Павло Слободянюк: Через "сірі" телефони держава втрачає 200-300 млн. гривень щороку

Павло Слободянюк: Через 'сірі' телефони держава втрачає 200-300 млн. гривень щороку

Тисячі українців щороку стають жертвами крадіїв мобільних телефонів. Причому, навіть заява до міліції не гарантує ані повернення телефону законному власникові, ані будь-якої матеріальної компенсації за понесені втрати. Разом з тим, зробити крадіжки безглуздим заняттям і унеможливити користування вкраденими мобільними телефонами вже не вперше намагаються на законодавчому рівні. Однак, поки що у народних обранців до розгляду відповідних законопроектів руки не доходять.

Про те, чому гальмується прийняття законопроекту, що передбачає відключення викрадених або нелегально ввезених телефонів, як в Україні ведеться облік мобільних пристроїв і навіщо він потрібен, "Обозреватель" говорив з начальником Українського державного центру радіочастот Павлом Слободянюком.

Павле Васильовичу, справжнім прокляттям багатьох великих міст є крадіжки мобільних телефонів. У Нью-Йорку, наприклад, це взагалі один з найпоширеніших злочинів. В Україні щомісяця відбуваються десятки тисяч крадіжок телефонів. Однак міліція за розслідування таких злочинів береться дуже неохоче, оскільки вірогідність їх розкриття є дуже низькою. Мабуть тому більшість потерпілих не звертаються до міліції. В нашій державі неодноразово здійснювалися спроби на законодавчому рівні боротися з крадіжками мобілок. Навесні у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, в якому пропонувалося відключати крадені мобільні телефони. Чому, на Ваш погляд, цей законопроект досі не ухвалений і чи дійсно він може допомогти розв’язати проблему?

П.С. : В Україні крадіжки мобільних телефонів також є найпоширенішим злочином, і це можуть підтвердити співробітники МВС. Чому законотворці не звертають на це уваги? Насправді це для мене цілковита загадка. На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, дуже сильного лоббі проти цього закону немає.

Всі основні гравці ринку, постачальники телефонів зацікавлені в ньому. Оператори зв’язку займають нейтральну позицію - вони не підтримують, але й не проти відключення крадених телефонів. Для них це не принципово. Як на мене, це просто інертність депутатів.

Мені здається, що у депутатів ще не усвідомили, наскільки соціально важливою є ця справа. Вони не розуміють, що, розв’язавши цю проблему, можуть значно підвищити свій авторитет. Адже крадіжки телефонів є дуже болючим питанням.

За навіть самими скромними підрахунками, лише у Києві щодня крадуть 15-20 телефонів! Скільки з них відбирають із застосуванням сили, я точно не знаю. Гадаю, це відбувається дуже часто. По добрій волі ж ніхто свій телефон не віддасть. Тому одному голову розбили, другому пальця зламали, третього штовхнули… І все це відбувається з нашими близькими, з нашими дітьми, батьками.

Якщо говорити про мобільні телефони – а особливо, про смартфони – то рівень контрабанди сягає 17, а може й 19%

За рахунок законопроекту про відключення крадених мобільних телефонів це питання можна вирішити. Я в цьому впевнений на 100%. Про це свідчать приклади багатьох інших країн, які вже запровадили такі жорсткі способи боротьби з крадіжками телефонів. Подібні системи було введено в Канаді, в Австралії – і вже десь за півроку кількість вкрадених телефонів в цих країнах зменшилася на 20% і більше. Зникає сенс красти телефони. Бо, якщо телефон не працюватиме, його ніхто не купить. А крадуть телефони, як усі ми чудово розуміємо, для того, щоб їх потім продати.

Законопроект, який подали до Верховної Ради навесні – це, між іншим, вже третя спроба законодавчо навести порядок на ринку мобільних телефонів. До цього двічі не змогли прийняти інший законопроект. І найцікавішим є те, що ніхто цей закон не відхиляв. Він просто не доходив до остаточного розгляду і голосування. Не до цього, виявляється, народним обранцям. Є, мабуть, вважають вони, більш важливі справи, а це, на їхню думку, такі собі дурнички. Прикро.

Читайте: Бюджет недополучает из-за серых телефонов до 300 млн грн в год

Як саме пропонується боротися з крадіжками мобільних телефонів – зокрема, в останньому зареєстрованому у парламенті законопроекті? Як працюватиме цей механізм?

П.С.: На мою думку, в якому саме вигляді буде прийнято законопроект, не так вже й важливо. Важливою є ключова теза запропонованого законопроекту – те, що телефони, які потрапляють до "чорного списку" забороняється обслуговувати операторам мобільного зв’язку. Решта – деталі. Треба буде ще подумати, яким чином до цього "чорного списку" потраплятимуть коди IMEI: чи це буде за рішенням суду, чи це буде просто за заявою абонента, чи це буде за зверненням від міліції. Це все можна доопрацьовувати. Але ми вважаємо: треба законодавчо визначити, що телефони, які перебувають у "чорному списку", не повинні обслуговуватися. Оце і є той ключовий момент, який зробить крадіжки недоцільними.

Але Ви думали над тим, як найдоцільніше поповнювати цей "чорний список"? Як він формується зараз?

П.С. : Зараз "чорний список" формується за рахунок кодів IMEI телефонів, які на територію України потрапили невідомим, а частіше за все контрабандним шляхом. Сьогодні рівень контрабанди, хоча і суттєво менший, ніж був у 2008-2009 роках, але лишається досить значним. Якщо говорити про мобільні телефони – а особливо, про смартфони – то рівень контрабанди сягає 17, а може й 19%.

Ми розуміємо, що, наприклад, якщо до нас влітку приїжджає на відпочинок декілька мільйонів російських, білоруських або молдовських громадян, їхні телефони з’являються в наших мережах. Хоча підтвердження походження цих телефонів у нас немає, але ця проблема була вирішена технічно - роумінгові телефони до "чорного списку" не потрапляють, скільки б часу і скільки б разів він не перебував в мережі українського оператора.

При вирішенні на законодавчому рівні проблеми відключення телефонів з "чорного списку" левову частину цього списку будуть складати саме крадені телефони. І тут треба буде розробити механізм, яким чином має підтверджуватись факт крадіжки. Адже далеко не всі абоненти мобільного зв’язку мають контракт, хтось обслуговується по передплаті.

Далеко не всі люди зберігають упаковку від телефону чи чеки. Я, наприклад, не зберігаю чеки, купуючи телефон. Але, думаю, й цю проблему можна вирішити технічно.

Оскільки держава не поспішає вирішувати цю проблему і визначати на законодавчому рівні механізм боротьби з крадіжками телефонів, можливо, ви разом з правоохоронцями і операторами мобільного зв’язку якось координуєте дії, щоб певним чином змінити ситуацію? Що взагалі можна зробити в умовах, коли законодавчо питання щодо відключення телефонів з "чорного списку" не врегульовано?

П.С.: Те, що можемо зробити, ми робимо. По-перше, постійно інформуємо населення про те, що під час купівлі телефону доцільно його перевіряти його легальність. Для цього не потрібно жодних коштів чи багато часу. Але це хоч якась гарантія того, що, викладаючи кровно зароблені гроші, ви не придбаєте телефон, який в подальшому може не працювати.

Читайте: Европа ужесточает наказание за перепрошивку мобильных

Друге. Ми пробуємо цю проблему розглядати на значно вищому рівні. Так, я в липні поточного року зустрічався з директором Центру стандартизації Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) паном Мальколмом Джонсоном. Ми обговорювали цю проблему, яка, до речі, викликала дуже велику зацікавленість саме в ITU.

Більше того, два тижні, як наша делегація брала участь у роботі відповідної робочої групи ITU в Уганді. Наш вклад прийнято ITU і вже в квітні 2014 року у нас, в Україні, вперше проходитиме велика робоча зустріч фахівців всього світу з цього питання.

Адже ця проблема насправді гостро стоїть не лише в Україні, це проблема всього світу. Телефон – я це завжди кажу – на сьогоднішній день значно більше, ніж просто засіб зв’язку. Це вже і гаманець, і посвідчення, і квиток, і особисті дані і, навіть, дуже інтимне листування. Тобто втрата телефону, а тим більше користування цим телефоном іншою людиною - це вже є дуже великою проблемою. І її треба розв’язувати. Розв’язувати на світовому рівні. Ми зараз цю роботу ведемо.

До нас часто звертаються люди, в яких вкрали телефони, з проханням відключити їх. Але я вже згадував про позицію операторів – вона досить інертна. Оператори мобільного зв’язку кажуть: буде закон – відключимо, не буде – не відключатимемо.

Що ще ми можемо зробити? Ми з власної ініціативи надаємо всю інформацію, що до нас надходить, щодо продажу телефонів, внесених до "чорного списку", до департаменту державного нагляду. Звертаємо увагу компетентних органів на ці факти і просимо провести перевірки зафіксованих порушень, оскільки наше підприємство не є наглядовим органом і не може самостійно проводити перевірки. Більше нічого зробити ми не можемо – маємо право тільки інформувати про порушення...

Читайте: Законопроект о краденых мобильных комитет ВР рассмотрит в декабре

А ті органи, до яких ви звертаєтеся з повідомленнями, зобов’язані реагувати?

П.С. : Вони перевіряють, але… Це, мабуть, такий український феномен. В жодній країні світу такої, як у нас, кількості точок, де торгують мобільними телефонами, я не бачив. У нас мабуть найбільше точок з продажу квітів, огірків-помідорів і мобільних телефонів. Через кожні 100 м торгують. Перевірити - та навіть просто обійти усі ці точки - просто неможливо. Має бути система. А не так, що, припустімо, перевірили 4-5 торгових точок, виявили контрабандні телефони, конфіскували їх – і все. Вже за тиждень в цих точках торгуватимуть такими ж телефонами сумнівного походження. Бо продавці розраховують, що більше до них не прийдуть. Якби продавець знав, що всі телефони, які незаконно ввезені – незалежно від того, встиг він їх продати чи ні, неодмінно будуть відключені – повірте, ніхто би такими телефонами не торгував. Зараз це бізнес. Хоч і є ризик, а вони ризикують.

Що собою являє "сірий список" мобільних телефонів? Як він формується?

П.С. : У нас працює автоматизована інформаційна система обліку мобільних терміналів, яка синхронізована з мережами операторів. Тобто всі телефони, які з’являються в Україні у мережі будь-якого оператора, відображаються в нашій системі. Ми проводимо перевірку, звіряємо коди IMEI. Якщо телефон, який з’явився в мережі будь-якого оператора, у нашій системі внесений до "білого списку", тобто він офіційно перетнув кордон України - нема питань, він працює. Якщо ж ми бачимо, що з’явився і обслуговується операторами телефон, якого немає в "білому списку", - його IMEI автоматично попадає до "сірого списку". А далі ми чекаємо 3 місяці. Якщо за цей час нам довели, що цей конкретний телефон ввезено в Україну офіційно, він переходить до "білого списку". Якщо за три місяці цього не сталося, телефон автоматично переходить до "чорного списку".

Хто має доводити легальність походження мобільного телефону? Його власник?

П.С.: Це питання, на жаль, на сьогодні законодавчо не вирішено. Неправильним буде лише законодавчо зобов’язати операторів мобільного зв’язку відключати телефони, що потрапили до "чорного списку", і при цьому не попереджати про це власників. Передбачено, що, як тільки цей телефон з’являється у "сірому списку", його власник має отримати СМС від оператора з повідомленням про це. Після отримання повідомлення людина має зрозуміти: у неї є 3 місяці, щоб довести, що телефон придбано легально. Інакше за 3 місяці апарат буде відключено. Ось такий передбачається алгоритм.

Що Ви маєте на увазі, коли кажете, що власник має звернутися до вас? Достатньо просто подзвонити?

П.С.: Ні. Якщо людина за кордоном придбала для себе телефон, вона має написати заяву, прикласти до неї копію тих сторінок закордонного паспорта, які підтверджують, що вона дійсно була за кордоном в цей час. У нас на сайті ця форма є, є перелік документів, які необхідно нам надати, щоб ми могли зареєструвати телефон. Це абсолютно безкоштовна процедура, вона дуже проста.

Навіщо це потрібно?

П.С. : Громадяни можуть привезти з-за кордону до двох телефонів для власного використання. Якщо це було поштове пересилання, підтверджуючі документи ви маєте отримати під час поштового пересилання. Якщо ви привезли телефон з відрядження чи відпустки, це також має підтверджуватися відповідними документами. У вашому закордонному паспорті повинна бути відмітка, що ви були за кордоном. Ми звіряємо, чи був телефон, IMEI якого нам надали, випущений до того, як ви поїхали за кордон. Якщо по датах все сходиться, ми вносимо телефон до "білого списку".

Люди, що купили свої телефони в Україні, теж мають щось робити?

П.С. : Нічого їм робити не треба. Варто лише під час купівлі перевірити телефон. Якщо під час перевірки ви побачили, що його IMEI у "білому списку", - немає питань. Якщо ж він відсутній у "білому списку, або знаходиться в "сірому" чи "чорному", - краще просто не купувати.

Нагадайте, як перевірити свій телефон?

П.С. : Дуже просто. Ви набираєте комбінацію *#06#. На дисплеї будь-якого телефону з'являється код IMEI, 15 цифр. Далі ви просто записуєте цей код і у вигляді СМС відправляєте на короткий номер 307 (повідомлення - безкоштовні). За 2- 3, максимум 10 секунд, отримаєте відповідь, чи внесено ваш телефон у "білий список". Перевірити можна і через наш сайт. Там є окремий розділ - "Перевірка кодів IMEI мобільних телефонів". Так само ви вносите код, натискаєте клавішу відправлення - і тут же отримуєте відповідь.

Що робити людині, яка таки придбала мобільний телефон, навіть не підозрюючи, що його IMEI внесено до "сірого" чи "чорного" списку?

П.С. : У нас є закон про захист прав споживачів. Ви маєте повне право звернутися до продавця цього телефону і повідомити його, він продав телефон невідповідної якості. В Україні, до речі, законом забороняється торгувати мобільними телефонами чи радіоелектронними засобами, IMEI яких не внесено до нашої бази. Тож, власники таких телефонів можуть висувати претензії продавцеві, і він буде зобов’язаний такий телефон замінити на легальний.

Чи можна змусити продавця замінити телефон, IMEI якого включено до "чорного" чи "сірого" списку, якщо вже минули передбачені законодавством 14 днів, протягом яких можна повернути неякісний товар?

П.С. : Інформація щодо того, як перевірити телефон, який ви хочете купити, має бути в кожній точці продажу. Однак, якщо ви цього все-таки не зробили - у нас існує ціла система захисту прав споживачів. Ви можете через суд вимагати повернення коштів або заміни цього телефону. Це не простий варіант. Але ми все-таки живемо в правовій країн, і цим треба займатися. Якщо продавці будуть розуміти, що безкарно робити таке не дозволять, то вони і не будуть цього робити. Законодавчо в Україні є всі підстави вимагати заміни контрабандного телефону, IMEI якого не внесений до "білого списку".

Близько року тому ви констатували, що нелегально на територію України ввозиться близько 15-17% мобільних телефонів. Яка динаміка існування ринку "сірих" мобілок?

П.С.: На жаль, є збільшення.

Чому?

П.С.: Важко сказати… Я можу поділитися лише власною думкою. На сьогоднішній день десь 30%, за найскромнішими розрахунками, - це смартфони. Раніше найбільш популярними були дешеві телефони.

Смартфон - це значно дорожча річ, у порівнянні зі звичайним телефоном. І стає вже більш рентабельним везти ці телефони навіть в кишенях чи валізах. Якщо людина привозить 20-30 айфонів, то на кожному телефоні вона вже має суттєвий прибуток.

Якщо айфон в США може коштувати близько 300 долларів, то в нас він коштує майже 1000 умовних одиниць. Гра, як кажуть, вартує свічок. Люди ризикують, везуть у валізах ці телефони, які з часом з’являються в мережах. За рахунок цього, вважаю, і спостерігаємо збільшення.

Наскільки суттєве це збільшення?

П.С. : Важко оцінити. Ми не маємо інформації, скільки телефонів взагалі було продано цього року. Ми оперуємо даними нашої системи та оцінками ринку. На сьогоднішній день, за нашими даними, офіційно на територію України ввезено трохи більше 7 млн. мобільних телефонів. Точну цифру за рік ми зможемо назвати вже наприкінці грудня. Скільки їх реально було продано - це ринок покаже. Зазвичай, наприкінці року агентства з оцінки ринку називають приблизну кількість проданих в Україні телефонів. Тоді ми зможемо порівняти кількість легально ввезених і реально проданих телефонів. Різниця між ними – це і є "сірі" телефони.

Айфонів четвертої і п’ятої моделей, за офіційними даними, ввезено легально у 2013 році 8 400. А в мережах операторів зв’язку в цьому році їх з’явилося, за приблизними оцінками, понад 120 тис.

Як щодо оцінки втрат держави за рахунок контрабанди мобільних телефонів? Скільки недоотримує бюджет України через несплачені постачальниками податки?

П.С. : Втрати дуже великі. Не в останню чергу завдяки тому, що більшість телефонів, які незаконно з’являються на території України - це якраз дорогі телефони. За нашими підрахунками, десь на рівні 200 - 300 млн. грн. на рік держава втрачає тільки на тому, що з цих телефонів не сплачують податки. За рахунок телефонів, що ввозяться офіційно, держава отримує щороку близько 1,1-1,3 млрд. грн. Це суттєва частина нашого бюджету.

Чи можете назвати ціновий діапазон телефонів, які ввозяться в Україну нелегально найчастіше?

П.С. : Важко сказати. Але десь на рівні від 2 тис грн і вище.

А по моделях є якісь фаворити у нелегальних продавців?

П.С. : Такої статистики не ведемо. Знаю тільки, що на сьогоднішній день айфонів четвертої і п’ятої моделей, за офіційними даними, ввезено легально у 2013 році 8 400. А в мережах операторів зв’язку в цьому році їх з’явилося, за приблизними оцінками, понад 120 тис.

І все це – контрабанда?

П.С.: Не обов’язково. Цілком можливо, що деяка кількість цих телефонів могла бути купленою за кордоном, але просто люди не надають належного значення тому, що треба звернутися до нас, аби ці телефони були внесені до "білого списку".

Як же протидіяти контрабанді мобільних телефонів?

П.С.: Насправді існує лише два варіанти. Є варіант силовий, як то кажуть. Він, до речі, широко використовується в деяких країнах – у тій же Росії, наприклад. Там проходять "маски-шоу": на митний склад приїздить сотня фахівців ФСБ, які починають перевірку. Потім конфіскують великі партії. На жаль, цей варіант не завжди дієвий, часто не працює. Ми ж всі добре знаємо, як всі проблеми вирішуються на місцях. Можна ж "домовлятися".

Тому єдиний варіант вирішення таких питань – зробити так, щоб вони не залежали від посадовців. Будь-яке питання боротьби з корупцією можна розв’язати тільки тоді, коли посадова особа нічого не може вирішити, коли рішення приймає безпосередньо пересічний громадянин.

У тій системі, яку збудували ми, рішення ухвалює саме споживач. Якщо він чітко знає, що телефон, який не внесено до "білого списку" - він з часом з’явиться в "чорному списку" і його не можна буде використовувати, він його не купить. З тієї ж причини він не купить бувший у вжитку телефон який знаходиться в "чорному списку", тобто крадений. Бо це його гроші. А що стосується нашої системи, то тут ні від кого нічого не залежить – все робить автоматизована система. Підкупити жодного нашого працівника неможливо, тому що механізм встановлений таким чином, що додатково внести той чи інший IMEI просто не вийде - такий зроблено рівень захисту і контролю на кожному етапі. Навіть я, коли за кордоном купую собі телефон, сам змушений писати заяву, щоб цей телефон внесли до бази IMEI. Іншого шляху немає.

Читайте: В интернет-магазинах открыто продают "серые" мобильные

Звісно, те, що купуючи телефон, ввезений нелегально, ми сприяємо недоотриманню коштів бюджетом, мало би нас зупиняти. Однак далеко не кожний, обираючи між гіпотетичним внеском у бюджет і цілком відчутною меншою ціною на "сірий" телефон, оберуть перше. Можливо, є ще якісь причини не купувати "сірі" телефони, поки ще законом не передбачене їхнє відключення?

П.С. : Боротьба з контрафактною продукцією пов'язана, в тому числі, і з проблемами, які можуть з'являтися у функціонуванні телефонів. Простий приклад: телефони, які виробляють для країн Азії, можуть не мати прошивки для кирилиці, а тому її роблять в кустарних умовах. Як вона працює - ніхто не знає. Буває, що користувачі "перепрошитих" айфонів часто мають проблем із пошуком мережі.

Є проблеми і з обслуговуванням "сірих" телефонів. Якщо ваш телефон зламається і ви прийдете до сервісного центру, вам можуть просто відмовити в гарантійному обслуговуванні. Мовляв, цей телефон офіційно для України не вироблявся, тому він не буде обслуговуватися. Звісно, всі порядні виробники дають гарантію на свої вироби. Однак, якщо ви купили "сірий" телефон, на нього гарантія може не поширюватися.

У контрафактних (тобто підроблених) телефонів часто бувають збої в роботі. Більше того, вони можуть нести реальну загрозу для користувача, мати неприпустимий рівень випромінювань. Є телефони, які вибухають. Таких випадків не один, не два і, навіть, не три…. Є випадки, коли люди від того гинуть. В Китаї нещодавно телефон вибухнув в момент, коли людина розмовляла. І людина загинула. В Індії людина загинула тоді, коли заряджала телефон.

Зрозуміло, що з телефоном, виготовленим згідно із стандартами, таке навряд чи трапиться. Адже виробник ніколи не піде на порушення існуючих стандартів. Інша справа – підробка. Але як її розпізнати? Тільки перевіряючи телефон під час купівлі.

Читайте: МТС готов отключать "серые" мобильные

То невже слід чекати таких трагедій у нас? Що взагалі, на Вашу думку, має статися, наскільки мають зрости втрати бюджету внаслідок існування "сірого" ринку мобільних телефонів, як сильно має збільшитися статистика по крадіжках мобілок, аби законодавці і суспільство зрозуміли важливість прийняття відповідних законодавчих змін?

П.С. : Важко сказати… Що стосується суспільства, то таке розуміння є. Було проведене не одне опитування, і громадяни однозначно висловлюються за необхідність таких кроків.

Що ж стосується народних депутатів… Не знаю, як вже донести до законодавців занепокоєність пересічного громадянина.

Я дуже добре розумію, що депутат або людина, яка може дозволяти собі переміщатися теренами України виключно на дорогих авто, може не розуміти такої глобальності проблеми. Адже йому, швидше за все, не загрожує крадіжка телефону. Якщо раптом і вкрадуть – фінансово це для заможної людини не велика втрата, але вони чомусь не розуміють що є ще одна складова наслідків крадіжки - втрата інформації на його смартфоні та потрапляння її до чужих рук.

Але ж є ще й решта населення! Є пересічні громадяни, для яких втрата двох тисяч гривень є суттєвою. У більшості людей діти ходять до школи, ввечері гуляють.... Є ризик, що якийсь наркоман відлупцює цю дитину і забере в неї телефон. Як це донести до наших депутатів? Я не знаю. Давайте оголошення напишемо, врешті-решт…

Ми, однак, не втрачаємо надію достукатися до розуму і совісті депутатів і офіційним шляхом, і неофіційно, під час неформальних зустрічей. Але, на жаль, нас поки що не почули.