Блог | Успіхи вступної кампанії 2026: що ховається за рекордними показниками і чому нам потрібна гнучкіша система НМТ
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Вступна кампанія 2026 року пройшла свої основні етапи, а результати після перших хвиль зарахування вже викликають чимало обговорень За даними МОН, вступники подали майже 1,2 мільйона заяв на бакалаврат і медичну магістратуру. Це найбільший показник за останні п'ять вступних кампаній.
Позитивну динаміку на етапі розподілу місць та фактичного зарахування варто відзначити вже зараз.
Механіка автоматичного розподілу заяв за пріоритетами після складання НМТ спрацювала чітко:
- 212 837 вступників отримали рекомендації до зарахування за першою хвилею, з них 73 129 – на бюджет;
- майже 72% бюджетних рекомендацій надано за першим пріоритетом, а 92,7% – у межах перших трьох.
Дев'ять із десяти рекомендованих на бюджет отримали місце серед трьох найбажаніших для себе варіантів. Цифровий алгоритм спрацював якісно.
За підсумками зарахування на перший курс бакалаврату і наскрізні магістерські програми вже зараховано 222 342 вступники.
Окремо важливо відзначити підтримку прифронтових територій: заклади вищої освіти в цих регіонах отримали 67 873 рекомендації (майже третина від загальної кількості), з яких 28 297 – на бюджет (це 38,7% усіх бюджетних рекомендацій по країні).
Також відчутним успіхом кампанії стало зростання інтересу до спеціальностей з особливою підтримкою держави – кількість заяв на них зросла на 33,4%. Абітурієнти дедалі частіше обирають напрями, критично необхідні для відновлення та обороноздатності країни: будівництво та цивільну інженерію, електричну інженерію, автоматизацію і робототехніку та машинобудування.
Проте оприлюднені цифри не відповідають на головне питання: чи є чинна чотирипредметна модель вступного іспиту оптимальною для дітей в умовах війни?
Звідки взялося зростання?
Насамперед варто розділити дві речі. Кількість заяв і кількість людей – не одне й те саме. Один вступник цього року міг подати до десяти заяв, з них не більше п'яти – на бюджет. МОН і сам наголошує, що кількість заяв не відображає остаточного вибору вступників. Тому 1,2 мільйона заяв – це передусім наслідок того, що на вході в систему опинилося більше людей. Учасників НМТ цього року 324 тисячі проти 289,8 тисячі торік і 283,7 тисячі у 2024 році.
На більшу кількість людей на вході вплинули структурні чинники, серед яких:
Більша кількість вступників цього року. Чинник реальний, але тимчасовий. Загальна кількість школярів в Україні скорочується – з 4,23 млн у 2021/2022 навчальному році за даними Інституту освітньої аналітики до приблизно 3,5 млн у 2025/2026-му за даними МОН. Один сильніший випускний рік не означає демографічного відновлення системи. Попереду роки з меншою кількістю вступників, і саме на них треба орієнтуватися, плануючи правила вступу.
Випускники минулих років. Саме вони дали майже 60% усього цьогорічного приросту реєстрацій на НМТ. Загалом їх зареєструвалося понад 103 000 – майже кожен третій учасник. Це не сьогоднішні одинадцятикласники, а накопичені попередні когорти, і цей чинник впливає одночасно на кількість учасників тестування та на кількість поданих заяв.
Хто ці 103 000 абітурієнтів? Скільки з них прийшли перескладати НМТ, бо не подолали поріг раніше, а скільки змінюють фах, покращують результат чи повертаються до навчання після перерви? Якщо ця статистика є, і її варто оприлюднити, щоб не плутати природне накопичення абітурієнтів з "ефектом нових правил".
Головний виклик – сліпа зона тестування
Оприлюднена статистика вступної кампанії показує лише тих, хто успішно склав НМТ і дійшов до етапу розподілу. Вона нічого не говорить про тих, хто зупинився раніше – на самому тестуванні.
У 2026 році з 324 тисяч учасників основних сесій НМТ 48 тисяч осіб (14,83%) не подолали поріг хоча б з одного з чотирьох обов'язкових предметів. У 2025 році таких було 13,51%, у 2024-му – 14,38%. Серед випускників шкіл 2026 року показник менший – 12,96%. Проте вже третій рік поспіль кожен сьомий абітурієнт, який фактично прийшов складати НМТ, втрачає можливість вступити цього року до українського закладу вищої освіти через непроходження тестового порога. Але це нормальний статистичний показник, оскільки не кожна дитина в Україні має достатній рівень підготовки та знань для здобуття вищої освіти.
Чи додає четвертий предмет якості відбору? У відкритому доступі немає оприлюдненого дослідження, яке б показувало, що чотири предмети краще прогнозують успішність студента в університеті чи зменшують відсів на старших курсах, ніж три. Якщо такі розрахунки є – їх варто оприлюднити, і це зняло б дискусію. Якщо їх немає, то додатковий бар'єр тримається на інерції, на принципі "система нібито працює, то хай так і працює далі".
НМТ під час війни – іспит на витривалість
Скласти чотири предмети в один день – це важке випробування і в мирний час. Чинна модель – це два етапи по 120 хвилин із двадцятихвилинною перервою між ними.
Під час війни, коли тестування переривається повітряними тривогами, діти годинами сидять в укриттях, а потім виснажені повертаються до роботи, це перетворюється на перевірку психологічної витривалості. Формально тест однаковий для всіх. Але фактичні умови для дитини у Львові й у Харкові, Сумах чи Запоріжжі можуть бути принципово різними – за кількістю тривог і за їхньою тривалістю.
До повномасштабного вторгнення ЗНО складалося у різні дні, а комбінація предметів більшою мірою залежала від обраної спеціальності. Нинішня ж модель вимагає скласти все й одразу, де будь-яка випадкова помилка або стрес позбавляють дитину шансу на вступ.
Саме тому три предмети в умовах війни виглядають більш збалансованою конструкцією. Вони дозволяють зберегти якісний, незалежний конкурсний відбір, але скорочують навантаження, тривалість тестового дня і кількість критичних точок, в одній з яких виснажена дитина може втратити рік навчання або просто зневіритися.
Боротьба за дітей, а не за показники системи
Наше найголовніше завдання сьогодні – це не звітувати про рекордні показники заявок. Наше завдання – утримати українських дітей в українській системі освіти, зберегти їхній зв'язок із рідною країною.
Важливо, що такий підхід знаходить розуміння і на найвищому державному рівні. Виступаючи на Українському молодіжному форумі, Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності вдосконалення правил складання НМТ. Серед ключових кроків: зниження інтенсивності тестування, зменшення психологічного та фізичного навантаження на абітурієнтів, надання можливості повторного складання іспиту, а також організація тестування в безпечних та облаштованих укриттях. Це сигнал: держава має адаптувати свої інструменти під реалії війни та захищати інтереси випускників.
Попереду в усієї освітньої спільноти ще безліч викликів. Нам доведеться шукати складні рішення в умовах скорочення кількості школярів, відновлювати освітню інфраструктуру, підвищувати кваліфікацію викладачів, адаптувати навчальні програми до сучасних викликів і реалій війни. Ці рішення доведеться шукати разом – з Міністерством освіти і науки, УЦОЯО, університетами, освітянською спільнотою тощо.
Нашою метою має бути турбота про дитину, збереження її в системі української освіти, тому правила вступу до закладів освіти мають відповідати викликам війни.
