Лідер "Дніпра": Матч баскетбольних зірок – це позитив у складні для України часи
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Цієї неділі відбудеться одна з найвидовшніших подій сезону - Матч зірок баскетбольного чемпіонату України. Зустріч збірних Південного Заходу та Північного Сходу пройде у Дніпрі. Напередодні матчу "Обозреватель" поспілкувався з одним з лідерів місцевої команди Суперліги Парі-Матч Станіславом Тимофеєнко. Форвард "Дніпра" розповів про перемогу у Кубку України, очікування від Матчу зірок, підтримку воїнів АТО та поділився планами на майбутнє.
- Ви виграли Кубок України, чи були впевнені у своїй перемозі?
- У "Хіміка" шанси були краще, як на мене, все ж команда мала корисний досвід виступів у Лізі Чемпіонів. У нас такого досвіду не було, тому хвилювалися усі. Надія була і ми сподівалися, а коли гра розпочалася, то хвилювання уже пройшло, особливо у другій половині ми уже заспокоїлися повністю. Щодо матчу з "Будівельником", то усі хотіли віддати борг за 3 поразки в чемпіонаті. Ми уже відчули, що підійшли у хорошій формі фізичній саме під кубкові матчі.
Читайте: Украинский баскетболист восхитил американцев блестящим трюком: опубликовано яркое видео
- З ким було важче з "Хімком" чи з "Будівельником"?
- Вони різні, з "Хіміком" було важче, вони грають, скажімо так, у більш правильний баскетбол, більш жорсткий і нам довелося грати у більш захисний баскетбол, це завжди додаткове навантаження. У "Будівельника" хороші гравці, але коли щось йде не так, то у суперника з’являється шанс. Та й після півфіналу, головний тренер нам сказав, що мовляв, молодці, ви уже стрибнули вище голови, завтра грайте у задоволення. Перша гра вона завжди більш нервова, потім приходить впевненість, рівновага.
- За що отримав технічний фол, що там сталося після дісквала Дугата?
- Коли Дугату дали дискваліфікуючий, я у першу чергу звернув увагу на табло там було 74:77 я на емоціях, коли він проходив поруч зі мною, сказав йому російською, що він уже може їхати додому. Людина я дуже емоційна, а тут ми програвали, наздогнали, вийшли веред тому був дуже заведений, якби я зробив це менш емоційно, то мабуть, фола мені не дали б, а так десь не зміг себе контролювати. Зазвичай емоції допомагають, я своїми емоціями заводжу команду, щоб підтягнути її, буває бачиш, що хлопці розклеюються і часто це допомагає, а тут видно був не той випадок. Маю зізнатися, що іноді перебираю. Зараз стараюся контролювати себе, все ж я уже більш досвідчений гравець у команді, але не завжди виходить.
- Ти на лаві, команда без капітана, у суперника ще багато досвідчених гравців не було відчуття що підвів колектив? Що не справляться без тебе в останні 1,5 хвилини?
- У нас тоді було ще 2 штрафних Саня Мішула їх реалізував, тобто + 5 я був спокійним, але коли Будівельник забив швидкий м’яч, коли Діма Глєбов вкинув м’яч на Сергія, а його перехопили, а Мішула теж на той час уже сів. Я занервувався, були думки, що можемо і не виграти. Правда, наприкінці гри, коли наші вболівальники уже хотіли вибігти на майданчик, то мені хоч було чим зайнятися, пішов попросив їх заспокоїтися, подіяло.
- Здивувався коли отримав MVP? Сам кому б дав?
- Зізнаюся абсолютно чесно, що звання MVP воно більш цінне моїм батькам, бабусям-дідусям, для них, напевно це було важливо. Можливо, і я коли закінчу кар’єру і потім буду згадувати, то буду ставитися до нього з більшим пієтетом. Хлопцям у команді я одразу сказав, що цей титул він належить у рівній мірі кожному з них, ми перемогли тому що ми команда, тому що були разом і титул цей для нас усіх, це відзнака тренерської роботи, роботи президента, це відзнака для усіх нас, а не для мене і якби дали комусь іншому із "Дніпра", я б зрадів не менше.
- Як ти вважаєш, новачки, які долучилися до вас уже стали такими ж членами вашої команди, вони з іншого клубу, вони самі по собі абсолютно різні.
- Новачки влилися нормально у плані спілкування взагалі не має жодних проблем. Вільховецький повернувся, він знає усіх і усе, він той компонент якого нам бракувало. Шунделю трохи важкувато, у Плеханова інші схеми, зовсім інша концепція гри, тут йому треба вивчати усе по новому, призвичаюватися, тому можливо зараз йому складно. Глєб з його багатющим досвідом знайшов себе без проблем. У Дениса Павловича система гри майже повністю як у Фрателло, Глєбов цю систему знає прекрасно, тому він вжився у неї з перших днів.
- Давай згадаємо Кубок 2011 року і Кубок 2017 вони відрізняються по відчуттям? Ту перемогу часто згадуєш?
- Тоді з Донецьком я допоміг команді у півфіналі, у фіналі грав значно менше. Тоді заради результату була зроблена ставка на легіонерів, вони відігравали головну роль, для мене це був перший сезон коли мене почали активно задіювати, але ігрового часу було мало. У самому фіналі усе було зроблено фактично під одного гравця. Він мав витягувати команду, він мав стати MVP, тому та перемога не така емоційна для мене. Якщо чесно не часто згадую про той успіх. Цьогорічний трофей для мене набагато важливіший, а перемога більш цінна. Це успіх і мій, адже я сам на провідних ролях, і командний успіх теж, адже у нас зараз рівний дружний колектив.
- Як зустріли вас у Дніпрі, як святкували?
- Ми приїхали пізно вночі і одразу по домівках, ніхто нас не зустрічав, а от наступного дня, президент зробив банкет, запросили усіх із сім’ями, хто прийшов зі своїми дівчатами, були люди причетні до нашого клубу, деякі вболівальники. Юрій Продан займався організацією і вийшла класна вечірка, атмосфера була дуже душевна, ді-джеї, конкурси, усі геть свої. Ми дійсно відпочили.
- З вболівальниками у вас дійсно такі дружні стоснки?
- Так, ми вдячні їм за те що вони були з нами на Кубку, зараз ось коли переграли "Хімік" у Южному ми їм скинули одразу наше відеопривітання. Ми з ними маємо тісний зв’язок.
- Тепер як настрій у команді, які плани, чи важко налаштовуватися на фініш регулярки після перемоги у Кубку?
- Одразу тренер у роздягальні сказав, у нас 2 важливі гри попереду, не розслаблятися. Тоді у 2011 після кубка ми розклеїлися, програли свої матчі у чемпіонаті, попливли. Зараз ми маємо бути сконцентрованими. Думаю для усіх суперників ми серйозний подразник.
- Думки про чемпіонство є?
- Зараз ми повірили що можемо боротися і з "Хіміком", і з "Будівельником", мотивація лише додалася. Кубок це не плей-офф, ми це прекрасно усвідомлюємо, але будемо готуватися і я, якщо чесно мрію про золотий дубль.
- Матч зірок у Дніпрі, цікава, важлива подія для вас?
- Важлива, всі розуміють, який час у країні, людям необхідні позитивні емоції. Міська влада у нас підтримує спорт, як може, у нас зараз зала забита на кожній грі проти усіх суперників, не важливо з ким ми граємо з лідерами, аутсайдерами люди йдуть на баскетбол, тому наші вболівальники заслуговують на таке свято. Звісно і для моїх батьків теж буде дуже добре, що Матч зірок буде у Дніпрі.
- Багато говорять, що зал занадто маленький для такої події, адже коли був "Метеор", збирали по 6000 на такі події, зараз дуже мало людей зможуть поміститися?
- Так, я пам’ятаю, коли така події була у "Меридіані", то людей було дуже багато, зараз у нас здається 1020 місць чи трішки більше навіть. Бажаючих звісно буде більше, думаю будуть стояти у проходах. У Києві зараз відмінно займаються популяризацією баскету, можливо більша зала була б краще, але я впевнений, що наше керівництво і організатори зроблять класне шоу.
- За голосуванням стежиш?
- За голосуванням не стежив. Загреба показував мені голосування, я здивувався, що мене поставили у центрові і одразу потім у своєму Фейсбуці написав, що б голосували за Сергія, а не за мене. Він хороший центровий і для нього це дуже важливо. Загреба заслужив. Чесно скажу, що дуже здивувався, коли узнав що лідирує Аміль Хамзаєв, тут певно не обійшлося без голосів із Азербайджану, за нього активно голосують його земляки, адже він випередив і Мішу Анісімова, та інших.
Читайте: В интернете восхитились феноменальной игрой защитника сборной Украины
- До речі уже звик до назви міста Дніпро? Що думаєш з приводу перейменування?
- Я скажу так, я корінний мешканець міста, у мене і батьки, і дідусі з бабусями жили тут. У нас ніколи в родині по іншому і не говорили, завжди називали Дніпро, так що зараз навіть легше. Я дуже рідко говорив Дніпропетровськ. А зараз назва міста ще й співпадає з назвою клубу, однозначно простіше.
- І офіс клубу знаходиться не будь де а на перетині вулиць Святослава Хороброго і Воскресінської. Прижилися ці назви у Дніпрі?
- У місті перейменували дуже багато улиць, більше половини з них я не знаю, говорю по старій назві. Навіть більшість табличок не поміняли. У офісі, я буваю не часто, тому тут звикати не потрібно. От там, де бабуся живе, теж вулицю перейменували, там я уже звик, але якщо десь таксі викликати, то переважно говорю по старих назвах.
- Ще хотів спитати про твою дружбу із Романом Зозулею?
- Коли він був у "Дніпрі", то він приходив на усі наші матчі, я ходив на ігри футбольного "Дніпра". Після матчів ми часто разом ходили вечеряти, багато спілкувалися, разом брали участь у Різдвяних іграх, у нас організовують такі між баскетболістами, футболістами, гандболістами.
- Під час скандалу з маргіналами з "Райо Вальєкано", багато хто висловлював публічну підтримку гравцеві, а від тебе я нічого не чув такого?
- Ми підтримували стосунки після того як він переїхав до Севільї, але зараз, я, як гравець, його розумію, йому краще щоб його ніхто не чіпав. Він дуже занурений у цю проблему, зараз дуже важливий період для майбутнього і він думає про це, про родину, як йому краще працевлаштуватися щоб не стратити ігрову практику. Тут ще важливі матчі збірної, а якщо він без практики, то навряд чи його викличуть, а для нього це важливо, це усе дуже неприємно. Я хочу сказати, що історія розпочалося через людей поганих і недалеких. Дасть Бог усе буде добре незабаром, глупа історія закінчиться, Рома буде грати і ми знову будемо переписуватися.
- Тобто з кубковою перемогою він тебе не привітав?
- Ні, я прекрасно розумію, що йому зараз не до того.
- А ти брав в участі діяльності його фонду?
- Минулий-позаминулий рік я теж кілька разів брав участь у їхніх заходах, допомагав, перераховував кошти, пам’ятаю у нас був цілий флешмоб. Не тільки я інші гравці нашого клубу теж активно допомагали. Зараз там на Сході захищають Україну хороші знайомі нашого президента, керівництво клубу теж допомагає дуже активно. До речі, на кожну нашу гру, здається саме через фонд "Народна армія" виділяється кілька десятків місць для солдатів з Дніповського шпиталю. У нас є спеціальна трибуна, на яку привозять 25-35 бійців, я так розумію тих, хто на даний момент може безперешкодно пересуватися і висидіти матч. Щоразу після матчів ми підходимо до них, дякуємо.
- Ти теж мав короткий досвід виступів у закордонному клубі, у Литві?
- У Литві минулого року, я відчув різницю, чемпіонат у них був відчутне сильніше нашого. На початках було дуже трудно, інша швидкість, там фізичний баскетбол, судді дозволяють грати іноді дуже брудно. В схеми командні було в’їхати дуже важко, адже у нас було багато травмованих, на тренуваннях грали 4х4, а іноді і 3х3, а потім виходили повною п’ятіркою, а це уже кінець сезону, коли команда зіграна має бути. Проте, пам’ятаю кілька хороших матчів я там зіграв, в тому числі і проти "Жальгіріса", потім був плей-оф і знову "Пьено Жвайгждес" потраив на "Жальгіріс", там шанси у нас були самі розумієте які.
- Так ти хотів би спробувати свої сили у баскетболі за кордоном ще?
- Знаєш, в чемпіонаті зараз ситуація налагоджується в цілому, звісно трапилася прикра ситуація з "Кривбасом", хороша команда була, але загалом чемпіонат прогресує потроху. Було б непогано щоб на наступний рік додалися або Львів або Говерла, адже там нормальні команди, я іноді стежу за "Говерлою", думаю, з цим складом вони і у Суперлізі зараз виглядали б добре. Ще у Кропивницького у Вишці є амбіції, тобто якщо чемпіонат ще підсилиться, а ми будемо грати у Єврокубках, я навіть не буду розглядати варіанти. Спробувати сили, звісно, хочу, але я повністю відданий "Дніпру". Перед у мене чемпіонатом була можливість поїхати, але я радий що ми домовилися з президентом і перемога у Кубку підтвердила мої відчуття. Міг поїхати знову у Литву або Данію, там команда, яка грала кваліфікацію у Лігу Чемпіонів (Bakken Bears – прим. автора), здається. Я спочатку підійшов до президента і сказав йому про ці варіанти, наша розмова тривала 1 хвилину ми давно знаємо один-одного з Валерієм Кондратьєвим, тому він пішов одразу мені на зустріч, погодився на ті умови, які мене влаштували і я лишився у Дніпрі.
- Ти сказав про єврокубки?
- Так, ця ідея була і перед поточним сезоном, ми були близькими до того щоб заявитися, але зала наша виявилася замалою, були ще якісь питання від ФІБА. Залу зараз розширили, тепер вона більше 1000, так що думаю, що наступний рік "Дніпро" буде у Єврокубку. Тим більше нас визнали найкращою командою області, ми маємо порадувати вболівальників міжнародними матчами!
Як повідомляв "Обозреватель", напередодні було визначено склад участників Матчу Зірок Суперліги Парі-Матч.