В Україні відновлять перевірки бізнесу щодо "нелегалів": їх заборонив суд, але Кабмін наполягає
У Кабінеті міністрів не мають наміру відмовлятися від перевірок бізнесу стосовно дотримання трудового законодавства, особливо в частині виявлення неоформлених працівників. Із цією метою урядом розроблено новий порядок здійснення нагляду та контролю у сфері трудових відносин, на заміну тому, який було скасовано у судовому порядку півтора місяця тому.
Це випливає із проєкту постанови "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю", який розробили у Міністерстві економіки. Наразі документ оприлюднено на сайті Федерації профспілок для громадського обговорення.
Показово, що 14 вересня Шостий апеляційний адміністративний суд скасував чинний порядок №823, за яким ходили на перевірки контролери з Держпраці. Було встановлено, що він не відповідає основному закону № 877 про порядок здійснення нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також його ухвалено з порушенням регуляторних процедур.
Це означає, що із зазначеної дати трудові інспекції в Україні є незаконними, і навіть якщо такі були розпочаті до 14 вересня, але не завершилися, то вони мали припинитися.
Проте миритися з такою ситуацією у Кабміні не стали, внаслідок чого і було розроблено новий порядок контролю. В уряді запевняють, що в ньому враховано всі скарги підприємців на незаконні дії держінспекторів праці під час перевірок, а також узято до уваги судову практику в цій сфері.
Що зміниться у трудових перевірках
Якщо у двох словах – то нічого кардинально не зміниться. Новими правилами пропонується лише два нововведення, які нібито мають удосконалити роботу Держпраці (за твердженням Мінекономіки). Зокрема:
карним заходам у вигляді захмарних штрафів можуть передувати превентивні з метою запобігання вчиненню порушень законодавства про працю.
Проєктом вносяться зміни до порядку накладення штрафів у разі порушення законодавства про працю. Їхня суть зводиться до того, що за результатами інспекції (якщо були виявлені порушення) не обов'язково застосовуватиметься одразу штраф. На розсуд керівництва Держпраці чи його тероргану роботодавцю спочатку випишуть попередження.
Однак жодних чітких критеріїв застосування такого превентивного заходу проєкт акта не містить. Іншими словами, це питання вирішуватиметься особисто керівними особами Держпраці. А це вже серйозні корупційні ризики.
впроваджується діджиталізація перевірок.
Документ передбачає можливість проведення трудової перевірки віддалено шляхом скерування роботодавцем електронних документів і пояснень на запит інспектора. Однак і тут ключова роль приділяється "рішенню керівництва органу контролю".
Ба більше, такий вид "дистанційної" перевірки може бути застосований лише в одному випадку – затримка із виплати зарплати більш ніж на один місяць або інших виплат, на які працівник має право згідно із законом. В інших випадках – виключно з безпосереднім відвідуванням об'єкта перевірки.
Порядок новий – проблеми старі
Особливих змін механізм проведення трудових перевірок не зазнав. Усі моменти, на які масово скаржився бізнес, перекочували зі старого порядку в новий.
Зокрема, як і раніше, підставами для інспекції з виявлення неоформлених працівників може бути будь-яка інформація, отримана із ЗМІ чи інших джерел із відкритим доступом. Якщо керівник Держпраці вирішить, що така інформація свідчить про наявність підозр використання праці "нелегалів", то візиту інспекторів не уникнути.
По суті, це дає можливість перевірити будь-кого і будь-коли за надуманими підставами – фейковими новинами конкурентів у соцмережах, вигаданими заявами неіснуючих осіб або колишніх ображених працівників і т.д.
Окрім того, залишаються чинними розширені повноваження трудових інспекторів. Вони, як і раніше, зможуть:
без попереднього повідомлення у будь-який час доби відвідувати всі без винятку приміщення підприємства;
ознайомлюватися з будь-якими документами, робити їхні копії;
конфіденційно спілкуватися із працівниками;
залучати правоохоронні органи;
мати робоче місце на підприємстві;
здійснювати фото-, відеозйомку;
одержувати інформацію від державних органів.
На сьогодні в Україні жоден орган державного нагляду не має таких широких повноважень, як Держпраці. Ба більше, жоден правоохоронний орган не має права без рішення суду заходити будь-куди і коли завгодно, та ще й допитувати будь-кого.
На практиці такі надповноваження інспекторів праці не завжди використовуються законно. Однак оновлений порядок ніяк не вирішує цієї проблеми.
На ті ж граблі
Цікавим є той факт, що вже не вперше у судовому порядку скасовується документ, яким керуються інспектори Держпраці під час проведення перевірок. У травні 2019 року було аналогічне рішення Шостого апеляційного адмінсуду про визнання неправомірною та протизаконною постанови уряду № 295 щодо трудових інспекцій.
Через три місяці скасований судом документ з ініціативи Кабміну трансформувався у постанову №823 із деякими косметичними правками.
Проте вже через тиждень із моменту набуття чинності оновленим порядком знову постало питання про його легітимність. Державна регуляторна служба звернулася до уряду з проханням скасувати постанову № 823 на підставі того, що вона ухвалена з порушенням законодавства, як і попередня. 14 вересня цей документ таки скасували, але знову у судовому порядку.
І зараз в уряді пішли вже протоптаним шляхом – ніяк не змінюючи, по суті, самої форми інспекцій, презентували новий документ як повністю вдосконалений і такий, що враховує побажання бізнесу. Насправді "причесали" його лише поверхово способом внесення незначних правок, які ні на що особливо не впливають. Іншими словами, перепакували попередню начинку у нову обгортку.
Безперечно, проблема нелегальної зайнятості для України була і є однією з найзлободенніших – кожен п'ятий громадянин працює в тіньовому секторі економіки. Однак це не є підставою для влади під виглядом боротьби із зазначеною проблемою і надалі "заплющувати очі" на повне беззаконня контролювальних органів у цій сфері.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Державну службу з питань праці очікує чергова реформа – в уряді розробили "дорожню карту" щодо оптимізації роботи служби. Водночас відомству поставлено завдання посилити роботу щодо виявлення та зменшення кількості незадекларованих працівників в Україні.