Із магазинів можуть тимчасово зникнути "соціальні" продукти: в АТБ попередили про ризики

2 хвилини
12,3 т.
Із магазинів можуть тимчасово зникнути 'соціальні' продукти

Постанова Кабінету міністрів про встановлення граничної націнки у розмірі 10% на розширений перелік соціально значущих продуктів харчування може призвести до їхнього зникнення з прилавків магазинів. Причина – стане невигідно їх продавати.

Про це у своєму блозі розповів генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков. За його словами, якщо продажі соціально значущих продуктів харчування зупиняться, це триватиме "до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їхнього ціноутворення".

"Встановлена планка націнки не більше 10% не покриває витрат операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. А отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування", – наголосив він.

Відео дня

Хто винен у зростанні цін

Марков стверджує, що магазини підвищують ціни на соціально значущі продукти харчування не з власної вини. За його словами, вони це роблять через зростання відпускних цін із боку виробників.

Зі свого боку, ті самі змушені підвищувати ціни через зростання цін на енергоносії (газ), а також інші фактори, що враховують під час формування собівартості продукції. "Причому ця тенденція, за багатьма очікуваннями, лише посилюватиметься", – прогнозує він.

Держрегулювання цін не поверне Україну до СРСР

Президент Української асоціації Римського клубу, доктор економічних наук Віктор Галасюк розповів у своєму блозі, що запровадження державного регулювання цін на "соціальні" продукти в Україні не означає повернення до планової економіки або практик часів СРСР.

За його словами, такі заходи часто застосовують у складних умовах економічно розвинені держави, зокрема США. Причому не виключаються побічні ефекти: наприклад, правила намагатимуться "обійти" або може виникнути дефіцит деяких товарів.

Галасюк зазначає: зазвичай уряди обмежують верхній рівень цін (встановлюючи "стелю" рентабельності або самих цін). Це робиться для того, щоб певні товари стали більш доступними для споживачів у особливих умовах, а також щоб стримати інфляцію або захистити споживачів від монополістів. Ось лише деякі приклади:

В Україні запровадили державне регулювання цін на 11 продуктів

В Україні розширили перелік продуктів, ціни на які регулює держава. До нього, крім хліба, внесли також цукор, гречку, олію, макарони тощо. Тепер подорожчання цих товарів мають не лише заздалегідь декларувати, а й також забороняється встановлювати торгову націнку понад 10%.

Така норма передбачена постановою Кабінету міністрів. Документ ухвалили на засіданні 12 січня, яке транслювалося на YouTube.

Націнка тепер регулюватиметься на такі продукти:

  • батон;

  • житньо-пшеничний хліб;

  • гречана крупа;

  • цукровий пісок;

  • пшеничне борошно вищого ґатунку;

  • макаронні вироби українського виробництва (вермішель із борошна найвищого ґатунку);

  • пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці);

  • соняшникова олія;

  • курячі яйця категорії С1;

  • м'ясо птиці (куряча тушка);

  • вершкове масло жирністю 72,5%.

Крім того, Кабінет міністрів зобов'язав щодня перевіряти ціни на соціально важливі продукти, ліки, а також бензин. До цього списку увійшло значно більше товарів, ніж у вже наявний список держрегулювання.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні запровадили й інші механізми обмеження цін на соціально важливі продукти. Це також "знижки" на газ для виробників. "Газові пільги" поширюються на підприємства, які виробляють пшеничне борошно, пастеризоване молоко, соняшникову олію, житньо-пшеничний хліб, курятину та яйця.

Звернення OBOZREVATEL