Блог | Это лето россияне запомнят надолго: украинские дроны вынесли приговор московской ПВО
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Массированный прорыв ПВО Москвы. Бочки с топливом, взрывающиеся в воздухе под действием реактивной тяги. "Панцири", беспомощно запускающие в пустоту новые ракеты. Беспилотники, положенные РЭБом в высотки, отключенный интернет, план "Ковер", горящий рынок "Садовод" и нефтяные осадки, пишет Кирилл Данильченко для LB.ua.
Далее текст на языке оригинала.
Весела війнонька за три дні знову в повному обсязі дійшла до жителів "Нерезинової". Це добре. Виснаження ворожої ППО триває. Частину ракет для мідл-страйків нам невдовзі почне випускати ЄС, а отже, ми можемо масштабувати дальні удари – тактика перенасичення канальності радарів працює на відмінно.
І це не медійний "тік-ток удар", і не хаотична відповідь за чергову атаку на кіностудію чи Лавру. На тлі паливної кризи, що вже реально розгортається в РФ, ми здійснили повторне, хірургічно точне ураження НПЗ у Капотні. Поки пожежники намагаються охолодити сусідні резервуари, а всі світові медіа тиражують кадри нафтових хмар над Кремлем, будь-які роботи з відновлення заводу росіяни повністю припинили. Москва опинилася на розтяжці: пріоритетом захисту та постачання палива є армія і власне сама столиця, а російські регіони тим часом починають задихатися без бензину та дизеля.
Анатомія "контрольного в голову"
Найкрасивіший нюанс у всій цій історії з Московським НПЗ – це таймінг. Завод до моменту сьогоднішнього нальоту вже не працював. 16 червня туди вже прилітали наші дрони, акуратно вибивши установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6. Тоді підприємство пішло у вимушений простій уже вдруге з початку травня (коли по столиці відпрацювала потужна весняна хвиля на 120+ лонг-дронів). Пристрілка по цьому об'єкту взагалі тягнеться ще з 2024 року, але методично виносити його під нуль почали саме цієї весни.
Завод зупинився (що одразу зафіксував Reuters), а росіяни, судячи з усього, вирішили, що відбулися легким переляком. Вони терміново стягнули туди додаткові засоби ППО, розставили оновлені "Панцирі" на спеціальні вежі та почали зганяти ремонтні бригади для дефектовки труб і відновлення ліній.
І саме в цей момент, коли об'єкт максимально вразливий і буквально розіп'ятий під ремонт, прилітає друга, значно масованіша хвиля. Це класичний "контрольний у голову".
Вчорашній рій бив цілеспрямовано по установках вторинної переробки, комбінованих вузлах та резервуарному парку – зафіксовано п'ять великих осередків пожежі. Тобто, якщо після 16 червня вони планували сяк-так протриматися на запасах і вторинці, поки латають головну первинну трубу, то сьогодні їм спалили і залишки палива, і надскладне високотехнологічне обладнання для глибокої переробки.
Безпорадність "московського купола"
Окремий вид мистецтва – це прорив московського купола безпеки чисто поршневими дронами. Пропустити такий рій до стаціонарного стратегічного об'єкта за 15 кілометрів від Кремля, який уже перебував у стані максимальної бойової готовності після першої атаки, – це вирок усій системі ППО. Російські розробники модифікацій "Панциря" під боротьбу з БПЛА можуть викинути свої дипломи. В РФ офіційно (доки вони не вкладуть мільярди у дефіцитні дрони-перехоплювачі) більше немає безпечних місць. Хіба що Далекий Схід, але й туди за потреби може дістатися фура з розібраними БПЛА в причепі.
І тепер для їхньої економіки постає головне питання: як це лагодити? Навіть якщо терміново знайти імпортні комплектуючі під санкціями (при тому, що паралельно ти шукаєш їх на всі підірвані заводи в європейській частині РФ) – це лише пів біди. Набагато складніше знайти дефіцитну бригаду зварювальників-висотників, яка погодиться лізти на колону високого тиску, чітко усвідомлюючи, що завод став регулярною мішенню, від якої не рятують жодні системи перехоплення.
Звісно, якби у нас були німецькі Taurus чи Tomahawk із нормальними бойовими частинами по 500 кг, від Капотні залишилася б лише вирва. Західні "червоні лінії" заважають закінчити це швидко. Але реальність така, що ми ставимо їхню економіку на коліна навіть дешевими поршневими дронами з сотнею кілограмів вибухівки. Ми витискаємо максимум із того, що маємо і робимо це максимально ефективно.
Економічний прорахунок: круги на воді
Чистий підсумок – ми продовжуємо успішну операцію зі створення штучної паливної кризи в масштабах країни. Прямі збитки до 10-12 мільярдів рублів за 500+ скасованих авіарейсів через план "Килим" чи вигорілий ринок "Садовод" – це приємні, соковиті дрібниці. Основне наше завдання залишається незмінним – бити в найвужчі місця. Уражати те, що викликає довготривалі круги на воді в горизонтальних зв'язках та макроекономіці ворога.
Математика тут руйнівна:
Втрата валютної виручки. 30 тисяч тонн нафти на добу в Капотні перетворювалися на високооктановий бензин, дизель та авіагас. У гуртових цінах це генерація товарного потоку на $15-20 мільйонів щодоби. Місяць простою такого монстра – це чистий мінус пів мільярда доларів з обороту "Газпром нєфті". А стоятиме він тепер явно не один місяць.
Логістичний тупик. Оскільки Капотня повністю випала, 40% бензину для 15-мільйонної московської агломерації та 70% гасу для її літаків тепер потрібно фізично звідкись привезти. Паливо доведеться тягнути залізницею з Рязані, Ярославля або Нижньогородської області, де заводи також уже отримували привіти від наших дронів. Це створює шалене додаткове навантаження на і без того тріскучу залізничну мережу РФ. Додаються тарифи РЖД, оренда дефіцитних цистерн і час. Собівартість кожного літра пального в Москві автоматично зростає.
Головний висновок
Але найголовніше – цей подвійний удар по Капотні остаточно ламає внутрішню стабільність їхньої машини. Кремль заганяють у жорсткий макроекономічний цугцванг: намагаючись загасити паливний голод у столиці та гарантовано забезпечити угруповання на фронті, вони будуть змушені "розкуркулювати" внутрішні регіони. Регіональні АЗС почнуть засихати, ціни на логістику всередині РФ поповзуть угору, а уряду доведеться палити мільярди федеральних рублів на паливні субсидії, щоб стримати соціальний вибух.
Вибиваючи технологічні вузли переробки нафти, ми тимчасово зупиняємо конвеєр, та посилюємо кризу в регіонах. Але також ми ампутуємо ключові органи їхньої економіки, змушуючи Росію викачувати ресурси з самої себе і платити потрійну ціну за кожен день існування їхнього режиму. Це літо вони запам'ятають надовго.
