Опора Кримського моста може "піти", з водою в Криму "труба", – російський вчений
Весняні льодоходи не становлять особливої загрози для Кримського мосту. Але є інші фактори ризику, які можуть "спрацювати" будь-якої хвилини. Зокрема, сейсмічна активність і грязьовий вулкан, розташований поблизу однієї з опор мосту.
Проблема нестачі прісної води в окупованому Росією Криму нерозв'язна без відновлення роботи Північно-Кримського каналу навіть за умови, що цей рік виявиться для півострова не таким посушливим, як попередній.
Таку думку в бліцінтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський вчений-гідрогеолог Юрій Медовар.
– Чи можна говорити про суто весняні загрози для Кримського мосту? Льодоходи, наприклад?
– Я думаю, з льодоходом він впорається, якась міцність там є. Але найбільше я турбуюся на рахунок грязьового вулкану, який знаходиться не так далеко і який стріляє з періодами приблизно раз на десять років. Грязьовий вулкан виносить на поверхню брекчию і виникають дуже серйозні проблеми зі стійкістю опор мосту.
Це дуже небезпечно, тому що може піти опора, що знаходиться поруч. А якщо опора піде, відповідно, міст в той бік, в ту дірку і провалиться. Це справа серйозна.
– Тобто, якщо однієї опори мосту не буде, він весь завалиться?
– А що ви хочете? Можете уявити собі – у вас є арка вагою 10 тисяч тонн. Вона стоїть на двох опорах. Одна опора провалюється. Відповідно, внизу утворюється порожнеча, тому що грязьовий вулкан викидає всю цю гидоту догори, і весь проліт йде донизу. Ці опори полетять метрів на десять і вивернуть усе, що знаходиться навколо них. І треба щось робити.
Але це дуже дороге задоволення – все це поставити, потім прибрати, потім поставити.
У Радянському Союзі був БНІП (будівельні норми і правила, – Ред.), в якому говорилося, що арочні мости можна будувати тільки на скельній основі, на скельних породах, тому що вони тримають деформацію. А напівтверді глини не тримають.
Міцність скельних порід оцінюється тимчасовим опором стисненню. При цьому виникають деформації до певної межі, прямо пропорційні діючим навантаженням. Що складно уявити з напівтвердими глинами. Але міст будували для однієї людини.
– Ви сказали, грязьовий вулкан "працює" раз на десять років. Коли він в останній раз "працював"?
– Це не я сказав. Про це було сказано в науковій статті, яку я редагував і рецензував для наукового журналу. Стаття називалася: "Вплив Кримського мосту на якість води Азовського моря". Вони дуже хитро написали статтю, щоб особливо нікого не дратувати – що, звичайно, вплив мосту є, але не дуже суттєвий. А я вважаю, що суттєвий. Але це вже інше питання.
І саме вони вказували на грязьовий вулкан, який знаходиться поруч з протокою з боку Азовського моря.
Коли він "працював" востаннє, я не можу сказати.
– Ви пов'язуєте грязьовий вулкан з сейсмічною активністю?
– Сейсмічна активність – так, але грязьові вулкани і самі по собі працюють за рахунок надвисокого пластового тиску. Я не буду зараз вдаватися в наукові пояснення. Але там такі веселі речі відбуваються в пластах, що все починає підніматися нагору.
– Р егіон, де споруджено Кримський міст, сейсмонебезпечний?
– Там не просто сейсмонебезпечнийрегіон. Там все небезпечне. Це найбільш невідповідне місце, в якому можна було щось будувати. У 1970-х роках там вже хотіли щось побудувати, провели дослідження. Але експертиза сказала, що в цьому місці будувати не можна через геологічну будову протоки.
Але Ротенберг побудував. Він великий фахівець. Він навіть "Героя праці" отримав. Цікаво, коли міст завалиться, у нього Путін "Героя" забере чи ні? Ну, почекаємо.
– Крім сейсмічної активності і грязьового вулкана які ще актуальні загрози є для цієї споруди?
– Підґрунтя, яке нічого не тримає. Це Майкопські напівтверді зпесчанені глини і висячі палі на глибині приблизно 55 метрів, які спираються на ці напівтверді глини. А повинні спиратися на скельні породи з твердістю 8-9 одиниць.
Ну, чекаємо. Я не поспішаю.
Між іншим, останній рік в російських ЗМІ я нічого про цей міст не чув. Навіть забув про те, що він існує. Тому що там інша проблема – з водою в Криму, яка перекрила всі мости разом узяті.
– Ситуація з кожним місяцем все більше погіршується. Що матимемо цієї весни?
– А чому вона не повинна погіршуватися? За рахунок чого повинна вирішуватися проблема води в Криму? Я не знаю. Її не можна вирішити. Її важко вирішували з Північно-Кримським каналом, а вже без Північно-Кримського каналу вона взагалі нерозв'язна.
Це я говорив на всіх радіостанціях, які потім на мене образилися. "Як же так, Путін дав гроші". Путін дав гроші, але воду він звідки візьме?
– Кажуть про циклічність клімату Криму – посушливі роки чергуються з роками, багатими на опади.
– Так, є циклічність сухих і вологих років. Це природно, циклічність завжди існує. Але я хочу сказати, що вона і за Північно-Кримського каналу існувала. Але 80% води, яку давав канал, звідки взяти.
– Навіть якщо цей рік буде "вологим", це все одно не врятує ситуацію?
– А як це може врятувати ситуацію? Сьогодні вологий, завтра сухий. А далі що? Промивний режим ґрунтів давав канал. Не важливо, за якої кривої забезпеченості.
– Чи можна сказати, що проблема води в Криму досягла свого дна? Чи буде ще гірше?
– Та ні, може бути ще гірше. Я скажу, коли вона досягне дна – коли вони практично повністю вичерпають підземні води. А вони їх зараз дико експлуатують. А заповнення слабке. У Криму були солончаки, і канал врятував родючий грунт.
Є поняття кругообігу води в природі. Не можна природу обдурити, хоч ти п'ять разів Путін, хоч десять Распутін. Без каналу Криму труба.
Повинні сідати політики і вирішувати питання з запуском каналу – дніпровської води. Все решта – казуїстика і розпил коштів.