УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Чому Зеленський не заперечує вибори в Білорусі. Експерти назвали загрози і наслідки для України

  • Білорусь може становити геополітичну загрозу для України

  • У Верховній Раді вважають визнання Лукашенка нелегітимним просто політичною заявою

  • В парламенті вже міркують про зміну мінського майданчика для перемовин щодо Донбасу

Чому Зеленський не заперечує вибори в Білорусі. Експерти назвали загрози і наслідки для України

Мінські протести днями спалахнули з новою силою. Президент України Володимир Зеленський поділився своїм поглядом на рішення білоруської кризи, порадивши Олександрові Лукашенку все ж провести повторні вибори: і людей заспокоїти, і зняти питання про нечесну перемогу.

Відео дня

У Білорусі таку пораду назвали "заїждженою" і, м'яко кажучи, рекомендували зайнятися своїми внутрішніми проблемами. Відтоді дипломати двох держав зіткнулися лобами. Але позиція України продовжує бути м'якою...

Про те, що зупиняє Зеленського офіційно не визнати вибори в Білорусі, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Зберегти відносини

Із самого початку протестів проти Лукашенка головною тезою українського МЗС було "збереження дружніх відносин". Навіть коли Євросоюз не визнав вибори в Білорусі, українські дипломати тонко зіграли. МЗС підтримав країни ЄС, заявивши, що "загалом розділяє позицію", проте не озвучив своєї власної.

На питання OBOZREVATEL, чому ми не заявили про невизнання виборів, співрозмовник у МЗС пояснив: "Ми приєдналися до заяви Євросоюзу". Різниця тільки в тому, що в ЄС вибори оцінили як сфальсифіковані на саміті в Брюсселі й ухвалили відповідне рішення, а українська позиція так й залишилася всього лише озвученою без чіткого формулювання.

Водночас у парламенті також підготували заяву про солідарність із позицією країн ЄС. Народний депутат Олексій Гончаренко навіть запропонував ухвалити постанову про визнання виборів у Білорусі нелегітимними. Однак необхідних 150 підписів депутатів для розгляду документа ніким не збиралось. А в президентській фракції навіть не бачать сенсу голосувати за такі рішення.

Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у коментарі OBOZREVATEL пояснила, що голосування буде тільки політичною оцінкою подій.

"У міжнародному праві немає такого поняття, наприклад, якщо дві третини країн визнають вибори нелегітимними, то цей президент або орган нелегітимний. Умовно кажучи, це була б швидше політична оцінка, яка ні на що не має впливу. Загалом, наша фракційна позиція в цьому випадку – чекати рішення президента і МЗС ", – зазначила вона.

Утім, навіть без заяви про нелегітимність виборів у Білорусі, Україні важко залишатись нейтральною. Першим не дружнім жестом від Лукашенка було звільнення "вагнерівців". Потім керівництво України звинуватили в закликах провести перевибори, а Зеленського – у фінансуванні протестів. У відповідь на це МЗС довелося відкликати посла України в Білорусі для оцінки перспектив подальших відносин.

Геополітична загроза

Як розповіло OBOZREVATEL джерело, близьке до Офісу президента, позиція України формувалася в міру розвитку подій у Білорусі. Наприклад, раніше ОП назвав провокаційними звинувачення в тому, що Україна закликала провести нові вибори.

"Україна не втручається у розв'язання питань про вибори або чиюсь перемогу на них", – заявляли там. В останньому ж інтерв'ю Euronews Зеленський підкреслює, що саме вибори q допомогли б заспокоїти хвилювання народу.

"Я точно би сказав: через місяць – нові вибори. Я йду. Ідіть, хто хоче. Міжнародні спостерігачі – я всіх би запросив, всіх. І сказав би народу Білорусі: будь ласка, вибирайте. І після такого результату не було б питань ні у кого. Я в цьому впевнений. Якби Олександр Григорович переміг, він би переміг. А якщо переміг би хтось інший, значить хтось інший. Але все було б спокійно, без крові, чесно й увійшло б в історію", – заявив він.

За словами джерела, в Офісі президента не розглядають варіанта офіційно визнати Лукашенка нелегітимним або не визнати результати виборів, погіршення відносин із сусідньою державою може нашкодити Україні.

"Немає сенсу цього робити. Навіщо сваритися із сусідом, який і так має багато проблем? Білорусь звернулася по допомогу до Росії, втручання Кремля могло б завдати великої шкоди як Білорусі, так і Україні. Ми жодним чином не повинні ескалувати проблеми для нашої ж безпеки. Президент постійно стежить за ситуацією, щоб Білорусь не перетворилася в додаткову геополітичну проблему", – говорить інсайдер.

Про загрозу для України заговорив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, наголосивши, що подальше зміцнення позицій Росії не відповідає інтересам нашої держави. "У нас дуже довгий кордон із Білоруссю, і ми маємо розуміти, що принаймні ця частина кордону залишатиметься для нашої країни безпечною", – заявив Кулеба на брифінгу.

За словами глави парламентського комітету нацбезпеки й оборони Олександра Завитневича, сама ситуація в Білорусі вже впливає на Україну, адже країни є й економічними партнерами. А в разі ескалації загроза посилеться.

"Уже зараз зрозуміло, що Кремль дуже добре підготувався до виборів у Білорусі і хід подій може бути різним, адже з офіційних повідомлень ми чуємо про можливе активне залучення РФ до врегулювання ситуації. Якщо почнуться більш масштабні конфлікти, це стане загрозою для всього регіону, таку ситуацію треба оцінювати ширше. Тому ми розуміємо, наскільки важлива незалежність політичного керівництва Білорусі від Москви", – зазначив він у коментарі OBOZREVATEL

Мінські перемовини

Спокійна ситуація в Білорусі важлива і для мінських переговорів про ситуацію на Донбасі. Крім побиття протестувальників на вулицях, проблемою є і втрата Лукашенком заявленої позиції "незалежного посередника". У комітеті зовнішньої політики Верховної Ради вже пропонують варіанти, куди можна перенести зустрічі Тристоронньої контактної групи.

"Дехто називає Європейські країни. Не думаю, що це оптимальний варіант. Країни Європи застосовують проти РФ санкції, тому навряд чи будуть сприйматися Росією як нейтральні майданчики. Оптимальним місцем для перенесення мирних переговорів, на мою думку, могла б бути Туреччина", – припустив нардеп Богдан Яременко.