Тренер Селіна: Жека жив в гуртожитку з мужиками-роботягами

Тренер Селіна: Жека жив в гуртожитку з мужиками-роботягами

Тренер В’ячеслав Францев, який працює з дітьми у школі алчевської "Сталі", після матчу відбірного турніру чемпіонату світу-2014 Молдова – Україна (0:0) в Кишиневі виглядав засмученим. Не дивно, адже наша збірна втратила важливі очки, а його вихованець Євген Селін продемонстрував непереконливу гру.

- Та всі наші гравці зіграли однаково посередньо, - каже В’ячеслав Максимович кореспондентові "Обозревателя". - Когось виділяти з цієї компанії не варто. Можливо, далася взнаки самовпевненість, може, не налаштувалися, як слід, може, далася взнаки відсутність Олега Блохіна...

- Вас не здивувало те, що крайні оборонці, зокрема Селін, дуже рідко як для матчу з таким опонентом підключалися до атак?

- Може, йому дали відповідну установку. Якщо тренер каже гравцеві підключатися – той підключається. Все залежить від того, яку установку Андрій Баль дав Селіну та Бутку. Молдовани зосередилися на обороні, шукали момент для контратаки, коли Україна на останніх хвилинах побігла вперед. Зрештою, контратаки у господарів не виходили, але забити вони могли, коли правий оборонець Бутко обрізався й дав вийти на вільний простір Дадову.

- Кажете, самовпевненість... Але одна справа – гравці "Динамо", "Шахтаря" й "Дніпра". Представники інших клубів – зовсім інше. Їм доводити треба значно більше...

- Я Селіну навпаки кажу: "Жека, не дивися, в якому ти клубі, треба працювати, показувати себе, ти маєш грати і чогось вартий". Вони всі недопрацювали. Стосовно ж клубу, то раз Євгена не відпускають з полтавської "Ворскли", то, виходить, там йому теж створили серйозні умови. З іншого боку, якщо він не буде грати, а стане просто на полі проводити час, добром може не закінчитися. Викладатися на максимумі зусиль треба в кожній грі. Зрештою, певен, що Євген не зазнається, він роботяга.

- Таким Селін був завжди?

- Звичайно. Якби він не працював, то так би не грав. Є футболісти, в яких є дані грати в футбол, а вони думають, що це від природи і на цьому можна виїжджати все життя. В підсумку такі закінчують кар’єру дуже рано. А тим, які працюють, які прагнуть і хочуть, у них все виходить.

- У Селіна був природні талант чи він зліпив себе сам?

- Природа йому трохи дала, але він зробив себе працелюбством. Євген – хлопець не балуваний. Він народився в селищі Новоайдар на Луганщині, тобто, походить не з великого міста. Коли ми знайшли Євгена, він закінчив п’ятий клас. Нам підказали, що є перспективний хлопчик. Ми приїхали, поговорили й забрали до себе в Алчевськ. Там Женя жив разом з мужиками-роботягами в заводському гуртожитоку. Зараз його частина – це готель футбольного клубу "Сталь", у нас є окремий вхід, свої окремі півповерха... Раніше ж на завод приїжджали роботяги й ділили кімнату з юним Селіним. Якби Євген не хотів грати в футбол, то ще б тоді сказав, що не хоче, що там неможливо жити. А він працював. І результат ви бачите.

- Ви відразу відвели Євгенові місце в обороні?

- В принципі, так. Жека завжди оборонявся, грав і на фланзі, й у центрі. Звісно, він виглядав талановитим, але тоді я не робив ніяких далекосяжних висновків. Не тому, що не вірив у талант хлопця. В такому віці всі на щось здатні. То й вік у нас взагалі був доволі сильним. Приміром, Максим Ковальов зараз на контракті в "Шахтарі", виступає за "Іллічівець". Селін – скромний хлопець, він завжди простягне руку допомоги, подзвонить. Ми з ним постійно на телефоні. Він не зазнається, як деякі колишні вихованці, котрі опірившись, забули навіть ім’я свого першого тренера. Коли пересікаємося – не вітаються. Селін – не такий. Людина, простіше кажучи.

- Можна сказати, що Євген Селін – ваш кращий вихованець?

- Якщо зважити, що він грає в збірній України, то це кращий вихованець. Ковальов грав за молодіжну збірну України, але далі не пройшов. У нього були проблеми – потрапив в аварію, за великим рахунком, спіймав зірочку. На жаль, нерідко так буває, що люди починають раніше часу, подають надії, але так і не стають великими футболістами. Ось зараз дуже сподіваюся на нову групу своїх вихованців. Вони вже другий рік виступають у складі "Сталі". То – Віталій Єрмаков, Юрій Батюшин, Роман Степанюк, Василь Троцько.

- До Кишинева часто бачили матчі Селіна у складі збірної вживу?

- Виїзні – вперше. Влітку, коли збірна України грала на чемпіонаті Європи, Євген діставав мені квитки на два донецьких матчі проти англійців і французів. Розумієте, дивитися футбол по телевізору і вживу – то різні речі. Для нас нагода відвідати матчі збірної – то й футбольний, й організаційний досвід, можливість побачити, як побудований тренувальний процес в інших країнах.

ДОВІДКА

В’ячеслав Максимович ФРАНЦЕВ

Народився 12 листопада 1955 року в Алчевську. Футболом почав займатися в ДЮСШ Алчевська. Виступав за клуби "Комунарець" та "Будівельник" (Алчевськ). Освіта – вища. На посаді директора ДЮФШ у "Сталі" з 1992 року.

Найвідоміші вихованці Францева: Євген Селін (1988 р.н., виступає за "Ворсклу"), Максим Ковальов ("Іллічівець", на контракті у "Шахтарі"), Олександр Бабич (1979 р.н., виступав за "Металіст", у тому числі у Кубку УЄФА).