо Зеленському зіскочити з гачка Мінських угод, нехай він на цьому гачку звивається якомога довше". Більш відвертого вираження позиції Росії та її ставлення до сусідньої держави важко уявити.
Американці вже зорієнтували, як діятимуть у разі подальшої російської агресії. Це від'єднання від SWIFT, газове й нафтове ембарго, арешт 1 трильйона активів, які перебувають в американській юрисдикції.
Це дуже серйозні заходи для російської економіки і нещадний удар по всьому панівному угрупованню.
Путін повинен все добре обміркувати.
Про вступ України в НАТО
Якісь формальні рішення для України на саміті НАТО в червні будуть. Але мені здається, мова про інше. За моїми відомостями, наближається завершення переговорів про надання Україні статусу головного союзника США, який не є членом НАТО.
Це значно важливіше, ніж надання ПДЧ. Адже що це таке? Може, через рік, якщо дозволить пан Орбан (Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини. – Ред.), Макрон (Еммануель Макрон, президент Франції. – Ред.) і Меркель (Ангела Меркель, канцлер Німеччини. – Ред.), Україну приймуть до НАТО. А їй потрібна військова підтримка не через рік, а завтра. А цей статус дозволяє різко розширити військову співпрацю й постачання озброєнь.
Це все теж саме, що й НАТО, крім прямого перекидання американських дивізій. Не думаю, що на це хтось розраховує. Але за такого обсягу військової підтримки й економічно задушливих заходів проти Росії Україна і сама впорається з російською агресією.
Розумні люди в Москві це вже розуміють. Але водночас повністю відкидати ймовірність військової атаки Путіна не можна.
Путін і далі вимагає нової Ялти
Президент РФ сподівається тільки на одну поступку і вимагає тільки одного: нової Ялти. Але цієї поступки він ніколи не отримає. Навіть якби він її і отримав – Україна сама не дозволила б цього зробити.
Якщо подивитися на весь пострадянський простір, то до Москви всюди погіршилося ставлення. Починаючи з тієї ж Білорусі, де вперше виникли антиросійські настрої. Азербайджан вона втратила, вірмени її ненавидять.
Але в Кремлі всі думають, що це американка паскудить, що це американці не погоджуються на Ялту. Та не в американцях річ! З якого дива в Кремлі уявили, що народи в цих країнах чекають і не дочекаються, щоб Росія над ними домінувала. Це найдурніше хибне уявлення російської дипломатії, яке врешті-решт призведе до краху цього режиму.