Блог | Менше 5 євро ''за голову''

В Києві активісти зібрали платний мітинг проти платних мітингів і не заплатили гроші мітингарям, що взяли участь в ньому.

Ось кадри з акції протесту – аби ніхто не намагався стверджувати про фейковість новини. Приблизна кількість учасників акції – два-три десятки людей, серед яких і молодь, і люди похилого віку і професійні мітингувальники.

Є в цій начебто кумедній історії один невеличкий нюанс. Просто вдумайтесь у цифри – вартість двох годин перебування на свіжому повітрі на підтримку цієї конкретної ідеї – 150 гривень. Або 75 гривень за годину, тобто – 2 євро і кілька євроцентів за 60 хвилин.

Це середня, так би мовити, "ринкова ціна" на цей вид послуг у столиці. В регіонах або взагалі не платять, або платять ще менше. А люди все одно ідуть. Це така собі наочна ілюстрація до тез щодо неухильного всеохоплюючого зростання заможності населення, які постійно лунають від уряду.

Я вибачаюсь, а чого ж тоді вони пруться за ті 2 євро і кілька центів на проплачені мітинги? Чого хапають оті копійчані харчові набори від політиків, обіцяючи віддати за них свій голос? Чого вони нарощують борги за комуналку, якщо все йде в гору? Куди вони скирдують ці гроші, що сиплються їм на голову наче з рогу достатку? Щось тут вочевидь не стикується.

Читайте: Ще 9 мільярдів остаточно – тю-тю

Ладно, ідемо далі. І зараз – ще про одну новину, яка лишилася майже непоміченою широким загалом. Ще кілька років тому вона б викликала не те, що бурю обурення, а справжнє цунамі невдоволення і сто тисяч мільйонів питань.

Днями стало відомо, що у грудні 2018 – січні 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро закрили понад 30 справ за відсутністю складу злочину, серед них і низку резонансних.

Серед закритих за відсутністю складу злочину – такі справи, як справа про відпочинок у 2016 екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої на Мальдівах з родиною. Справа Антона Геращенка, який орендує квартиру в центрі Києва за гроші тестя-пенсіонера. І багато чого такого.

Погодьтеся, після таких новин виникає нестерпне бажання продовжувати і надалі чинно платити податки, аби усі ці антикорупціонери продовжували отримувати десятки тисяч зарплатні та премій з бюджету.

Читайте: Перемога! Чи таки - репетиція на майбутнє

І от на цьому фоні, директор НАБУ Артем Ситник з’являється перед телекамерами, аби повідомити суспільству, що проти нього і його "фірми" продовжується брудна інформаційна кампанія. Хоча й визнає – дійсно, ніхто не сидить. І щиро дивується, чого вони ото причепилися?

От люблю я цих оптимістів. То Ситник впевнено заявляє, що суспільство продовжує чекати від нього результатів роботи. То голова Нацполіції підтягнувся і щосили намагається переконати всіх нас у тому, що криміногенна ситуація в країні неухильно покращується. А разом роблять гарну справу. Малюють яскраву статистику, яка має лише опосередковане відношення до реалій.