Від ленінізму до варваризму
Як говорить відоме прислів’я, ламати – не будувати. Пішов третій тиждень з моменту, коли на перетині бульвару Шевченка та Хрещатику знесли скульптуру Леніна. Рештки Ілліча (за виключенням голови і руки, які невідомо де зникли) й досі скубуть любителі сувенірів. Проходячи повз, можна чути, як над тушкою вождя трудяться їхні молотки та зубила.
Читайте: Тягнибок сравнил снос памятника Ленину с падением Берлинской стены
Зрозуміло, що після такого "лупання скали" Леніна вже не відновити. Хіба що поставити нового. Але таке клонування – гроші на вітер. Стовідсотково знайдуться іще громадські активісти, які відправлять у тоталітарний рай і наступного Ілліча. Одначе після Леніна лишилася вільна "тумба", чи то пак постамент. На нього так і проситься черговий діяч. "Обозреватель" розбирався в тому, хто ним може стати.
Отож, на місці Леніна може бути…
Варіант перший. КЛУМБА
Як не дивно, але відразу два з половиною депутати-опозиціонери висловились за порожнечу на місці Леніна. Половину репрезентує Валентин Наливайченко, який уникнув конкретної відповіді на питання, що (або хто) має з’явитися на постаменті перед Бессарабкою. "Такі питання мають приймати місцеві громади. А політикам слід заспокоїтись і не лізти у ці справи. Моє особисте ставлення до будь-яких пам’ятних знаків тоталітарних режимів абсолютно негативне", - сказав Наливайченко.
"Слід відновити це місце у такому вигляді, в якому воно існувало колись. Історично там був сквер і жодних пам’ятників", - додав його колега Валерій Карпунцов. "Я б залишила місце вільним. Розчистила б його, своїми руками посадила квіти, а потім вже б всі вирішували, чи лишити там клумбу, чи, може, поставити герб Києва абощо. Не думаю, що це – добра традиція – зносити одні пам’ятники і ставити на їхнє місце інші. Може, якби у нас в цілому було менше пам’ятників, це було б тільки на краще. Давайте залишимо це місце для квітів", - запропонувала Марія Матіос.
Варіант другий. ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Квіти квітами, а святе місце порожнім не буває. Це – найперший закон політики. А також ідеології. Замість символу тоталітаризму на постамент можна загнати символ української національно-визвольної боротьби. А хто у нас є таким символом? Правильно, Тарас Григорович Шевченко. Дарма, що один пам’ятник поетові вже стоїть зовсім неподалік від того місця, де колись був Ленін – на перетині Володимирської та бульвару Шевченка, у парку напроти червоного корпусу університету.
Дарма, що й в цілому по Україні пам’ятниками Шевченка – хоч греблю гати. Вочевидь, чим більше символів любові до вітчизни, тим глибшою є сама любов. Втім, з Шевченком ситуація не вирішена до кінця. Річ у тім, що це нардепу Олегу Царьову розповіли "беркутівці", що чули, як нардеп Ігор Мірошниченко, доламуючи Леніна, говорив, що тепер тут стоятиме Шевченко. "Не думаю, що Тарас Шевченко погодився б із тим, аби людей били задля того, щоб встановити йому пам’ятник", - апелює Царьов до совісті Тараса Григоровича на своїй сторінці у Фейсбуці.
Варіант третій, четвертий та п’ятий. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ІВАН МАЗЕПА та СТЕПАН БАНДЕРА.
Усі три – від нардепа Олександра Бригинця. Він, виявляється, провів опитування на власному сайті, де запропонував охочим проголосувати за цілий набір імен. Серед улюбленців Бригинця – Ярослав Мудрий, Бандера, Мазепа, князь Аскольд, Махно, Петлюра та гетьман Калнишевський.
Читайте: Во Вьетнаме запретили писать о сносе памятника Ленину в Киеве
"Це має бути велика державотворча людина, яка багато зробила для країни в один з трьох ключових періодів: києворуський, козацький і період становлення української держави у ХХ сторіччі. Нині в голосуванні за таку людину – три лідери: Ярослав Мудрий, Іван Мазепа та Степан Бандера", - сказав в інтерв’ю "Обозревателю" Бригинець.
"Ці три проекти треба винести на київський референдум, а вже згідно його результатів дати можливість митцям висловити себе. Колись на Майдані та на початку Хрещатика стояли пам’ятники Леніну, отож зрозуміло, наскільки ці дві ключові точки є важливими для Києва. І тепер, коли в одній з них розміщено стелу Незалежності, в іншій має постати пам’ятник людині, котра багато зробила для України".
На зауваження "Обозревателя", що один Ярослав Мудрий в місті вже є (він абонує собі місце біля Золотих воріт), нардеп відповів так: "Це паркова скульптура, але не пам’ятник".
Варіант шостий. НІКОЛА ТЕРЕЩЕНКО.
А війна соцмереж між тим триває. І поки Бригинець популяризує Калнишевського з Мазепою, користувач Руслан Крамаренко (він же – один з заступників голови КМДА) пропонує увічнити Ніколу Терещенка – відомого київського мецената. "Цій людині ми зобов’язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театра оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит та багатьох інших речей. Тим паче, що кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - аргументує Крамаренко.
Якщо Крамаренко співвідносить потенційний пам’ятник Терещенку з близькістю Терещенківської вулиці, то згаданий вище Олександр Бригинець – з торговельно-розважальним центром "Метроград". "Терещенко – це проект влади, це влада пропонує поставити там аполітичну людину, бізнесмена, недарма саме Терещенка хочуть поставити навпроти центру Ахметова", - заявляє опозиціонер.
Варіант сьомий: СВЯТА ВАРВАРА.
Варвара – протеже Української православної церкви Московського патріархату. УПЦ МП також вирішила висловитись з приводу діри, яка опинилася на місці Леніна. Захаращення Києва святими всіх мастей – вельми модний нині тренд. Жодного відношення до столиці України Варвара не має, але в цілому ідея доволі креативна. Цікаво, що у Київському патріархаті її сприйняли прихильно.
"У православній традиції виконання зображень святих у скульптурному вигляді радше виняток, ніж правило – на відміну від католицької традиції. Але разом з тим ми маємо у Києві гарні пам’ятники княгині Ользі, Андрію Первозваному. Якщо київська громада вважатиме за потрібне мати зображення святої Варвари, в цьому не буде нічого такого, що суперечило б церковним приписам. Тим паче, що мощі святої Варвари знаходяться якраз неподалік – у Володимирівському соборі, який так само розташований на бульварі Шевченка", - відкоментував "Обозу" архиєпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).
"А що стосується того, що раніше на цьому місці стояв пам’ятник Леніну, то згадаймо, скільки християнських храмів постало на місці колишніх язичницьких капищ. Тут нічого неправильного чи неприйнятного немає – навіть навпаки", - додав священнослужитель.
Варіант восьмий. РУСЛАНА ЛИЖИЧКО.
Іще одна дама у цьому списку достойників – Руслана Лижичко. Її кандидатуру лобіює революційний Майдан. Серед наметів помічені транспаранти з написом: "Руслані – пам’ятник замість Леніну". Цим наразі все й обмежено, але ж іще не вечір, чи не так?..
Фото Руслани з сайту http://slovovolyni.com, колаж з Йодою - http://www.gorodkiev.com.ua