Білорусь і Росія отримали нову порцію санкцій: на що вони вплинуть і чого чекати Україні
Європейський Союз, Великобританія і США ввели нові санкції щодо Білорусі через диктаторський режим невизнаного президента Олександра Лукашенка і, зокрема, через затримання журналіста Романа Протасевича. Нові обмеження наздогнали і Росію. Санкції через окупацію Криму Захід уже продовжив, і на черзі – обмежувальні заходи через "Північний потік-2" і опозиціонера Олексія Навального.
Хто потрапив під новий санкційний удар і що це означає для України, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Білорусь. Які санкції ввели і проти кого?
У новий санкційний пакет проти Білорусі, який 21 червня затвердила Рада міністрів закордонних справ ЄС, увійшли 86 фізичних та юридичних осіб: обмеження передбачають заморожування активів і заборону на видачу віз.
"Ми продовжимо планомірний шлях із введення санкцій проти Лукашенка і його режиму. Тепер ми не обмежимося лише санкціями проти фізичних осіб і будемо вводити секторальні санкції... Таким способом ми хочемо сприяти фінансовому виснаженню режиму", – зазначив глава МЗС Німеччини Гайко Маас.
У "чорний список" потрапили члени білоруського уряду:
міністр оборони Віктор Хренін;
міністр транспорту і комунікацій Олексій Авраменко;
заступник голови МВС Микола Карпенков.
Також санкції накладаються на членів сім'ї невизнаного президента Білорусі, його сина Дмитра та невістку Лілію. У Брюсселі зазначили, що вони "отримують вигоду від режиму Олександра Лукашенка і підтримують його".
Що стосується компаній, то в списку санкцій значаться такі організації: "Мінський автомобільний завод" і "БелАЗ", нафтовики "ННК", "ЛОГЕКС" і "Глобалкастомменеджмент" (митні послуги), "Бреміно груп" (логістичний оператор) і "Сохра" (продаж білоруських вантажівок, тракторів, самоскидів, будматеріалів).
Згідно із заявою ЄС, рішення "ухвалено у зв'язку з ескалацією ситуації із серйозними порушеннями прав людини в Білорусі та жорсткими репресіями щодо громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів".
Експерт із міжнародних питань Андрій Бузаров вважає, що нові санкції не зможуть вплинути на режим Лукашенка, адже "це покарання, а не стимул зміни політичної системи".
"Світовий досвід попередніх санкцій, наприклад, щодо КНДР і Ірану, показує, що це призводило лише до появи ядерних розробок у цих держав. Отже, санкції з боку ЄС будуть штовхати Білорусь на зближення з країнами пострадянського простору, зокрема з РФ. І це неминуче в найближчі 5-10 років", – зазначив він.
21 червня американський Мінфін також розширив обмежувальні заходи – в список потрапили 16 білоруських чиновників і силовиків, а також п'ять установ. Зокрема:
КДБ Білорусі та його глава Іван Тертель;
мінський ізолятор на Окрестіна;
Головне управління з боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС;
прессекретарка Лукашенка Наталія Ейсмонт;
командир спецпідрозділу КДБ "Альфа" Сергій Зубков;
генпрокурор Андрій Швед;
заступник міністра юстиції Сергій Калиновський;
сім членів Центрвиборчкому.
Британська влада ввела нові обмежувальні заходи проти семи осіб і однієї установи – за примусове приземлення літака Ryanair і захоплення Романа Протасевича та його подруги Софії Сапеги. Ще чотири людини й одна установа внесені в список "у відповідь на тривале придушення демократії і прав людини в Білорусі Лукашенком і його режимом".
Росію теж чекають нові санкції
Також Білий дім продовжить запроваджувати обмежувальні заходи проти російських компаній, які причетні до будівництва "Північного потоку – 2". Крім того, адміністрація президента Джо Байдена анонсувала новий санкційний пакет проти РФ через опозиціонера Олексія Навального.
"Питання в тому, чи будемо ми безпосередньо переслідувати, використовуючи повноваження щодо санкцій наших європейських партнерів, союзників і друзів. Президент Байден сказав: я не готовий цього робити, але я готовий упроваджувати кожні 90 днів санкції проти російських організацій, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". Він це робив і продовжить робити", – заявив радник Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван.
У той же час, за словами Бузарова, жодні санкції не зможуть зупинити будівництво і введення в експлуатацію "Північного потоку-2". А реакція Вашингтона на газопровід – "це більше аспект покарання, але ніяк не протидії".
"В Америці розуміють, що санкції не можуть перешкодити будівництву "Північного потоку". Це вже більше елемент дипломатичного тиску, а не реального перешкоджання. Але вже нічого не зможе перешкодити введенню в експлуатацію газопроводу... Україні ж тепер потрібно думати, як далі використовувати свою трубу, як можна поміняти її призначення", – додав експерт.
Європа про Крим не забула
Європейський Союз продовжив санкції проти Росії через окупацію Криму. Тепер вони будуть діяти щонайменше до 23 червня 2022 року.
Обмежувальні заходи стосуються імпорту в ЄС товарів, виготовлених на півострові, інфраструктурних та фінансових інвестицій, а також туристичних послуг. Також забороняється експорт товарів і технологій кримським компаніям або для їхнього використання на півострові.
В Євросоюзі підкреслили, що не визнають незаконної анексії і продовжують засуджувати порушення міжнародного права.
Що все це означає для України?
З огляду на нові санкції можна зробити кілька важливих висновків:
Білорусь і далі буде ставати сателітом Росії. А це означає, що загроза військового наступу на Україну збережеться не тільки з боку РФ, але й Білорусі.
Імовірність запуску "Північного потоку – 2" – дуже висока. Значить, українській владі треба якомога швидше знайти новий спосіб застосування газотранспортної системи країни.
США і Євросоюз, як і раніше, підтримують територіальну цілісність України, а також засуджують незаконну окупацію Росією Кримського півострова і частини Донбасу.