Березень: річниця УБК, ювілей Горбачова, справа проти Кучми
Березень 2011 року видався одним з найбільш насичених подіями місяцем. В березні, зокрема, завершилась те, що мало витоки іще наприкінці 2010 року – відбулася інтронізація нового глави Української греко-католицької церкви. На чолі УГКЦ став 41-річний Святослав Шевчук, котрому поступився місцем знаний в Україні (та й за її межами) кардинал Любомир Гузар. Випадок безпрецедентний, адже досі жоден глава церкви не відмовився при своєї посади прижиттєво.
Під час інтронізації Шевчука у новому Патріаршому соборі УГКЦ в Києві зібрався увесь український істеблішмент. І це, між іншим, був останній раз, коли представників опозиції – таких, зокрема, як Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко, бачили якщо й не разом, то принаймні в одному приміщенн
Іще одна відома персона певний час не сходила з новостійних стрічок у березні 2011-го. Михайлу Горбачову, першому і єдиному президенту СРСР, виповнилось 80 років. «Обозреватель» незлим тихим (в буквальному розумінні!) словом згадував цю людину – людину, без якої був би неможливим розпад Радянського Союзу, українська незалежність, незалежність інших республік однієї з найбільших у ХХ столітті імперії. Та й взагалі – без Горбачова профіль світу був би зовсім інакшим, це, здається, ні в кого не викликає сумнівів…
Теж кругла дата, але зовсім з «іншої опери» – 10 років УБК. У березні ми згадували, які події започаткували рух «Україна без Кучми», як на початку 2001-го у Києві проходили масові виступи проти тодішнього президента України Леоніда Кучми. Згадували і їхній апогей – 9 березня 2001 року, коли після акції під президентською адміністрацією були заарештовані та кинуті за грати перші українські політв’язні – учасники антикучмістських маніфестацій.
До речі, про Кучму. На початку весни проти нього почали розкручувати кримінальну справу, порушену за фактом зникнення у вересні 2000-го журналіста Георгія Гонгадзе. Переказувати суть злочину, який став згодом візитівкою України, немає сенсу. Що ж стосується Кучми, то справа проти екс-президента України прожила недовго. У грудні цього року її закрили.
Адвокати Леоніда Даниловича з цього приводу зазначали, що справа порушена безпідставно, й тому дуже логічно, що постанову про відкриття кримінального провадження врешті решт скасували. Мовляв, не існує жодних доказів (нема їх і у свідченнях трьох засуджених виконавців вбивства Гонгадзе), що Кучма причетний до найвідомішого в Україні злочину.
Захисники ж потерпілої сторони стверджували зворотне, проте наприкінці 2011-го було очевидно, що вся ця катавасія довкола Кучми по-справжньому хвилює дуже обмежене коло осіб. Десять років по тому країна жила вже іншими подіями та іншими обличчями, на її «годиннику» було, зокрема, лице Юлії Тимошенко.
У березні 2011-го Юлія Володимирівна здійснила поїздку до Брюсселю. Генпрокуратура милостиво відпустила лідерку «Батьківщини» за межі країни, тож Юлія Володимирівна мала нагоду востаннє особисто нагадати про себе своїм друзям. На самміті ЄС, який тоді проходив у Брюсселі, Тимошенко зустрілась з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, президентом Європарламенту Єжи Бузеком, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, прем’єром Польщі Дональдом Туском тощо.
Цікаво, чи не шкодує Юлія Володимирівна тепер, що вісім місяців назад не скористалася єдиною нагодою виїхати з України (вже будучи під слідством!) та не повертатися у рідні пенати? Хтозна… Європейське лобі Тимошенко протягом усього часу неодноразово нагадуватиме про її справу світовій спільноті, але ЮВТ так і залишилася у статусі ув’язненої. Принаймні, такою ситуація була і є станом на кінець 2011-го.
А на весні, коли Тимошенко здійснювала свій останній закордонний вояж, в її партії, ще зцементованій ім’ям лідерки, намітилась перша лінія розколу: БЮТ ламав тоді списи за посаду очільника київської організації. Замість «зрадника» Анатолія Семиноги головою столичного осередку партії став Юрій Одарченко, що не могло не викликати незадоволення у представників ПРП, які мали власне бачення того, ким заповнити вакантне місце. З цього почалися центробіжні тенденції в БЮТ – в майбутньому вони набудуть нового прискорення, а у березні лише намітяться пунктирною лінією…