Кармазін: у парламенті ще є люди, які не повинні носити звання народних депутатів
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Колишній нардеп Юрій Кармазін продовжує затверджуватися у ролі такого собі санітару парламентського "лісу". Екс-парламентарій, за позовами якого кілька депутатів втратили свої мандати, обіцяє на досягнутому не зупинятися. Переконує: в Раді є ще чимало людей, які отримали перемогу на виборах-2012 завдяки застосуванню фальсифікаційних механізмів. Кармазін запевняє, що всі ці ініціативи – не більше ніж бажання добитися справедливості і заперечує співпрацю у цьому питанні з владою. Наскільки переконливими є аргументи – судити Вам.
- Юрію Анатолійовичу, досить часто доводиться чути, що вас, в історії з позбавленням депутатів їх мандатів, просто використовують. Звідки, скажіть, у вас стільки ентузіазму для боротьби з людьми, які начебто нечесним шляхом виграли вибори?
- Розумієте, я все своє життя боровся за справедливість. Хотів би нагадати, що я прийшов у Верховну Раду в 1994 році. Тоді у мене було 24 конкурента. Одним з них був Анатолій Вассерман, який виступав проти державної незалежності України і відкрито про це говорив.
Звісно, я виступив проти і одесити підтримали мене. Вассерман зайняв друге місце. Дивним чином він потім став правою рукою кандидата Ігоря Маркова на виборах, які були сфальшовані на 133 окрузі. До чого я це веду? До того, що всі, хто виступають проти незалежності України, готові любим шляхом пролізти у вищий законодавчий орган нашої держави.
У 94-му до Верховної Ради України від Одеси був обраний я, Шишкін, Євдокімов, Кудюкін. На окрузі, де балотувався Павло Кудюкін, мали місце численні фальсифікації. В зв’язку з цим була вжита процедура позбавлення його депутатських повноважень. При цьому, він уже склав присягу і знаходився у сесійній залі ВР. Тобто ще у 94 році діяв подібний механізм відкликання. А ті, хто не знають, кажуть, ось, мовляв, позови Кармазіна – це прецедент.
Йдемо далі. Я очолив депутатську слідчу комісію. Виключно на наших матеріалах була доведена винність пана Кудюкіна у вчинені кримінально-карних діянь, розкраданні державного майна в особливо великих розмірах, що потягло за собою знищення Чорноморського морського пароплавства. Ми знали також про фальсифікації і через суд поновили нинішнього народного депутата, колишнього мера Одеси Едуарда Гурвіца. В усіх цих подіях Кармазін брав безпосередню участь.
У 2004-му, під час фальсифікацій на президентських виборах Кармазін також представляв інтереси Ющенка у Верховному суді України. Тому цю боротьбу я розпочав дуже давно.
- Повернімося до виборів-2012. Ви досить часто критикуєте дії членів Центрвиборчкому. Днями озвучили заяву, про те, що ЦВК – це Карфаген, який невдовзі буде зруйновано. Що саме ви плануєте робити?
- У 2012 році Центральна виборча комісія винайшла механізм, як не допускати неугодних людей до виборів. Нам про це повідомили, але до останнього не вірилося, що цей механізм буде застосований. Але вибірковий допуск до участі у виборах таки був здійснений.
Якщо ви подали заяву в ЦВК, внесли велику заставу, здали всі документи, але не вказали про громадську діяльність, тощо, вас не зареєструють кандидатом в депутати. Так сталося з дуже відомими в Україні політиками. Наприклад, із знаним юристом Миколою Івановичем Сірим, який представляє інститут держави та права. Йому відмовили у реєстрації через якусь дрібну помилку у заяві.
Але ж обов’язком ЦВК було повідомити про це, дати термін на виправлення. Центрвиборчком пішов іншим шляхом. ЦВК не допустила до виборів Миколу Сірого, Олександра Жира, який очолював першу комісію по Гонгадзе, колишнього депутата Світлану Друзюк, Юрія Кармазіна. Загалом, по абсолютно надуманим причинам, до виборів не допустили понад 450 чоловік. Люди пішли судитися. В моєму випадку суддя провів 5 годин у нарадчій кімнаті, але зрештою піддався тиску, і мене позбавили роботи та професії.
Це була угода між владою і тими, хто продавав місця у списках за $7 млн. Вони це зробили, щоб не чути дійсно опозиційного голосу у Верховній Раді. Я поставив питання перед Президентом, світовим співтовариством, подав скаргу в Європейський суд з прав людини і, таким чином, показав юридичну складову того, що робить українська ЦВК.
- Даруйте, але яким саме чином ви збираєтеся руйнувати "Карфаген"?
- Я та інші представники "Партіі захисників Вітчизни" пообіцяли, що ми будемо боротися за достовірність виборів і будемо спостерігати під лупою за кожною дією ЦВК. Що ми побачили? Центральна виборча комісія допустила безліч шалених помилок. У цьому контексті можна згадати технічні партії, які почали заводити технічних кандидатів у виборчі комісії. А згодом в окремих областях почали фальшуватися вибори.
- А чому вам знадобилося стільки часу? З моменту виборів пройшов рік, але позови про фальсифікації ви подали лише зараз.
- Я жодного дня не відпочивав. Після смерті мами я маю будиночок на березі моря, але я там не був і жодного разу навіть не купався… Тому ви зовсім неправі і я хотів би, щоб ви вибачилися. Поясню, чому. Тому що я телеграмами, зверненнями почав боротися з фальсифікаціями вже давно. Першу телеграму я послав до Красноармійська, де бюлетені фальшували за Партію регіонів і одного з кандидатів прямо під відеокамерами.
Ми почали боротьбу з цим злом, і я домігся порушення кримінальних справ по семи округах. Я доводжу, з огляду на закон про вибори народних депутатів, що ЦВК не мала права не визнавати вибори по п’яти округах. Центрвиборчком зобов’язаний був взяти на себе функцію окружної комісії і встановити вибори.
Справа по Балозі і Домбровському була розглянута 8 лютого. Я нагадаю вам, що депутати прийняли присягу 12.12.2012. Тобто, вже на початку лютого був результат, а вже потім – рішення Вищого адміністративного суду. Мені довелося пройти ще 5 місяців і п’ять судів. Рибак і ЦВК домовилися з Балогою та Домбровським про те, що вони не будуть виконувати рішення суду і ці пани й надалі робитимуть вигляд, що представляють у ВР інтереси українського народу. Я судився з Усенко-Чорною (член ЦВК. - Авт.), Рибаком. І тільки в липні мені вдалося довести справу до логічного завершення. Ви знаєте, боротьба за справедливість, крім рубців на серці, нічого не приносить. В мене більше вільного часу було, коли я був депутатом, а не зараз. Тим не менше, я виконую сьогодні не менш важливі функції, показуючи, що Конституція має виконуватися.
- А що стосується вашої начебто співпраці з владою...
- Кому, скажіть, належить більшість у ЦВК?
- Правлячому режиму.
- Так ось, якби Янукович чув би мене і бажав допомогти, то очевидно, що за 30 хвилин зібралася б Центральна виборча комісія і прийняла би низку рішень. Але вони до цього часу так і не виконали рішення по Балозі та Домбровському.
- Кому ще з чинних депутатів слід побоюватися втрати мандату?
- Поки буде битися моє серце, я буду боротися за справедливість. Так, я знаю, що сьогодні кілька чоловік знаходяться у Верховній Раді завдяки виборчим фальсифікаціям. Причому, фальсифікації відбувалися не лише в мажоритарних округах, а й на загальнодержавному рівні по партійним спискам.
Що стосується мажоритарки. Зрозумійте, не кожен злочин чи фальсифікацію можна довести. Але абсолютно точно можу вам сказати, що люди, які сьогодні не мають гордо носити звання народного депутата, в Раді представлені від Одеської, Херсонської, Харківської, Донецької, Київської, Черкаської, Рівненської, Волинської і Кіровоградської областей. По семи з них в мене вже 50% готовність. Кожне питання потрібно довести до кінця, адже це все – злочини. Сьогодні, в державі Україна немає попиту на справедливість. Ми так звикли до брехні, порушень, фальсифікацій…
Я заздрю Киргизії, тому що вони прийняли закон, згідно з яким депутат після чотирьох прогулів позбавляється своїх повноважень. У нас пів-Ради таким чином мали б бути позбавлені повноважень. Депутатів Європарламенту позбавляють повноваження за порушення правил дорожнього руху. А ми? Маємо те, що маємо…