"Можуть стати жертвами маніпуляцій, зокрема й злочинних": психолог про вплив "Гри в кальмара" на психіку дітей. Ексклюзив

3 хвилини
21,2 т.
'Можуть стати жертвами маніпуляцій, зокрема й злочинних': психолог про вплив 'Гри в кальмара' на психіку дітей. Ексклюзив

"Гра в кальмара" – ідеальний приклад того, наскільки добре Netflix "прощупав" уподобання своєї цільової аудиторії. Всього за місяць цей серіал офіційно став найпопулярнішим в історії стримінгової платформи. Гостросюжетні епізоди, де дорослі змагаються на смерть заради грошей, зацікавили не тільки глядачів "18+", а й дітей, у яких ще не сформувалася психіка.

OBOZREVATEL поспілкувався з професійним психологом-психотерапевтом Максимом Жидком. Він розповів про причини популярності "Гри в кальмара" серед дітей та про те, як діяти батькам, щоби убезпечити своїх вихованців від негативного впливу трендового серіалу.

– Чому серіал "Гра в кальмара" цікавить дітей?

– Існує декілька причин. Перша – вміло побудована маркетологічна стратегія Netflix, що експлуатує цілий комплекс трендових насамперед для сучасних підлітків у всьому світі тем: цікавість до специфічної – іншої – культури, прості та чіткі меседжі про устрій світу, зрозумілі ознаки ідентифікації, стиль зйомки, що легко можна перетворювати на меми, та вірусне відео для соцмереж тощо.

Відео дня

Друга причина – наочна реалізація дитячої фантазії про "халяву", швидкий соціальний ліфт, який не працею чи здібностями, а обраністю (везінням) піднесе тебе вище за дорослих, у прямому сенсі з Івана в пани. Пам'ятаєте – "хто був ніким, той стане всім"? Це нормальний віковий "соціалізм".

У TikTok контент із хештегом #squidgame (англомовна назва серіалу) набрав понад 35 млрд переглядів.

Третє – це чергова реінкарнація старого міфу про ініціацію, про боротьбу і перемогу молодого героя над старою несправедливою і злою системою (що має багатьох культурних попередників у вигляді романів С.Кінга "Довга прогулянка", "Людина, що біжить" або кінофраншиз "Голодні ігри", "Дивергент", не кажучи вже про класичну "Королівську битву"). Тим паче перемога досягається виграшем у зрозумілих дитячих іграх.

І, четверте, це сублімований канал виплеску дитячої агресії й злості на дорослих та одне одного.

– Як можна пояснити спроби дітей інсценізувати ігри із серіалу?

– Що менше дитина, то більше в її поведінці наслідування. Тому завжди діти грають у те, що модно. У грі дитина відточує актуальні навички, отримує задоволення від взаємодії з однолітками. Крім того, у разі будь-яких психотравмувальних подій, вона може так відреагувати на негативні емоції. Для підлітків "Гра в кальмара" може стати частиною стихійного (або спеціально організованого) обряду ініціації.

Хто не пройде випробування – вмирає; на переможця чекає виграш у розмірі близько 40 млн доларів.

– Що робити батькам? Як говорити дітям про негативний вплив серіалу?

– Я вважаю, що батькам насамперед варто налагоджувати близькі, довірчі, чесні стосунки з дітьми. Тоді дитина, навіть якщо побачить серіал, з усіма шокуючими та незрозумілими запитаннями піде до батьків як найвищого авторитету.

Та якщо батьки не є такими (авторитетами. – Ред.) або є номінально, тоді дитина звернеться до того, хто для нього – реальний авторитет: інтернет чи хтось значимий із соціальних мереж. Тоді вона може стати жертвою маніпуляцій, зокрема й злочинних.

У розмові з дитиною варто не моралізувати, не залякувати незрозумілими віддаленими наслідками, а чесно і прямо говорити про цивілізованість, про цінність людського життя (яке, незалежно від соціального статусу, не може бути оцінене грошима), про смерть, про вибір, який ми щодня робимо між добром та злом. І про те, що, як показала історія, колосальні трагедії та страждання завжди виникають там, де одні люди починають почуватися кращими за інших людей.

Цей серіал порушує тему глобальної соціальної нерівності та агресивності людства.

Раніше OBOZREVATEL писав: