Навіщо Росія знову взялася захищати українців в Україні. Без російської мови не зіб’єш і чобота

Навіщо Росія знову взялася захищати українців в Україні. Без російської мови не зіб’єш і чобота

Головна новина вчорашнього дня – публікація на YouTube-каналі Навального нового розслідування Фонду боротьби з корупцією. У ньому розповідається про палац Путіна під Геленджиком за $1,3 млрд на ділянці площею 68 га з "буферною зоною" у 7000 га. У порівнянні з цим палацовим комплексом "Межигір’я" Януковича з золотими батонами та унітазами виглядає палацом на "мінімалках".

Відео під назвою "Палац для Путіна. Історія найбільшого хабара" увійшло в тренди YouTube, і за добу зібрало близько 33 млн переглядів, 3,4 млн лайків і 800 тис. коментарів. І поки росіяни, 19,9 млн з яких, за даними Росстату, опинилися в другому кварталі 2020 року за межею бідності з доходом менше $3 на день, "перетравлюють" новину про те, на що витрачають їхні податки, російська влада займається улюбленою справою – рятує українців в Україні.

У середу, 20 січня, Рада Федерації ухвалила заяву, в якому "висловила серйозну стурбованість продовженням утисків прав росіян і російськомовних громадян України". Документ представив голова комітету РФ з міжнародних справ Костянтин Косачов. За його словами, приводом для розгляду цієї теми стало набуття чинності 16 січня 2021 року норми Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка зобов'язує постачальників послуг обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. "Мова йде про заборону використання російської мови в наймасовішою споживчому середовищі. Причому до цього примушують і приватний бізнес, а самих людей заохочують до відвертих доносів", – заявив Костянтин Йосипович, в роду якого явно були люди, які пишалися "подвигами" Йосипа Сталіна.

Треба відзначити, що новина про використання української мови в... Україні не на жарт "збурила" російських пропагандистів. Зокрема, на сайті Russia Today вийшла стаття в дусі бульварної літератури під заголовком "Відродження системи доносів": до чого може призвести нова норма закону про державну мову на Україні".

У цій статті такий собі заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін на правах "експерта" сказав: "Без сумніву, цей закон може призвести до ще більшої дискримінації російськомовного населення в Україні з боку радикалів. Але потрібно розуміти, що дискримінація російськомовного населення з боку україномовних жителів на Україні йде ще з радянських часів, наприклад у сфері ЗМІ. У той період на радіо і телебаченні не могли працювати журналісти, що не володіли українською мовою. Ця дискримінація була закладена давно, і саме вона призвела до того, що голос націоналістичних радикалів так добре зараз чути на Україні. Ця гуманітарна проблема на Україні багато років є гострополітичною і багато в чому впливає на політичну ситуацію в країні".

Питання, який стосунок Жарихін має до України, українців і української мови, зависло в повітрі. Чи Інститут країн СНД, який займається визначенням і наукової підтримкою російських (а не українських) інтересів на території колишнього СРСР. Ще з 2014 року Україна взяла курс на вихід з СНД і перестала платити внески. 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон про припинення дії Договору про дружбу, співпрацю і партнерство з Росією, Київ послідовно виходить з угод в рамках СНД.

У статті "засвітився" також неназваний співрозмовник Russia Today нібито з української партії "Батьківщина", який сказав: "Вивчити її (українську мову - прим. автора) за місяць неможливо, та й де взяти гроші на оплату курсів своїм співробітникам? Але тепер у будь-який магазин або ресторан можуть прийти люди, яким може не сподобатися, як з ними привіталися. і тоді почнеться: шини, акції протесту і фактичний розгром – інструментів у націоналістів хоч відбавляй. І все це під мовчазну реакцію правоохоронців. Державні органи роблять все, щоб українці швидше виїжджали з країни".

Але не поспішайте згадувати депутатів партії "Батьківщина", які могли б дати подібний коментар "рупора" Кремля. На Russia Today працюють люди з багатою фантазією, які з, самі знаєте, чого і палиць можуть написати статтю. Російська міжнародна багатомовна мережа інформаційних телеканалів фінансується урядом Росії, і не має жодного відношення до об'єктивної журналістики. В частині європейських країн, наприклад, в Латвії та Литві, вже заборонили трансляцію деяких каналів групи RT, а там, де "рупор" поки працює, періодично спалахують скандали в зв'язку з поширенням недостовірної інформації.

Але повернімося до російських сенаторів. У зазначеній вище заяві Рада Федерації заявила, що українська влада "прирікає країну стати другорядною і периферійною квазієвропейською державою", "Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не тільки порушує міжнародно-правові зобов'язання України, як і права мільйонів її громадян, але і суперечить безпосередньо Конституції України".

І вкрай переживаючи за українців в Україні, "Рада Федерації звертає увагу Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Верховного комісара Організації з безпеки і співробітництва в Європі у справах національних меншин, Комісара Ради Європи з прав людини, Спеціального представника Європейського союзу з прав людини, Бюро Організації з безпеки і співпраці в Європі з демократичних інститутів і прав людини, парламенти держав-членів Організації з безпеки і співробітництва в Європі на безперервні утиски прав росіян і російськомовних громадян України, а також вважає за необхідне провести обговорення даної проблеми в Парламентській асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Парламентської асамблеї Ради Європи".

Кумедно, що Росія апелює до міжнародних організацій, рішення яких по тимчасово окупованому Криму і окремих районах Донецької і Луганської областей вона і в гріш не ставить. І апелює не просто так, адже в російській політиці ближнього зарубіжжя активно використовується "доктрина Караганова". Її центральна ідея полягає в тому, щоб використовувати російськомовних, які проживають на неросійських територіях, як актив зовнішньої політики РФ. Реалізацію доктрини ми могли спостерігати щодо пострадянських країн, включаючи Україну, Грузію, Молдову та інші держави. Путінський почерк скрізь один і той же: територіальні претензії, загроза територіальній цілісності сусідів, апеляція до російськомовного населення, підтримка місцевих сепаратистів, підкуп місцевої політичної, військової та ділової еліти і далі за списком.

В Україні більше проблем немає, крім російської мови? Саме цей наратив, що мова – не головна проблема сучасної України – і нав'язує нам кремлівська пропаганда. Чим більше в Україні російськомовних, тим для Росії краще – буде привід пройти вогнем і мечем від Харкова до Львова, заявивши потім світовій спільноті, що це не війна була, а миротворча операція російських військових з порятунку російськомовних, які проживають на українських землях.

Відзначимо, що все більше пострадянських країн відмовляються від російської мови, тому що не хочуть, щоб на їх землі ступив чобіт путінського солдата. Наприклад, Казахстан оголосив про поступовий перехід з кирилиці на латиницю. Робимо ставки, що після того, як в грудні 2020 року депутат Держдуми В'ячеслав Ніконов сказав, що "Казахстану просто не існувало" і "територія Казахстану – це великий подарунок з боку Росії і Радянського Союзу", цей процес явно прискориться.

Активно відходять від російської мови країни Балтії, які розуміють всю серйозність загрози, яка походить від путінської Росії. І зауважте, якщо з приводу мови так турбуються країни-члени НАТО, за якими стоїть могутній військово-політичний блок, то для України рішення цієї проблеми має бути першочерговим.

Не буде української мови – не буде України.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

УкраїнаЗакон про мовиВО Батьківщинаукраїнська моваросійська моваЙосип СталінВолодимир Путін