Метінвест: пропозиція підвищити ренту спровокувало паніку на видобувних підприємствах
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Плани Верховної Ради підвищити ренту на видобуток залізної руди привели до зростання панічних настроїв і перегляду інвестиційних планів на підприємствах гірничодобувного сегменту.
Про це розповіла фінансовий директор групи "Метінвест" Юлія Данкова під час засідання робочої групи при комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
Депутати і представники бізнесу обговорювали положення законопроєктів 1 210 і 1210-1, подані в парламент представниками фракції "Слуга народу". Крім іншого, документи пропонують змінити підхід до формування бази оподаткування при підрахунку рентних платежів на видобуток залізної руди. За оцінками учасників ринку це може призвести до зростання рентних платежів у 4-5 разів.
"На жаль, уже на підприємствах паніка, вже стоп за інвестиціями. Не хочеться перетворювати експертний комітет у пропагандистський майданчик, але це все-таки реально. Будь-які рішення ухвалюються виходячи з економічної доцільності: чи не буде вигідно за витратами добувати руду, її будуть купувати у Бразилії та у Австралії. Ось і все", – зазначила Данкова.
Вона нагадала, що підприємства "Метінвесту" дотримуються рекомендований МВФ паритет розподілу прибутку видобувних компаній, згідно з яким власник надр отримує 40% прибутку, а компанія, яка в подальшому інвестує в розвиток своєї діяльності – 60%.
"За перерахованими платежами, а це рента і податок на прибуток, ми його навіть перевиконуємо. Відповідно, чому робиться висновок про надприбутковість підприємства, мені незрозуміло", – заявила Данкова.
Депутати комітету наполягають на озвученій раніше пропозиції використовувати формульний підхід для визначення ренти. Розмір ренти пропонується встановити на рівні 8% від вартості тонни ЗРС за індексом Platts у Північному порту Китаю. При цьому формула в такому вигляді не враховує витрати бізнесу на транспортування сировини по залізниці і в порти Китаю, що, за оцінками бізнесу, складають до 30% від вартості продукції.