Туристический магнит Полесья: Славутич

Туристический магнит Полесья: Славутич

Наймолодше місто України. Місто, яке розташоване в одній області, а належить до іншої. Місто, де немає громадського транспорту. Нарешті, місто – мала культурна столиця України-2021. Ще не здогадалися? Це Славутич. Від Києва – 188 км, від Чернігова – 56. Гарні дороги. Залізничне й авто-сполучення. Новий, свіжий, незаїжджений туристичний маршрут, який варто неодмінно освоїти.

Музей & санаторій

Слухаючи історію Славутича, що днями святкував своє 34-річчя, мимоволі згадуєш і Маяковського: "Через четыре года здесь будет город-сад…". Беріть вище – Славутич був споруджений за неповні два. А генеральний план міста затвердили за два місяці – у телефонному режимі. Відразу після аварії на ЧАЕС було вирішено обрати нове місце для проживання працівників та їх родин – не далі, як за 50 км від об’єкту, і в екологічно чистому місці. Саме так Славутич й опинився в Чернігівській області, Ріпкінському районі, будучи при цьому ексклавом Київської області.

Видео дня

Вже у жовтні 1986-го сюди прибули тисячі будівельників, які жили у вахтовому селищі і в каютах 13 теплоходів. Якщо точніше, їх було 9 тисяч – із 9 республік Союзу. І квартали міста, споруджені ними і насичені неповторним національним колоритом, пізніше були названі відповідно: Ризький, Тбіліський, Єреванський тощо. Так і з’явилось місто – живий музей архітектури пізнього СРСР і мекка для урбаністів всіх мастей. У кожному з кварталів зібрані найкращі зразки традиційної архітектури радянських республік, нині – незалежних країн. Щоб відвідати всі їх водночас, достатньо приїхати до Славутича!

Ця оригінальна різновисотна забудова дійсно зачаровує: від прибалтійських дерев’яних котеджів в садах до бакинських багатоповерхівок з рожевого туфу з мангалами просто у дворі – півгодини пішки. Громадського транспорту тут і правда нема – двічі місцева влада намагалась запустити рейсовий автобус, але не прижилося. А от мережа велодоріжок в наявності. Як і ліс посеред міста (чи то місто посеред лісу?). Таке собі місто-санаторій. Або еко-місто. Рівень зелених насаджень тут перевищує європейські норми з озеленення міст у чотири рази.Радіаційний фон – як у Києві. Навколо міста – рекреаційна зона: соснові ліси, різнотравні луки, Дніпро й невеличкі озера… Загалом – доречні локації для зйомок. І тут таки частенько знімають і кліпи (Арсен Мірзоян, Тартак, Іван Дорн, Onuka), й ігрове кіно ("Загублене місто", "Земля забуття", "Метелики"). Останній фільм, до речі, заснований на реальних подіях, і Славутич у ньому "грає роль" тогочасної Прип’яті.

Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич
Туристический магнит Полесья: Славутич

Мала культурна столиця

Попри свої невеликі масштаби (25 тисяч жителів, середній вік яких, до речі, 38 років) Славутич постійно генерує – нові ідеї, нові події, нові проєкти. Щороку в місті відбувається щось цікаве – так, з 1993 року тут проходить міжнародний фестиваль дитячої демократії, телебачення, преси та творчості "Золота осінь Славутича", з 2014 року – міжнародний фестиваль кіно та урбаністики "86", з 2016 року – міжнародна конференція "Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища" INUDECO, з 2019 року – міжнародний фестиваль для людей поважного віку (55+) GOLDenFest і конкурс "Сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича". У 2020-му тут запрацював туристично-інформаційний центр, який допоможе організувати будь-який тур як містом, так і його знаковими околицями. Загалом задача Славутича амбітна – увійти до переліку 10 найкращих туристичних центрів Київщини, а, можливо, й до переліку пам’яток ЮНЕСКО.

Певні кроки в цьому напрямку вже зроблені – нещодавно Славутич переміг у проєкті від Українського Культурного Фонду (УКФ), отримав грант у розмірі 9 млн 818 тис 447 гривень на реалізацію креативних ініціатив і став Малою культурною столицею України-2021. В зв’язку з цим місто ставить перед собою нові цілі: сприяти перезавантаженню України-2021 в культурному і креативному сенсі, створити поле для культурного діалогу і продуктивної взаємодії різних аудиторій із різних регіонів України, надати рівні можливості для самореалізації всіх громадян та спільнот попри гендер, соціальні, фізичні, психологічні та інші особливості, запропонувати нові умови для розвитку економіки. Загалом – відкрити великі можливості маленького міста країні й світу.

Зараз місто працює над розробкою безбар’єрних архітектурних рішень і планує стати першим в Україні містом дійсно без бар’єрів. Також тут створено перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич", що є власністю громади і дає можливості "швидкого старту" для бізнесів.

Туризм, звісно, теж не пасе задніх, адже культура тут не для галочки – це реальний каталізатор розвитку економіки. На 2021 рік заплановано чотири ключові події, що об’єднають креативний, інтелектуальний і творчий потенціал міста – фестиваль для архітекторів "SESAM 2021 Poliklinika" (серпень), арт-резиденцію семантичного сюрреалізму для митців OPEN FORMAT ART RESIDENCE (липень-вересень), фестиваль для майбутніх медійників "Золота осінь Славутича" (вересень). У жовтні пройде й традиційний "GOLDenFest",щорічний культурно-мистецький фестиваль для людей "золотого віку". На кожну подію місто очікує щонайменше 3 тисячі гостей і мріє на повну розкрити свій туристичний потенціал. Схоже, ці амбітні плани реалізуються – тут дійсно живуть люди, закохані в своє місто і сповнені ентузіазму. Поєднуючи традиції з інноваціями, вони подають приклад нової країни, яка вся [to be] – тобі. Власне, так і звучить слоган міста, який допоміг здобути перемогу у конкурсі УКФ: Славутич: ось [to be] країна!

Блок

ЧАЕС і Прип’ять

Відвідини Славутича дуже доречно буде об’єднати з візитом на ЧАЕС і в покинуте місто Прип’ять, адже молоде "місто атома" є прямим спадкоємцем цих об’єктів. І там, і там є чимало цікавого. На ЧАЕС з 2016 року функціонує сучасна захисна оболонка – новий безпечний конфаймент (інакше кажучи, арка), де фахівці через монітори щосекундно спостерігають за тим, що накопичено у спеціальних сховищах. А це – близько 630 тисяч кубометрів радіоактивних відходів, 43 тисячі кубометрів високоактивних відходів і 200 тон ядерного палива… Залишити все це без нагляду неможливо ніколи, попри те, що

припинення роботи всіх блоків ЧАЕС відбулося ще у 2000 році, а повне зняття її з експлуатації заплановано на 2064 рік. Однак короткотривале перебування в самому епіцентрі "зони" наразі цілком безпечно. Хоча сюди й непросто потрапити.

Прип’ять більш відкрита. І дійсно "чиста" з точки зору радіації. Місто, де час зупинився: іржаве "чортове колесо", на якому ніхто й ніколи не катався, школа з підлогою, вкритою протигазами, будинки-пустки… Однак моторошного ефекту це не справляє, принаймні навесні, коли природа показує, хто тут насправді господар. Враження, скоріш, елегійне. Здається, Прип’ять поступово перетворюється на арт-об’єкт, побачити який на власні очі має кожний.

Як ї хати та де зупинятися

З Києва до Славутича ходить "маршрутка".

Номер у готелі "Славутич" – 980 грн. (хостел або приватні апартаменти будуть дешевше)

Ланч в "CoffeeEnjoy" – середній чек 60 грн. з особи

Обід в "I'bar" – 220 грн.

Вечеря в ресторані "Старий Таллінн" або на ранчо "Стара підкова" – 300 грн. на одного.

Пішохідна екскурсія містом – 75 грн.

Вартість дводенного туру в Славутич – від 3 500 до 4900 грн. з відвіданням Прип’яті в залежності від ваших вподобань. Такі організує

Туристично-інформаційний центр Славутича / Visit Slavutych

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.