Робота як закон
За даними Київського міжнародного інституту соціології, більше за все українці бояться двох речей – зростання цін та втрати роботи. Ці позиції обрали відповідно 58 та 34 відсотки опитаних. Третій жах респондентів (32%) також пов'язаний з роботою і полягає у побоюваннях невчасно отримати зарплату. Як не крути, а робота в сучасному світі (та й не тільки у сучасному) – альфа і омега існування людини, якщо вона, звісно, не Періс Хілтон…
При цьому рівень заробітних зарплат в Україні залишає бажати кращого. Згідно іншого опитування, проведеного Центром Разумкова, 40% громадян визнали, що доходів їм вистачає на харчування та купівлю недорогих необхідних речей, а 15% з запропонованих варіантів відповіді обрали «ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти». Іншими словами, кожен шостий громадянин України перебуває фактично за межею бідності.
Саме тому, законодавчий блок, що регулює взаємовідносини працедавця і найманого працівника, є вкрай важливим. Кабмін і Міністерство соціальної політики взялися навести лад у цій царині, попередньо схваливши нову розробку – законопроект «Про зайнятість населення», котрий цього тижня розглядатиме Верховна Рада.
Нововведення цього закону ми коротко підсумували у нижче наведеній табличці. Основна ж мета його прийняття – порядок на ринку праці, стимулювання працедавців до виплат «білих» зарплат, забезпечення роботою молоді і тих, «кому за…», допомога безробітним, і тим, хто не проти освоїти нову професію.
Загалом закон має щонайменше три вектори, це – увага до проблем найманих працівників, а також компенсації роботодавцям (їх вони отримуватимуть при виконанні ряду вимог, котрі пов’язані зі створенням нових робочих місць, влаштуванні вразливих верств населення тощо).
Третій нюанс зумовлений некоректною, ба навіть дискримінаційною роботою рекрутингових агентств. Їм заборонять вказувати у переліку вимог вік та стать майбутнього працівника (це надзвичайно дражливий та, як не прикро, доволі розповсюджений момент), а також вводити обмеження щодо національності та релігійних уподобань.
Ще кадровим агентствам буде заборонено брати гроші у тих, хто звертатиметься до них у пошуках роботи. Новація добра, але в цілому роботодавцеві ніхто не заборонить проводити кастинг і відсіювати з числа пошукачів осіб «неприйнятної» статі чи «невідповідного» віку.
Відтак експерти зазначають, що ця норма закону залишиться радше декларацією. Критикують вони і норму, згідно якої молодим фахівцям, котрі погодяться протягом трьох років працювати на селі, обіцяють «підйомні» у сумі 5 мінімальних зарплат. Мовляв, на таку розкіш у держави просто не вистачить коштів.
В цілому опозиція вважає новий законопроект – популістським документом (читайте про це в інтерв’ю народного депутата від фракції НУНС, заступника голови парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики Ксенії Ляпіної).
А як зауважив в коментарях «Обозревателю» член профільного парламентського комітету з соціальної політики Андрій Павловський (фракція БЮТ), закон про зайнятість – це «чергова пропагандистська акція під вибори». «Не вважаю, що цей закон якось вирішить проблеми безробітних», – говорить парламентар.
«В Україні – спад економіки, тому ніхто не може суттєво збільшити кількість робочих місць. Звісно, біржі труда є в усіх країнах. Я би не давав людині тимчасову матеріальну допомогу, я би давав нову професію. В цьому – функція держави, а не у сплаті злиденних копійок», – веде далі Павловський.
Що ж до більшості, то вона, певна річ, ініціативу віце-прем’єра та міністра соціальної політики Сергія Тігіпка неодмінно підтримає. Тим паче, що за втіленням такого законопроекту стоїть реалізація соцініціатив Віктора Януковича.
Щоправда, і колега Павловського по комітету Василь Хара (Партія регіонів), зазначає, що реалізація закону напряму залежить від економічної ситуації в країні. «В країні багато проблем із зайнятістю населення, ми не знаємо, які спеціальності будуть затребувані завтра і як з них слід відновити. Це залежить від економічного укладу країни. Все це, на мою думку, и має визначати закон про зайнятість, однак не думаю, що це буде в ньому враховано. Це малоймовірно», – відзначив Хара.