Відео дня
Про нардепа Іванісова, ринок землі та покривання злочинців: інтерв'ю зі "слугою" Володіною
Чому відкривають ринок землі та чи скуплять її іноземці, хто заробляє на незаконних точках грального бізнесу й чому в Раді досі працюють одіозні нардепи. Як Офіс генерального прокурора дотепер не зміг посадити жодного топкорупціонера й чому в "Слузі народу" є неформальні групи впливу, які відстоюють інтереси аж ніяк не українського народу.
Саме ці питання OBOZREVATEL поставив членкині податкового комітету й нардепці від СН Дар'ї Володіній. Вона розповіла, скільки країна заробить на легалізації ігрових автоматів, як саме відкриють ринок землі й чому в монобільшості так багато скандалів.
– Наступний тиждень – пленарний, і є величезна кількість проєктів законів, які будуть голосувати в Раді. Почнімо з грального бізнесу. Ви авторка альтернативного проєкту, але ухвалили в першому читанні ідею Олега Марусяка. Що може кардинально змінитися під час фінального голосування?
– Ми зараз збираємо робочі групи, продовжуємо спілкуватися з експертами, з представниками ринку. У законопроєкті, який був ухвалений в першому читанні, основних моментів відразу кілька. Казино будуть тільки в 5-зіркових готелях. Вже чула, що є бажання у міжнародних мереж будувати готелі в Києві.
– Чи будуть для них пільги, податкові канікули?
– У моєму проєкті це передбачено, існує нормальна міжнародна практика. Якщо вкладаєш певну суму, то держава йде назустріч. Інвестор може бути звільнений від придбання ліцензії, а купує її, наприклад, за 5 років. Поки в цьому документі немає такої можливості, але, думаю, до другого читання це буде виправлено.
– Окей, щодо казино я все розумію – вони будуть в тих місцях, де грають забезпечені люди. Але якщо говорити про "Космолоти", інші підпільні установи практично на кожній вулиці...
– Я поясню. У проєкті приділено увагу лотерейному бізнесу. Більшості колег подобається ідея класичної лотереї, ніяких VLT-апаратів, хоча лотерейники на кожній зустрічі наполягають на своїх позиціях. Однак ці апарати – аналог ігрового автомата, тут потрібна абсолютно інша ліцензія. Крім того, з якоїсь причини лотерейники просять для себе окремий закон. Я вважаю це неприйнятним, оскільки всі ми розуміємо як сірий ринок працював останні роки. Всі повинні бути в рівних умовах.
Що стосується ігрових автоматів – вони будуть в готелях 3, 4, і 5 зірок, з певним номерним фондом. Головна мета – прибрати автомати з вулиць, будемо сподіватися, що це спрацює.
Читайте: Перший після Зеленського? Як Павлюк створив свою "Слугу народу" і хто туди входив
Я зі свого боку відстоюю повну заборону на рекламу з 6:00 і до 23:00, заборону на виведення капіталу найближчі п'ять років, можливість направляти доходи країни від цього бізнесу в регіони й інші норми, які несуть велике соціальне навантаження. Цей бізнес токсичний, в якому б вигляді не був легалізований, тож необхідно насамперед думати про захист громадян і доходи бюджету. Ніяких послаблень для цієї сфери бути не може.
– Чи відчуваєте опір від правоохоронців чи інших органів? Було смішно дивитися, як поліція за один день ліквідувала всі незаконні точки. Склалося логічне враження, що всі про все і так знають, але заплющують очі.
– Наскільки я знаю, продовжують закривати точки. Особливо сміливі бізнесмени намагаються працювати й надалі. Тут важлива політична воля поліції або нового уповноваженого органу. Він же передбачений цим проєктом, його створять, і він прямо контролюватиме роботу всіх структур.
– А скільки грошей надійде до бюджету, якщо гральний бізнес легалізують?
– За цим законом, спершу було передбачено приблизно 4,5 млрд гривень. Але зараз на робочих групах з'являється думка про зниження вартості ліцензій, що для мене цілковито незрозуміло та нез'ясовно. Цей ринок далеко не бідний... Що стосується ігрових податків, то тут теж важливо розуміти, що вкрай складно прорахувати цей бізнес.
У моєму ж передбачені фіксовані плати на рік за ліцензії, щоб спростити дохідну частину в бюджет від цього бізнесу й мінімізувати корупційні ризики. Так, вони чималі, але це стабільний дохід до держбюджету, і ніхто ні за ким не ганяється, вишукуючи приховані обороти. Протягом року з'явиться оптимальна система онлайн-моніторингу – можна буде говорити про GGR, я так вважаю.
– Чи прописана норма, що ці гроші підуть на культуру, освіту, медицину?
– Щодо всієї системи легалізації бізнесу є великі питання до Міністерства фінансів. Ще кілька років тому була створена група з легалізації грального бізнесу, куди увійшли силовики, податкова тощо. Вони мали розробити план цього процесу, але через роки я, будучи народною обраницею, не можу отримати інформацію про підсумки засідань цієї комісії. І навіть депутатські запити до Міністерства поки залишаються без відповіді, принаймні в термін, що до речі є порушенням закону. Про це я ще писатиму пізніше окремо.
– У жовтні я був на ігровому форумі в Херсоні. Тоді ж там був і нардеп Олег Марусяк, мав бути Давид Арахамія. Складається враження, що ці люди прямо лобіюють законопроєкт про легалізацію – відчувається це?
– На мене тиснути неможливо. Я на собі цього не відчуваю, лобістські історії є, бачу їх в обговореннях. За останні місяці, коли я стала вникати в ідею легалізації, зрозуміла, що більшість людей на засіданнях робочих груп мають власне бачення процесу.
Тому в розробленні проєкту закону повинні брати участь особи, які зацікавлені принести в бюджет більше грошей. Ринок повинен працювати під контролем держави. З цим потрібно змиритися тим гравцям ринку, які все ще намагаються протидіяти.
– Ринок землі: профільний комітет наприкінці грудня скоротив правки і підготував фінальний документ. Коли ви його будете голосувати і як вважаєте, чи зможе парламент відкрити ринок землі?
– Ця тема дуже складна, я подавала і свої правки. Зачіпали тему і монополій, і допуску іноземців. Правильніше відкривати ринок землі, я так думаю, не відразу, а поетапно, по 20-30% щороку. У такому разі ціна на землю зростала б і ми б розуміли, наскільки вона контролюється, які процеси відбуваються. Сьогодні тіньовий ринок землі й так працює, тільки безконтрольно.
Землю можна нелегально продавати, брати в оренду на 49 років, переоформити на себе – законно чи незаконно. Для людей з певним фінансовим капіталом це не дуже складно. Багато хто цього не розуміє.
– Дивлюся на голосування щодо законопроєкту в першому читанні – 227 нардепів від "Слуги", 13 позафракційних. Чи тисне Офіс президента під час голосування за ринок землі?
– На мене ніхто не тиснув. Хтось глибоко в темі податків, хтось розбирається в ринку землі. Якщо є якісь проблеми, питання виноситься на обговорення фракції.
– 4 лютого розпочнеться сесія, чи будете голосувати в перший тиждень?
– У нас немає порядку на цей тиждень, але, наскільки мені відомо, планується розгляд найближчим часом, проте процес може затягнутися.
– Питання щодо законопроєкту про децентралізацію. Чому президент кілька разів вносив законопроєкт і знову його відкликав. Не можна було з першого разу підготувати?
– Є питання, закон ще не готовий, немає чіткого розуміння результату. Тому президент ухвалив правильне рішення: відправити його на доопрацювання.
– Щоб не звинувачували в авторитаризмі, бо префекти отримують дуже багато влади?
– Ми повинні рухатися в бік децентралізації та поглиблення цього процесу. Місцевим громадам часто видніші їхні першочергові завдання та шляхи їх вирішення. Я вважаю, тільки так можна налагодити регіональний розвиток.
Але це все не зовсім мій напрям. Що стосується податкових змін, то ми з колегами зараз працюємо над податковою реформою. На думку експертів, податкова реформа як ніщо інше може позитивно позначитися на середній заробітній платі в країні. За різними оцінками, приблизно +20%.
Це податок на виведений капітал, зниження ПДВ і податкова амністія. Але підхід до неї повинен бути продуманим і послідовним. Варто подумати й припинити вносити нескінченні зміни в податкове законодавство, якщо ми хочемо залучити інвесторів у країну. Бізнес звертає увагу на стабільність законодавства. Це дуже важливо для його розвитку. Важлива не кількість реформ, а їхня якість.
– Кілька питань щодо Кабміну. Все, що було з "відставкою" Олексія Гончарука – просто цирк? Фракція б і так не відправила його у відставку, тому що і голосів немає.
– Для розгляду питання про відставку прем'єра необхідна, щонайменше, його заява в парламент. Зараз діє імунітет на один рік, тому це можливо лише за його особистим бажанням.
Проблемним питанням є відсутність економічної стратегії. Крім, безумовно, ставлення до президента. Але якщо Володимир Олександрович ухвалив таке рішення, значить на те є причини. Я довіряю президенту.
– Микола Тищенко назвав цю ситуацію стьобом.
– Я не розмовляла з прем'єр-міністром щодо цього, не вважаю за потрібне заглиблюватися в ці розмови, з огляду на величезну кількість інших проблем. Думаю, що президент має рацію – минуло замало часу, щоб звільняти Гончарука за його висловлювання. Це могло бути особисте рішення прем'єра і його відповідальність. Мене більше цікавлять економічні плани уряду та їхня результативність.
– У фракції 70-80% налаштовані не чіпати прем'єра?
– Різні настрої, не можу сказати про відсоткове співвідношення. Минуло лише пів року, тому занадто мало часу для якихось кардинальних рішень.
– Але міністрів ж у фракції міняти збираються?
– Якщо йде прем'єр-міністр, то у відставку йде й Кабмін. На поточному етапі запущені певні механізми, переговори з МВФ, реформи – тому неможливо змінити щось швидко. За рік ми будемо оцінювати об'єктивні результати, порівнювати відповідність заявленим показникам. Були амбітні плани, але поки незрозуміло, чим вони підкріплені. А на особистості, я вважаю, за краще не переходити. Але, як відомо, кадрові зміни в уряді вже анонсовані.
Читайте: Закони мені пишуть помічники, а Гончарук просто стібався: інтерв'ю OBOZREVATEL із Миколою Тищенком
– Міністерка розвитку громад Альона Бабак – незрозуміло з нею склалося. Піде чи ні? Може, є прогноз?
– Це ми обговоримо вже на засіданні фракції, поки ніякої конкретної інформації немає.
– Ще чув, що один з основних кандидатів на виліт – міністр економічного розвитку Тимофій Милованов, але за нього заступився президент.
– Думаю, поки ніяких змін не буде, це важлива галузь. Потрібно дати час, щоб він проявив себе. Можна розповідати й показувати презентації, але звинувачувати, що він некомпетентний, передчасно. Незважаючи на особисті стосунки... Я виступаю за професійний підхід у будь-якій справі і вважаю за краще ставити оцінку діям згідно з конкретними результатами. Їх будемо оцінювати, а не відео чи аудіо в інтернеті.
– Вас влаштовує зарплата?
– Ви знаєте, все відносно. Це менше за ті прибутки, які були до роботи в парламенті. А ось щодо середніх доходів українців по всій країні... Вибачте, але якщо порівняти зарплату лікаря або вчителя з депутатської – очевидно, що зарплата депутата значно вища. І твердження про те, що нардеп же повинен утримувати сім'ю – абсурдне.
І вчитель повинен утримувати сім'ю, і лікар. Якщо тебе зарплата не влаштовує, потрібно займатися бізнесом або йти на іншу роботу, але не виписувати собі 100- чи 200-тисячні премії будучи державним чиновником.
– Тим паче, що поки нема за що.
– Якби у нас зросла середня зарплата на 30-40% в країні, то можна і міністрам, нардепам підвищити. Пропорційно із середньою зарплатою – немає проблем, це справедливо. Є пояснення, я була в Бундестазі, там депутати отримують 10 тисяч євро щомісяця. Але в наших країнах абсолютно різний рівень економіки. Я вже не кажу про використання бюджетних коштів.
Нам потрібно прагнути розвивати економіку. Буде зростання – будуть інші зарплати. Це чесно. Це не робота для заробляння грошей, це робота заради країни і людей. Якщо це сприймати як щось інакше, нічого не вийде.
– Розмовляв із вашим колегою по партії. Його посил був приблизно таким: "Я цілими днями працюю, пишу законопроєкти, аналізую, але про це ніхто навіть не згадає. Всі говорять або про виклик повій Яременком, або про скандальні плівки Юзіка". Якби все можна було повернути на пів року назад, скільки нардепів від вашої політсили ви б відсіяли на етапі відбору?
– Це не залежить від складу фракції. Будь-яку владу критикують, і це нормально. Важливіший результат і різниця нашого парламенту з попередніми – бажання старих політиків отримати швидкий результат. І найчастіше цей ефект проявлявся у вигляді вигоди, бонусів особисто для якогось конкретного чиновника.
Коли ми говоримо про довгострокову стратегію – це критиковані й непопулярні рішення, але за 5 років українці зможуть оцінити результат реформ, які ми зараз проводимо з великими дискусіями і розбіжностями. Багато законопроєктів справді вистраждані.
– Повернуся до питання. Розумію, що ви розбираєтеся в багатьох речах, також є нардепи-колеги з СН, які старанно працюють.
Але, є люди в "Слузі", до яких складно застосувати фразу про стратегічні реформи. І я таких людей знаю особисто –через їхніх помічників, журналістів. Ви б хотіли їх відсіяти з парламенту? Чи не соромно, що хтось працює, а дехто – ні?
– Ніколи не дивлюся, хто і чим займається, я роблю свою справу. Звісно, якщо побачу кричущу ситуацію, готова втрутитися й змінити перебіг законопроєктної роботи. У кожного є свої плюси.
– Неодноразово чув, що вас відносять до неформальної групи Ігоря Коломойського. Але я впевнений, що ви були в іншій групі – Іллі Павлюка. Правда?
– Ні, я не була в цій групі.
– Чи чули про неї?
– Так, чула про різні групи, які приписують до депутатів. Це і люди Коломойського, Авакова, Пінчука, "соросята", люди Павлюка...
– Але все ж, існують неформальні групи? Гончарука, "Кварталу"...
– Є заступники голови фракції, вони очолюють групи. У нас ось Роман Мулик – чудовий зам, і група дружна. Решта більше схоже на теорію змов, хоча я не виключаю таких конфігурацій.
– Скільки вам знадобилося часу, щоб запам'ятати всіх депутатів з фракції?
– Я всіх пам'ятаю, сподіваюся. У нас багато перетинів, ми багато питань на фракції обговорюємо. Багато спільних точок, і кожен намагається висловити свою думку.
– Ви зараз говорили про відомі групи, раніше їх було 15, зараз, як розумію, 14. Ще кілька місяців тому були гучні скандали з нібито грошима в конвертах. ЗМІ писали, що через заступників голови фракцій заносять по кишенях гроші.
– Я жартома після скандалів в пресі навіть підходила до свого заступника голови фракції і питала: "Що ти приховуєш?" А якщо чесно, мені ніхто не пропонував і ніколи конвертів не бачила. У будь-якому разі, такими питаннями повинні займатися правоохоронці.
– Питання щодо Романа Іванісова. Мені багато нардепів говорили, що нардеп-ґвалтівник у Раді буде нерукостисним. Мовляв, він усіх обдурив і так робити не можна. Але минуло 2 місяці, він прийшов у парламент і всі з ним вітаються так, ніби нічого й не було.
З одного боку, його можна вигнати, але з іншого – чому ніхто з фракції не поговорив з ним і не натякнув скласти мандат? Чи не здається вам, що Офіс президента просто домовився з ним?
– Цю тему ніхто не обговорював останніми тижнями.
– Це нормально, що він просто став позафракційним?
– Я колись спілкувалася з головною редакторкою одного з видань, і вона каже: "Дивлюся на кількість інформації, яка вилітає з різних Telegram-каналів, анонімних джерел, і мені це зовсім не цікаво. Тому що на якість процесів це не впливає". Є щось глибинне, а є ось такі поверхневі процеси. Чому це голосно, а ще 5-10 років це було не так голосно?
Тому що не було Telegram-каналів, анонімних джерел і так далі. Це все відбувалося, просто є розуміння, що зараз внутрішні обговорення у всіх на виду. Я не розбиралася в історії детально, але від колег чула, що не все так однозначно в тій справі, і є причина, через яку його помилували, вона досить вагома.
– А чому тоді не вийти і не розповісти про це?
– Думаю, що це особиста справа Романа. Мені б не хотілося досліджувати його особисте життя, якщо це ніяк не стосується дотримання закону. Засуджую такі вчинки (зґвалтування), але в цій ситуації – це особиста справа Романа: пояснювати, висловлювати щось чи ні. Але ідеальної репутації або минулого немає ні у кого, думаю. Важливо сприймати і юридичну складову питання.
– Так розумію, все, що пов'язано з Донбасом, курирує Офіс президента. А втім, може, ви вже у фракції обговорювали особливий статус, можливу амністію жителів ОРДЛО?
– Поки не обговорювали, почекаємо зустрічі в Мінську. Опорні точки, які обговорює Україна, дуже важливі для нашого парламенту. Нардепи розуміють, що готові тільки до повного контролю за кордоном, а потім вже на місцеві вибори. Ми хочемо спочатку безпеку, а потім – вибори. Потрібно, щоб наші громадяни-вимушені переселенці мали можливість повернутися туди і проголосувати. Зараз важливо думати про реінтеграцію, відновлювати моральну єдність країни.
– Кордон – питання радше політичне. Найголовніше – єдність і стосунки з людьми, які там перебувають. Якою ви особисто бачите амністію? Тих, хто служив там у армії або працював у школі? А якщо хтось і служив, то як зрозуміти, стріляв він у наших солдат чи ні.
– В рамках єдиного освітнього проєкту ми спілкувалися з представником США, який правильно відповів на таке питання. На тимчасово окупованій території живе багато осіб не з політичних причин, а тому що там перебуває сім'я, будинок або за станом здоров'я не можуть виїхати. Мені здається, це наші громадяни і ми повинні до них ставитися з повагою.
До злочинців ж – тільки згідно із законом, ніяк інакше. Люди без крові на руках, не повинні бути звинувачені. Вони повинні бути прийняті в сім'ю, яка чекала їх, як чекає мати своїх дітей додому.
– Там десь 30 тисяч силовиків...
– Я думаю, що ці силовики покинуть межі країни до того часу, як ми візьмемо територію під свій контроль. Навряд чи хтось захоче понести покарання за злочин.
– Може ви вже оцінювали, скільки коштує відновлення Донбасу після агресії?
– Є комітет з реінтеграції, вони цим щільно займаються. Колись спілкувалася з однією з неурядових організацій, яка займалася дослідженням розмінування території. 1 рік війни – 10 років розмінування, розумієте обсяги? Терміни й суми там просто колосальні.
– Як оцінюєте роботу генпрокурора? Чому минуло пів року, настала зима, а ніхто не сидить у в'язниці?
– Я вважаю, що Генеральній прокуратурі, як і всім органам, слід згадати, навіщо ми всі йшли у владу, навіщо з такими зусиллями боролися з попереднім режимом, навіщо говорили про те, що зламаємо стереотипи і перезавантажимо країну. Я думаю, що всім час перестати сприймати владу як інструмент тиску або отримання прибутку. Це можливість допомогти громадянам насамперед. Якщо хочете, таке гучне і пафосне слово – самопожертва. Ось про це це повинно бути. Але ніяк не покривання злочинців, ухилення від виконання своїх обов'язків або інша політична неспроможність.
Ми не заради цього все змінили своє звичайне життя і пішли в парламент. Я точно не заради цього. Я буду стежити за такими процесами. Невідворотність покарання за вчинене правопорушення. Крапка. Без винятків. Вже скоро нова весна, а все ще на порядку денному стоять питання: що зі справами Порошенка? Стерненка? Свинарчука? Я дуже сподіваюся, що суспільний запит на логічне завершення таких гучних справ буде задоволений.
– Бліц. Чому у Верховній Раді так часто говорять про секс? Давид Арахамія, Богдан Яременко, Олена Криворучкіна, Ілля Ківа, Галина Третьякова?
– Я навіть не замислювалася. Журналісти занадто акцентують увагу. Наші парламентарі не підготовлені до публічної політики, тому безпосередньо і просто відповідають на питання, переписуються, не очікуючи, що це буде якось використано проти них. Ми дуже відкриті здебільшого.
– Хто, на вашу думку, найефективніший і найнеефективніший депутат 9-го скликання?
– Найефективніший – Макс Бужанський. Мені імпонує його позиція і робота. Найменш ефективний – Ярослав Дубневич, його практично ніколи немає. Петра Порошенка теж рідко бачу.
– Що ви можете сказати тим, хто голосував за вас в липні 2019, але вже з якихось причин розчарувався?
– Я б порадила дивитися не на обкладинку, маніпуляції в ЗМІ, а на результати роботи. А вони обов'язково будуть. Я все ще сповнена ентузіазму й сил, впевнена ми зможемо зробити країну кращою.