Блог | Скрытая эмиссия и распродажа золота: когда у Кремля закончатся деньги на войну?

Вопрос, который интересует каждого из нас: когда в рф закончатся деньги, чтобы завершилась война рф против Украины?

Далее текст на языке оригинала.

Війна на виснаження перейшла у фазу, де головним обмежувачем військової машини агресора стає не пропагандистська риторика, а закони макроекономіки. Поки офіційна статистика рф намагається зобразити різке гальмування ВВП як "планове охолодження", аналіз реальних фінансових балансів, витоки системних звітів та заяви провідних економістів свідчать про протилежне: ресурси відновлювального зростання вичерпані, ліквідні резерви тануть, а держава запустила прихований друкарський верстат і масово розпродає фізичне золото.

Консенсус тривоги: про що мовчать у кремлі, але говорять фахівці

Останні місяці позначилися симптоматичним явищем: про глухий кут моделі "військового кейнсіанства" в один голос заговорили як незалежні експерти, так і найбільш авторитетні системні державні економісти самої росії.

Звільнення Андрія Клепача (ексголовного економіста "Внєшекономбанку", ексзаступника міністра економічного розвитку рф): Скандальна доповідь Клепача розбила кремлівський міф про те, що "Захід та Україна впадуть першими". Він констатував, що рф змушена нести весь тягар витрат самотужки, тоді як Україна спирається на фінансову й технологічну міць коаліції. росія остаточно вибуває зі світової технологічної гонки (ШІ, мікроелектроніка), а частка військових виплат у доходах населення підскочила з 2% до майже 8%, заморозивши цивільний сектор.

Діагноз Олега В’югіна (експершого заступника голови ЦБ рф): В'югін фіксує "роздвоєння особистості" влади: кремль вимагає зберегти двозначне зростання військових витрат і водночас уникнути системного краху підприємств. Результат – двозначний обвал приватних інвестицій у 2026 році, втрата інвестиційного горизонту, свідома архаїзація вищої освіти на користь "робочих рук для ВПК" та перехід до моделі закритої мілітарної фортеці за північнокорейським зразком.

Оцінка Владислава Іноземцева: Економіст підкреслює, що росія перейшла до "економіки утилізації майбутнього", де ресурси не створюють доданої вартості, а одноразово знищуються на фронті, провокуючи масштабне вилучення капіталу з виробництва.

"Чотири вершники" російської стагнації: погляд із середини бізнесу

На закритих дискусіях Петербурзького економічного форуму на початку літа цього року (зокрема на діловому сніданку "Сбєра") очільники найбільших сировинних гігантів відкрито визнали параліч ринкової економіки:

Інвестиційний параліч: Реальна відсоткова ставка (номінальна ставка мінус інфляційні очікування) тримається на рівні 8–10%. За заявами власників компаній (Олексій Мордашов, Роман Троценко), бізнес зіткнувся з 30-відсотковим падінням внутрішнього попиту на метал за три роки та масово входить у зону від'ємного грошового потоку. Через надвисоку дохідність депозитів приватному сектору вигідніше тримати гроші в держбанках, ніж фінансувати модернізацію.

Податковий зашморг: Зниження порогів для сплати ПДВ, зростання податку на прибуток до 25% та перегляд кадастрової вартості нерухомості спричинили першу в новітній історії рф хвилю, коли кількість закритих підприємств перевищила кількість новостворених.

Криза ліквідності банків: Опорні банки фінансування оборонного замовлення (як-от ПСБ (Промсвязьбанк) із зафіксованим збитком у 50 млрд руб.) змушені масово формувати резерви під безнадійні борги ВПК.

Руйнування інститутів і перерозподіл власності: Деприватизація на трильйони рублів та тотальне адміністративно-силове свавілля переконали великих інвесторів згортати діяльність і шукати способи виходу в кеш.

Золотий розпродаж та діра в бюджеті на 7–8 трильйонів

Міф про невичерпну фінансову міцність москви розбивається об баланси ліквідності:

Рекордний розпродаж фізичного золота: За перше півріччя 2026 року центробанк та мінфін рф продали понад 43,5 тони золота (1,4 млн унцій) – це наймасштабніший розпродаж монетарного золота за чверть століття. Причина проста: ліквідна частина ФНД (Фонд Національного Добробуту) у безготівкових юанях стиснулася до критичної межі (еквівалент $45–48 млрд), і уряд перейшов до "проїдання" золотого запасу, аби забезпечити критичний імпорт.

Реальний дефіцит замість планового: Замість запланованого річного дефіциту у 3,8 трлн рублів, за розрахунками Reuters та міжнародних аналітичних агентств, підсумковий дефіцит федерального бюджету рф сягне 7–8 трлн рублів (а за збереження дисконту на нафту Urals – наблизиться до 10 трлн або 4% ВВП).

Стиснення ЄКР: Вільні ресурси на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР), які раніше сягали 8 трлн рублів, скоротилися більш ніж удвічі, позбавивши мінфін буфера швидкої ліквідності.

Механізм прихованої емісії: кругообіг держборгу

В умовах закритих зовнішніх ринків фінансування військових дірок здійснюється через схему непрямого "кількісного пом'якшення": Мінфін випускає ОФЗ – Держбанки скуповують облігації – ЦБ рефінансує банки через РЕПО. Обсяг таких операцій уже перевищив 3 трлн рублів. Фактично центробанк друкує гроші під заставу державних паперів, роздуваючи грошову масу (М2) і закладаючи фундамент інфляційного шоку.

Коли закінчаться ресурси: горизонти настання кризи

Фінансовий колапс суверенної держави не виглядає як одномоментне зникнення паперових банкнот – їх можна додрукувати в будь-якому обсязі. Питання полягає в ціні, яку економіка заплатить за подальше ведення війни. На мою думку розгортання кризи може мати такі етапи:

Кінець 2026 – середина 2027 року (Вичерпання ліквідних буферів): Повне обнулення вільних залишків юанів у ФНБ та залишків Казначейства. Здатність держави фінансувати дефіцит без відкритої емісії та масштабної девальвації рубля буде повністю вичерпана.

2027 рік (Інфляційна спіраль): Нарощування емісійного плеча через держбанки розжене інфляцію до 20–30%. Це призведе до примусового знецінення заощаджень громадян і системної кризи банків через накопичені борги ВПК.

Фінальна фаза (Директивна економіка): Щоб не допустити товарного дефіциту та зупинити розвал фінансової системи, Кремль буде змушений перейти до прямих неринкових методів: заморожування цін, нормування продажу палива, примусової конвертації валюти та обов'язкового викупу держоблігацій великим бізнесом.

Росія вже спалює власне майбутнє – інвестиції, інфраструктуру, освіту та людський капітал – заради утримання лінії фронту. Накопичені макроекономічні дисбаланси звужують горизонт відносно стабільного фінансування війни до наступних 12–18 місяців, роблячи затяжну кризу та деградацію російської економіки абсолютно незворотними.