Блог | Встреча Зеленского с Путиным: в Кремле выдвинули новое условие

Пресс-секретарь российского президента Дмитрий Песков вновь подчеркнул, что встреча между Владимиром Путиным и Владимиром Зеленским не представляется возможной. На этот раз – в связи с тем, что говорит украинский президент и какие меры он планирует на посту главы украинского государства.

Условия, которые выдвигал Путин Зеленскому для того, чтобы их встреча вообще могла состояться, всем уже хорошо известны.

Далее текст на языке оригинала.

Перша: взагалі не розмовляти про Крим. І погодитися із тим, що Крим є частиною Російської Федерації, а тему окупації остаточно закрити.

Друга: не розмовляти про Донбас – із Путіним. Натомість почати розмовляти з керівниками маріонеткових адміністрацій так званих "народних республік", Пушиліним і Пасічником.

Третя: говорити виключно про двосторонні взаємини, скасувати санкції проти російських громадян і організацій, які були беззаперечними учасниками агресії Росії проти України. Дозволити послу РФ в Україні повернутися до Києва, щоб мобілізувати посольство для подальшої диверсійної антиукраїнської діяльності. Бо ж тут, в українській столиці, просто якось не вистачає російського губернатора.

Ну і звичайно - погодитися на російські умови щодо продовження транзиту російського газу по українській газотранспортній системі. Це навіть не умова – це "приз" Зеленському, якщо він погодиться з російськими ультиматумами.

А тепер ми знаємо про нову умову.

Володимир Путін бажає – принаймні, так говорить його прессекретар, – щоб президент України не називав РФ стороною конфлікту, агресором. А це, як ми знаємо, є спільною позицією України з нашими західними союзниками.

З початку перебування Володимира Зеленського на посаді президента України Москва робить все можливе, щоб примусити Україну визнати її посередником, а не стороною конфлікту. Згадаємо хоча б, як тільки що призначений куратором українського напрямку в російській президентській адміністрації Дмитро Козак намагався переконати очільника Офісу Зеленського Андрія Єрмака в доцільності створення так званої консультативної ради, в якій представники України та окупованих територій Донбасу розмовляли б між собою. А Франція, Німеччина і Росія були б спостерігачами під час цих розмов. І нагадаю, що Єрмак навіть погодився з цією ініціативою Козака. І вперше – і на щастя востаннє в українській історії поставив свій підпис поруч із підписом представника маріонеткової адміністрації так званої "Луганської народної республіки".

Але після того, як західні союзники підкреслили, що вони не збираються брати участь у такому форматі, а представники українського суспільства вийшли під ОПУ, щоб попередити про наслідки таких дій керівника української держави та його оточення – з цією ініціативою довелося розпрощатися. Можливо, ще й тому, що сам Зеленський з соратниками усвідомив сенс того, що могло відбутися.

І ось тепер, після того як завдяки українському суспільству та нашим західним союзникам Зеленського та його оточення не вдалося заманити в ці російські пастки – Росія вже виставляє пряму умову: не визнавати її стороною конфлікту на Донбасі. І звичайно – не ухвалювати ніяких законів про перехідний період на Донбасі, який у Росії, як знову-таки підкреслює Пєсков, вважають фактичним виходом України з Мінських угод.

Чи може Зеленський піти на ці нові умови? Звичайно, ні! Адже очевидно, що не визнавати Росію стороною конфлікту – це не визнавати, що вдень буває сонце, а вночі – місяць. Це можливо тільки в країні, якою керує Володимир Путін. І в якій саме він разом із своїм оточенням вирішує, коли день, а коли – ніч. А в цивілізованому світі так не буває.

Агресор – так агресор. Окупант – так окупант. Вбивця – так вбивця. Кат – так кат. І всі ці визначення абсолютно підходять до тих дій, які Росія здійснює в Криму і на Донбасі після нападу на Україну в 2014 році.

Ну і виникає питання: а що ж із зустріччю Зеленського з Путіним? Не буде ніякої зустрічі Зеленського з Путіним. Про це абсолютно точно, конкретно, щиро сказав заступник голови Ради безпеки РФ, один з найближчих соратників Путіна, колишній президент Росії Дмитро Медведєв. В Офісі президента України намагаються зробити вигляд, що нічого не відбулося. Що Медведєв не має ніякого впливу на російську політику. Але я хочу переконати працівників ОПУ, які намагаються не помічати сенсу статті Медведєва, що колишній російський президент просто переповідає слова чинного російського президента. Те, що написано в статті Медведєва – це те, що Путін думає про Зеленського. Абсолютно без будь-яких напівтонів. Він його ненавидить, вважає зрадником, тому що чомусь вірив в те, що йому вдасться облапошити Зеленського разом із Україною. І ніяких контактів з ним Путін підтримувати не буде аж до зміни влади в Україні.

Натомість Путін буде розмовляти з Макроном і Меркель, вішати їм локшину на вуха і переконувати тиснути на Зеленського. Говорити, що це саме Зеленський не виконує Мінські угоди, не забезпечує нормальну ситуацію на Донбасі, не будує нормальних взаємин з Росією…

Ну а враховуючи те, що у Путіна зараз, як він вважає, в руках досить серйозний козир – енергетичне здоров’я Європи і України – він буде тиснути і на Макрона, і на Меркель (а згодом – і на нового канцлера Німеччини) набагато інтенсивніше. Тому що впевнений, що взимку і всім в Європі, і всім в Україні буде непереливки. І ось саме на це сподівається російський президент.

Так що зустріч Зеленського з Путіним можлива тільки за одної простої умови: повна капітуляція України. Якщо Зеленський не збирається капітулювати, він має перестати говорити і навіть мріяти про зустріч з Путіним. Якщо Путін чекає на нового українського президента, хай Зеленський теж почекає на нового – тільки російського. А якщо нашим президентом на той час буде не Зеленський – тоді новий український президент, можливо більш компетентний і здатний до державотворення – буде чекати на зустріч з новим президентом Росії. Тим, який визнає-таки, що Росія була агресором з 2014 року і залишиться ним аж до деокупації українських територій.