УкраїнськаУКР
русскийРУС
Сергей Грабовский
Сергей Грабовский
Кандидат философских наук, член Ассоциации украинских писателей

Блог | Телевизионный бред подполковника КГБ: что на самом деле сказал Путин

Российский диктатор Владимир Путин

Дамы и господа, это не смешно. Это по меньшей мере загоняет в печаль. В Украине масс-медиа не просто не проанализировали или хотя бы не изложили основные моменты интервью В.В.Путина индийскому телевидению, ограничившись отрывочными цитатами, но и дали неточную информацию. Мол, это было интервью India Today. Нет, это было интервью двум телеканалам – Aaj Tak и India Today. Не знаю, сколько зрителей конкретно увидели и услышали Путина, но аудитория Aaj Tak огромная, это один из самых популярных новостных каналов Индии, который лидирует по просмотрам как на телевидении, так и в цифровом пространстве, в частности на YouTube (более 74 млн подписчиков, а учитывая, что в Индии семьи обычно большие, можно смело считать, что эти 74 млн – это 300-400 млн зрителей). India Today имеет меньше подписчиков – около 11 млн, потому что это англоязычный круглосуточный новостной телеканал, а Aaj Tak вещает на хинди. В целом, оба эти канала – как в варианте традиционного TV, так и на YouTube – имеют потенциальную аудиторию не менее 700-800 тысяч.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

Враховуючи ж те, що в Індії близький друг прем’єра Нарендри Моді В.В.Путін (цю дружбу підкреслюють вони обидва) фігурує ще й, за словами однієї з інтерв’юерок, як "безсумнівно, один із найвпливовіших політиків світу" чиї рішення "впливають не лише на Росію, а й на країни по всьому світу", а сам він "приваблива, загадкова постать на світовій арені, більш захоплюючого, ніж він, бути не може", можна сміливо припустити, що інтерв’ю дивилося не менше, ніж півмільярда громадян Індії, які бачитимуть російсько-українську війну, її підстави, перспективи миру, ба більше – російську історію та геополітику очима підполковника КҐБ Путіна.

А останній, як завжди, бреше на всі заставки. І брехня ця, втовкмачена у свідомість і півсвідомість півмільярда людей (чинна індійська влада досить жорство контролює медіапростір, альтернативну інформацію дістати не так просто) матиме серйозну геополітичну вагу.

А разом із тим Путін виказав чимало правди про свої наміри та мотиви.

Отже: метою т.зв. "СВО" Путін назвав "захист своїх людей, які там проживають, захист наших традиційних цінностей, російської мови і так далі. Захист, до речі, релігії, яка культивується століттями на цих територіях. А ви ж знаєте, що Російська православна церква в Україні практично під забороною: відбирають храми, людей виганяють з церков… Я вже не кажу про заборону російської мови і так далі".

Тобто "захист російської мови" – це підстава убивати десятки тисяч цивільного українського люду – й україно-, і російськомовного. А хто такі "свої люди"? Ті, кого Москва оголошує своїми? Ну, а тираді про РПЦ слід аплодувати: ПУТІН ПУБЛІЧНО ВИЗНАВ, ЩО НІЯКОЇ "УПЦ МП" НЕ ІСНУЄ, а в Україні діє традиційний інструмент ідеологічного відділу ЦК КПСС і КҐБ СССР, створений іще Сталіним. А разом із цією правдою – і брехня: яка "заборона російської мови"?

Наступна частина монологу: "Не ми починали цю війну. Захід потурав і сприяв, організував державний переворот в Україні. Після цього почалися події в Криму, а потім почалися події на південному сході тодішньої України, в Донбасі". Насправді державний переворот в Україні у 2010 році вчинила команда Віктора Януковича (його обрали з одними повноваженнями, а він "організував" собі інші, поставивши російських генералів на чолі майже всіх силових структур). І "події у Криму" почалися 20 лютого 2014 року, коли Янукович іще сидів у Києві на Банковій. "Події" ті були організовані російськими бойовиками та агентурою Кремля, що, як то кажуть, нотаріально засвідчено.

А Путін бреше далі: "Ми вісім років… намагалися вирішити ці питання мирним шляхом, підписали… Мінські угоди, сподіваючись, що вдасться мирними засобами врегулювати цю проблему. Потім з’ясували, що західні лідери, вони сказали про це публічно, що вони й не збиралися виконувати ці Мінські угоди, а підписали їх тільки для того, щоб дати можливість озброїтися Україні і продовжити збройну боротьбу вже з нами. Ми змушені були через вісім років знищення людей, які проживають на Донбасі,... – змушені були визнати ці республіки, по-перше, а по-друге, почати надавати їм підтримку. І наша спеціальна військова операція – це не початок війни, а спроба її закінчити. Закінчити війну, яку Захід розв’язав проти нас руками українських націоналістів… А закінчимо ми тоді, коли досягнемо цілей, поставлених перед початком спеціальної військової операції, – звільнимо ці території". Що ж, Геббельс у порівнянні з Путіним – мале дитятко. "Мирним шляхом"? Завівши на Донбас спершу бойовиків Гіркіна, а потім регулярні війська? Тодішній президент Франції Олланд згадував про Мінськ-2: "Путін раптово вийшов із себе і погрожував просто і повністю розчавити війська свого візаві (Порошенка). Це виглядало визнанням наявності його військ на сході України". І невже сформовані ще на початку 2015 року на Донбасі 1-й і 2-й армійські корпуси з російською ж технікою і російським офіцерським складом – це теж щось "мирне"? Ну, а теза, що "Захід розв’язав проти нас руками українських націоналістів" відверто розрахована на клінічних ідіотів. Невже в Індії таких півмільярда?

Особливої уваги заслуговують слова про цілі "СВО". Ми пам’ятаємо, що на початку великомасштабного вторгнення Путін прямо говорив про зниження легітимної української влади і вже привіз до Мінська Януковича. Але не склалося, тож доводиться робити вигляд, що метою є "звільнити ці території". Які саме "ці"? Й ось тут маємо справжню детективну історію.

Наведу інформацію агенції ТАСС мовою оригіналу: "Россия освободит Донбасс и Новороссию либо военным, либо другим путем. Об этом заявил президент РФ Владимир Путин в интервью телеканалу India Today в преддверии госвизита в Индию". Слово "Новороссия" винесене і в заголовок цієї інформації. Але в опублікованому на президентському порталі Путіна тексті інтерв’ю це слово відсутнє. Як і чому? Видається, пояснення просте. Не могла державна агенція ТАСС (з її партійно-чекістським родоводом) щось вигадати; схоже, Путін захопився і виказав державну таємницю, яку з тексту інтерв’ю прибрали, а з публікації ТАСС не встигли. Адже т.зв "Новоросія" (історичні землі Війська Запорозького, Кримського ханату, Молдовського князівства та кілька фортець Османської імперії) включає в себе нинішні Запорізьку, Херсонську, Миколаївську, Дніпропетровську, Одеську та Кіровоградську області України плюс Республіку Молдова. Це означає, що Росія планує воювати й далі, і не лише з Україною. Це і треба було сховати.

ІЩЕ РАЗ: ПУТІН НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ ПРИПИНЯТИ ВІЙНУ НАВІТЬ У РАЗІ, ЯКЩО УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКА ПІДУТЬ З ДОНБАСУ.

А дідусь Трамп нехай укотре повторює мантру, що Путін, мовляв, хоче завершити війну і повернутися до мирного життя. Ба більше: Трамп певен, що в його першу каденцію російської війни проти України не було…

Ясна річ, в інтерв’ю міститься й "історична" частина. Там, як завжди у Путіна, повна маячня: "Перша столиця за історією була в районі міста Новгорода, на північному заході. Потім звідти державність "перетекла" до міста Великий Новгород, а трохи пізніше – до Києва. І ось це була Давня Русь". Впадає в око, що Путін дотримується т.зв. "норманської теорії" походження Русі, тобто наполягає на нездатності слов’янського люду на творення власної державності. І при цьому вважає і Новгород (аж двічі знищений московітами разом із населенням), і Київ "Росією". А далі, мовляв, Київ і навколишня частина Русі, яка потрапила до Польщі, "в XVII столітті попросилася назад, до Росії". Агов, у чий зад? Росії ж постала лише у XVIIІ столітті! А до того навіть рубль був московський, російського не існувало…

Не стану розбирати всю путінську брехню, наголошу на двох сюжетах. "Київський режим за своєю ментальністю справді дуже схожий на неонацистський режим, тому що крайня форма націоналізму та неонацизму – це майже одне й те саме, це майже рівні поняття". Агов, насправді нацизм – то націонал-соціалізм, а де в Україні соціалізм? А от у Німеччині він був – читайте монографію путінського земляка з Пітера професора Олега Пєнкова "Соціалізм Гітлера", там усе розписано. І нарешті: "Коли Україна набула свою незалежність, – мало хто згадує про це – перший документ про незалежність це що, який документ? Декларація про суверенітет, незалежність України. І це є база української незалежності, української сучасної державності. І там написано, що Україна – це нейтральна держава". Путін знову відверто бреше. База української державності насправді – це Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, підтверджений усенародним референдумом 1 грудня 1991 року, а затим утілений у Конституцію України. Декларація ж про державний суверенітет стала однією зі сходинок на шляху унезалежнення України. А про нейтралітет там сказано таке: "Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї". Звернули увагу? Не Україна, а Українська РСР (покажіть її на мапі світу!), і УРСР не "нейтральна держава", а така державна формація, яка МАЄ НАМІР СТАТИ НЕЙТРАЛЬНОЮ. А намір і його реалізація далеко не завжди збігаються, чи не так? Он Гітлер мав намір завоювати півсвіту, а інші півсвіту віддати союзникам, і як?

А на закінчення – ще одна цікавинка. Нам розказували, що 28 пунктів російсько-американськго "мирного плану" (який не є ані мирним, ані планом) українським переговірникам удалося звести до 19 чи 20. А за Путіним жодного скорочення не було: "Просто вони (американці) розбили ці 28, потім 27 пунктів на чотири пакети і запропонували обговорювати ці чотири пакети. Але, по суті, це ті самі 27 пунктів". Якщо це правда, то США відверто "злили" Україну, якщо ні – то як офіційний Вашингтон може мати справу з таким брехуном геополітичного масштабу?

Ну, а нинішній Індії, схоже, саме такий Путін і потрібен…

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...