Працювали Малишко, Сосюра, Загребельний: окупанти пошкодили у Києві будинок письменників

Через російську дронову атаку 1 січня у Києві було зруйновано пам'ятку історії та архітектури. Зокрема, постраждало приміщення Національної спілки письменників України.

Відео дня

Про це повідомили у Спілці. Йдеться про так званий особняк Лібермана, що на вулиці Банковій.

"Російські варвари та нелюди! Свого часу тут працювали письменники-фронтовики Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Олесь Гончар, Павло Загребельний та інші, які на фронтах Другої світової війни боролися з нацизмом. Тепер будинок письменників понищив злочинний рашизм. Але доведеться путінській Росії за все відповідати, як це сталось із гітлерівською Німеччиною", – зазначив член НСПУ, письменник, правознавець та прокурор Юрій Дорошенко.

Маєток Лі́бермана – одночасно пам'ятка історії, мистецтва та архітектури. Особняк збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, але у 1896 році його було перебудовано (причому саме Ніколаєвим) на замовлення київського купця Симхи Лібермана.

У першому варіанті споруда була одноповерховою. Її збудували на місці великої садиби на розі вулиць Інститутської та Банкової. Причому садиба належала міському голові Санкт-Петербурга Федору Трепову (це в нього стріляла більшовистська терористка Віра Засулич). Трепов утік до Києва, де й збудував собі особняк.

Та у 1896 році садиба на Банковій перейшла у власність до київського купця 1-ї гільдії Симхи Лібермана. Саме він добудував другий поверх і друге крило до будівлі. Архітектор Ніколаєв надав своєму творінню на Банковій характерних рис модного на той час стилю неоренесанс.

З початком у 1917 році Української революції для особняка розпочалися несприятливі часи. Після смерті Симхи Лібермана у вересні того року нерухомість перейшла до трьох дітей покійного. Але насправді особняк зайняла контррозвідка штабу Київського військового округу.

У квітні 1919 року, вже при більшовиках, особняк зайняв Київський військово-окружний комісаріат. А у 1922-23 рр. особняк Лібермана займала військова цензура штабу зазначеного комісаріату.

У 1929-30 рр. тут містилася дитяча консультація "Охматдиту", дитячий садочок і ясла для дітей безробітних. А коли влітку 1934 року столиця УРСР переїхала з Харкова до Києва, тут деякий час розміщувався Раднарком республіки. Перед війною тут діяв міський будинок пропаганди й агітації імені Сталіна.

У повоєнний час на Банковій, 2 був Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів УРСР, і лише від 1953 року тут оселилася Спілка письменників України.

Саме тут розпочинали свою публічну творчість Іван Драч, Ліна Костенко, Іван Світличний. Вважається, що в цьому приміщенні в 1989 році було створено Народний рух України за перебудову, що пізніше трансформувався у партію.

У нульових будинок Спілки письменників України пережив кілька рейдерських та політичних захоплень (причому справжніх – озброєними автоматами людьми). Проте будівля залишилась у Спілки письменників.

Як повідомляв OBOZ.UA, вранці 1 січня в Києві захисники неба знищили низку ударних дронів, якими атакувала Росія. Уламки збитих цілей попадали в кількох районах: там виникли загоряння й пошкодження, є постраждалі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!